Здравствуйте. Есть заключение влк о обмежено придатности. В части говорят идти на позицию. Первая линия фронта. Можно писать отказ? Как решить этот вопрос?
300 грн.
Вопрос решен
26.06.2022 16:55
Екатерина, Киев
Получите консультацию юриста онлайн!
Ответы юристов
Доброго дня!
Ваші питання вррегульовані наступним:
Військовослужбовець не має права відмовитись виконати законний наказ командира , інакше кримінальна відповідальність до 15-ти років.
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладення обов’язків в особливий період"(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст.92)
Стаття 172-10. Відмова від виконання наказу або інших законних вимог командира (начальника)
Відмова від виконання законних вимог командира (начальника) -
тягне за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Кримінальний Кодекс України
Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.
4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
5. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.
статті 402. Непокора КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -
караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені групою осіб або спричинили тяжкі наслідки,-
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці,-
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
1. Одним із головних загальних обов'язків усіх військовослужбовців є обов'язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників), крім явно злочинних. Це обумовлено характерним для всіх військових формувань принципом єдиноначальності.
2 Об'єктом злочину є порядок виконання у військових формуваннях України наказів, який забезпечує необхідні в умовах військової служби відносини підлеглості та військової честі.
3. З об'єктивної сторони злочин може виражатися у двох формах: 1) відкрита відмова виконати наказ начальника; 2) інше умисне
невиконання наказу.
Враховуючи зазначене , якщо наказ виданий законно , то військовослужбовець має його виконувати з огляду на бойову обстановку.
Таким чином , наказ завжди має бути конкретним. Тому не можна розглядати як невиконання наказу невиконання військовослужбовцем загальних вимог служби, які містяться в статутах, порадниках, інструкціях тощо. Крім того, наказ має бути законним і виданим тільки в межах компетенції відповідної службової особи, а наказ з фінансових, матеріально-технічних та кадрових питань, - крім того, у письмовій формі. Якщо наказ виданий з порушенням вимог, які до нього пред'являються законодавством, він є незаконним.
Підлеглий не несе відповідальності за ст. 402 за невиконання наказу начальника, якщо цей наказ був незаконним (відданий невідповідною особою, в неналежному порядку, виходив за межі повноважень командира (начальника), за своїм змістом суперечив чинному законодавству, був пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина). За умисне ж виконання явно злочинного наказу начальника підлеглий підлягає відповідальності як пособник відповідного військового службового злочину (скажімо, за виконання наказу начальника караулу про застосування фізичного насильства щодо заарештованих чатовий має нести відповідальність за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст 424).
Рекомендую подати рапорт у канцелярію командування про термінове направлення на повторну ВЛК у зв язку з ррізким погіршенням морально-психологічного стану внаслідок бойових дій.
ВЛК нехай обстежує і виносять рішення про виключення з обліку за станом здоров я, невиконання наказу поєднане з стійким порушення психічного здоров я, може бути підставою для списання військовослужбовця з винесенням умовного терміну покарання.
------------------------------------------------------------
Розірвання військових контрактів в особливий період
Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України «Про оборону України» визнано, що особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону, з вищеперелічених підстав, виключено наступні підстави:
- у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
- у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону;
та доповнено такими підставами:
- які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
В особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, військова служба може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені статтею 23 Закону.
Розірвання військових контрактів під час мобілізації
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про проходження військової служби громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.
У разі потреби військовослужбовці строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до шести місяців (частина восьма статті 26 Закону).
Рекомендую подати рапорт на ВЛК та у госпіталь( за станом здоров я)
---------------------------------------------------------
12.04.22 Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян (реєстр. №7209).
Законом встановлено додаткові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану, а саме: вагітність; перебування у відпустці для догляду за дитиною; звільнення одного з подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають неповнолітню дитину (дітей); виховання неповнолітньої дитини (дітей) самостійно.
Також запропоновано надати жінкам та чоловікам, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який проходить військову службу, право на відстрочку від призову за мобілізацією та на строкову службу.
Відповідні зміни внесено до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ваші питання вррегульовані наступним:
Військовослужбовець не має права відмовитись виконати законний наказ командира , інакше кримінальна відповідальність до 15-ти років.
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладення обов’язків в особливий період"(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст.92)
Стаття 172-10. Відмова від виконання наказу або інших законних вимог командира (начальника)
Відмова від виконання законних вимог командира (начальника) -
тягне за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Кримінальний Кодекс України
Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.
4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
5. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.
статті 402. Непокора КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -
караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені групою осіб або спричинили тяжкі наслідки,-
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці,-
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
1. Одним із головних загальних обов'язків усіх військовослужбовців є обов'язок беззастережно виконувати накази командирів (начальників), крім явно злочинних. Це обумовлено характерним для всіх військових формувань принципом єдиноначальності.
2 Об'єктом злочину є порядок виконання у військових формуваннях України наказів, який забезпечує необхідні в умовах військової служби відносини підлеглості та військової честі.
3. З об'єктивної сторони злочин може виражатися у двох формах: 1) відкрита відмова виконати наказ начальника; 2) інше умисне
невиконання наказу.
Враховуючи зазначене , якщо наказ виданий законно , то військовослужбовець має його виконувати з огляду на бойову обстановку.
Таким чином , наказ завжди має бути конкретним. Тому не можна розглядати як невиконання наказу невиконання військовослужбовцем загальних вимог служби, які містяться в статутах, порадниках, інструкціях тощо. Крім того, наказ має бути законним і виданим тільки в межах компетенції відповідної службової особи, а наказ з фінансових, матеріально-технічних та кадрових питань, - крім того, у письмовій формі. Якщо наказ виданий з порушенням вимог, які до нього пред'являються законодавством, він є незаконним.
Підлеглий не несе відповідальності за ст. 402 за невиконання наказу начальника, якщо цей наказ був незаконним (відданий невідповідною особою, в неналежному порядку, виходив за межі повноважень командира (начальника), за своїм змістом суперечив чинному законодавству, був пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина). За умисне ж виконання явно злочинного наказу начальника підлеглий підлягає відповідальності як пособник відповідного військового службового злочину (скажімо, за виконання наказу начальника караулу про застосування фізичного насильства щодо заарештованих чатовий має нести відповідальність за ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст 424).
Рекомендую подати рапорт у канцелярію командування про термінове направлення на повторну ВЛК у зв язку з ррізким погіршенням морально-психологічного стану внаслідок бойових дій.
ВЛК нехай обстежує і виносять рішення про виключення з обліку за станом здоров я, невиконання наказу поєднане з стійким порушення психічного здоров я, може бути підставою для списання військовослужбовця з винесенням умовного терміну покарання.
------------------------------------------------------------
Розірвання військових контрактів в особливий період
Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України «Про оборону України» визнано, що особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону, з вищеперелічених підстав, виключено наступні підстави:
- у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
- у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону;
та доповнено такими підставами:
- які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
- які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
В особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та строк контракту яких закінчився, військова служба може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені статтею 23 Закону.
Розірвання військових контрактів під час мобілізації
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про проходження військової служби громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.
У разі потреби військовослужбовці строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до шести місяців (частина восьма статті 26 Закону).
Рекомендую подати рапорт на ВЛК та у госпіталь( за станом здоров я)
---------------------------------------------------------
12.04.22 Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян (реєстр. №7209).
Законом встановлено додаткові підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану, а саме: вагітність; перебування у відпустці для догляду за дитиною; звільнення одного з подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають неповнолітню дитину (дітей); виховання неповнолітньої дитини (дітей) самостійно.
Також запропоновано надати жінкам та чоловікам, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який проходить військову службу, право на відстрочку від призову за мобілізацією та на строкову службу.
Відповідні зміни внесено до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Питання , роз яснення , скарги тут: Створено та працює «гаряча лінія» Міністерства оборони – 0 800 500 410, 0 800 500 442, 044 454 44 99.
Або Урядовий контакт-центр 15-45 , зареэструйте звернення нехай шукають ваше командування.(або хоча б повідомлять до кого направлять Ваш запит для контролю та реагування, краще письмово, аби мати докази https://ukc.gov.ua/portal/appeals/)
Образцы рапортов здесь https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Або Урядовий контакт-центр 15-45 , зареэструйте звернення нехай шукають ваше командування.(або хоча б повідомлять до кого направлять Ваш запит для контролю та реагування, краще письмово, аби мати докази https://ukc.gov.ua/portal/appeals/)
Образцы рапортов здесь https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/
З повагою,
Костянтин Гончаренко
26.06.2022 20:24 (Изменён 26.06.2022 20:30)