Получите консультацию юриста онлайн!


Ответы юристов


Доброго вечора!


Безвізовий режим з Євросоюзом дає право українцям вільно пересуватися по території Шенгенської зони, в цілому — понад 35 держав. Таким чином, список (перелік) країн, з якими Україна має безвіз наступний:

27 країн-членів Європейського Союзу
4 країни Шенгену, що не входять в ЄС (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн)
5 країн-кандидатів на приєднання до Шенгену (Албанія, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Туреччина)
Країни Шенгенської зони, які не потребують візи


Як довго по безвізу можна залишатися в ЄС


Безвізові поїздки в зону Шенгену і країни ЄС передбачають короткострокові подорожі. Наприклад, можна приїхати в якості туриста, зустрітися з друзями або відвідати родичів. Відвідати культурні або спортивні заходи, провести бізнес зустрічі. Крім того, скасування візового режиму полегшило життя українцям, які планують пройти медичне лікування за кордоном, короткострокове навчання або тренінги.

Як розрахувати строк перебування в Єврозоні
Термін перебування на території Євросоюзу обмежений 3 місяцями (90 днів) протягом півроку. При цьому слід враховувати такі нюанси:

датою в’їзду вважається перший день перебування на території Шенгену
датою виїзду вважається останній день перебування в Шенгенській зоні
180-денний контрольний період не фіксований і залежить від дати в’їзду і виїзду з ЄС
відсутність в зоні Шенгену протягом безперервного 90-денного періоду дає право на нове безвізове перебування в ЄС на термін до 90 днів
Слід зазначити, що періоди попереднього перебування, дозволені по посвідці на проживання або довгостроковій візі типу «C» і «D», не враховуються при розрахунку терміну безвізового перебування.


Незважаючи на те, що безвізовий режим для українців передбачає дозвіл на в’їзд в 4 країни ЄС, що не входять до Шенгенської зони (Болгарія, Кіпр, Румунія і Хорватія), строк перебування в цих державах не буде врахований при підрахунку періоду в 90 днів. Це обумовлено тим, що дані країни не входять в Шенгенську зону і правило 90/180 днів працює для кожної держави окремо. Можна пробути 90 днів в Хорватії, потім 3 місяці в Румунії, звідти поїхати на 90 днів у Польщу — це не буде порушенням строків перебування за кордоном з біометричним паспортом, оскільки враховуються тільки «шенгенські» поїздки.

Разом з тим, відповідно до правил перебування в ЄС, період перебування на території Ліхтенштейну, Швейцарії, Ісландії та Норвегії (дані держави не відносяться до Євросоюзу, але входять в Шенген) враховується при визначенні сумарної кількості днів перебування в ЄС.

Ще одним важливим моментом є те, що безвізовий режим не дає права на проживання, працевлаштування та навчання в Європі. Для цих цілей, як і раніше, необхідно оформляти відповідну візу — робочу, ділову (бізнес), студентську, або посвідку на проживання.

Які документи потрібні для безвізової поїздки в Європу?


Відповідно до «Шенгенського прикордонного кодексу» (Schengen border code) єдиним обов’язковим документом для безвізового відвідування країн Євросоюзу є біометричний закордонний паспорт. Втім, це зовсім не означає, що європейські прикордонники не запитають про мету поїздки і не зажадають від вас додаткових документів, а саме:

доказ платоспроможності — готівкова валюта (в розрахунку 45-50 доларів на добу), виписка з банківського рахунку, дорожні чеки або кредитні картки
документи, що підтверджують мету поїздки
поліс медичного страхування (рекомендується)
зворотній квиток (для підтвердження планів повернутися в Україну)
лист-запрошення від приймаючої сторони або підтвердження броні на проживання
поліс страхування цивільної відповідальності (у разі подорожі по Європі на авто)
Загалом прикордонні правила після початку дії для України безвізового режиму залишились старими. Економія грошей і часу в зв’язку з відсутністю необхідності отримувати шенгенську візу є, але в документальному плані мало що змінилося. Як вже зазначалось раніше, прикордонники практично завжди цікавляться метою візиту і при найменших підозрах на ваш рахунок просять показати відповідні паперові або електронні документи.

Оскільки привід для подорожі може бути різним, то і перелік документів, про які може запитати прикордонник при проходженні контролю, відрізняється. Так, згідно з додатком №1 до Шенгенського прикордонного кодексу, документальним підтвердженням мети візиту є:

для ділових поїздок (бізнес-відрядження):
запрошення від фірми (організації, партнерів) для відвідування зборів, конференцій або заходів, пов’язаних з торгівлею, промисловістю або роботою
інші документи, що вказують на наявність торговельних або ділових (робочих) відносин
вхідні квитки на ярмарки, виставка і конгреси
для поїздок з метою навчання:
свідоцтво про зарахування до навчального інституту з метою проходження теоретичних курсів або професійних тренінгів
студентські квитки або навчальні сертифікати для відвідання курсів
для туризму або приватних поїздок:
запрошення від власника житла, якщо плануєте зупинитися у родичів (друзів)
бронювання проживання (готель, хостел)
зворотній квиток в Україну
план (маршрут) поїздки
для поїздок на культурні, наукові, спортивні або релігійні заходи:
запрошення, вхідні квитки, заявки або програми, де можливо вказується назва організації, яка приймає і термін перебування
будь-який інший відповідний документ, який вказує мету відвідування
Як повинно бути оформлено гостьове (приватне) запрошення?
Гостьові запрошення від приватних осіб бувають двох видів — офіційні і неофіційні. Офіційне запрошення від родичів, друзів або знайомих оформляється в держорганах на спеціальних бланках, вартість залежить від країни.

Для безвізових поїздок українцям досить мати неофіційне («не візове») запрошення, складене в довільній формі. Однак, слід пам’ятати, що оформлення подібних документів можливо тільки, якщо друг, знайомий або родич, який запрошує вас в гості, проживає на території Євросоюзу (Шенгену) на законних підставах.

Запрошення від фізособи складається мовою тієї країни, куди вас звуть погостювати. Деякі держави допускають можливість оформлення документів англійською. Вимоги до оформлення листа-запрошення досить прості — в документі обов’язково повинні бути вказані особисті дані приймаючої особи, в тому числі ПІБ, паспортні дані, адреса проживання; паспортні та особисті дані людини, яку запрошують; ступінь родинних зв’язків або знайомства; терміни перебування і гарантія повернення.

В цілому, суть документа, який підписує ваш родич, друг або знайомий, коли оформляє гостьове запрошення, полягає в тому, що він гарантує і бере на себе зобов’язання по вашому проживанню та харчуванню. До запрошувального листа обов’язково повинна додаватися копія документа, що посвідчує особу та громадянство (вид на проживання) приймаючої сторони.

Якщо запрошуюча сторона виступає ще і в якості спонсора, тобто бере на себе зобов’язання щодо забезпечення фінансової сторони зарубіжної поїздки, це потрібно прописати окремим пунктом в запрошенні або оформити у вигляді спонсорського (гарантійного) листа.

Оскільки документи складаються у вільній формі і конкретних вимог до оформлення не має, проблем з їх написанням виникнути не повинно. Якщо все ж виникають сумніви в правильності оформлення, можна знайти зразок гостьового запрошення і спонсорського листа в інтернеті і переписати їх відповідно до вашого випадку.


Для оформлення біометричного закордонного паспорта слід звернутися до підрозділу Державної міграційної служби, Центру надання адміністративних послуг або ДП «Документ». При собі необхідно мати оригінал паспорта або свідоцтво про народження (для дитячого закордонного паспорта), ІПН і анкету-заяву. 


Чи всі українці можуть скористатися безвізовим режимом для поїздок до Європи?
Скористатися безвізом для відвідування країн Євросоюзу можна при дотриманні п’яти основних вимог, передбачених прикордонним кодексом Шенгенської зони:

мати на руках біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон
не перебувати в переліку осіб, яким заборонений в’їзд на територію Європейського Союзу
же не бути загрозою для громадського порядку, безпеки та міжнародних відносин
обґрунтувати мету і умови свого перебування на території ЄС (наприклад, туризм)
володіти достатніми коштами для перебування в ЄС та повернення в Україну або ж мати можливість отримати їх законним шляхом
Скільки потрібно брати грошей для поїздки в ЄС?
Не має значення їдете ви за безвізовим режимом в Польщу, Чехію, Німеччину, Італію або будь-яку іншу країну Європейського Союзу, обов’язковою умовою для в’їзду в Шенгенську зону є наявність достатньої кількості грошових коштів на час запланованого перебування і для повернення додому або для транзиту до іншої держави.

У зв’язку з цим у багатьох мандрівників виникає цілком закономірне питання: «Достатня кількість грошей на поїздку до Євросоюзу — це скільки?». Розрахунок необхідної суми на один день перебування в тій чи іншій країні прийнято проводити виходячи з усередненого показника в розмірі 45 євро на людину. Однак, відповідно до статті 5 (3) Шенгенського прикордонного кодексу, грошові кошти повинні розраховуватися в залежності від кількості днів, мети перебування і середніх цін на харчування і проживання в конкретній державі.

Втім, з будь-якого правила є винятки. Так, наприклад, для короткої поїздки в Польщу (не більше 3 днів) досить мати при собі 300 злотих (приблизно 2 тис. грн.) або еквівалент цієї суми в іноземній валюті. Для перебування на території Республіки Польща більше трьох днів іноземцю необхідно мати фінансові ресурси в розмірі не менше 100 злотих на добу.


Безвізовий режим для дітей: правила подорожі Європою
Подорожі з дітьми по Європі по безвізу мають ряд особливостей. В першу чергу, мова йде про виготовлення дитині біометричного закордонного паспорта. Так, відповідно до правил безвізового режиму з ЄС, кожен подорожуючий, незалежно від віку, повинен мати свій особистий біометричний закордонний паспорт.



При безвізі діти не можуть в’їжджати в країни Євросоюзу за паспортами батьків. Більш того, з 01.04.2020 року прикордонна служба України перестане випускати за кордон дітей за загранпаспортами батька чи матері, навіть в сусідні безвізові держави.

Діти, які досягли 16 років, мають право подорожувати Європою без віз самостійно, нарівні з дорослими. До 16-річчя виїзд за кордон, як при візовому, так і безвізовому режимі здійснюється в супроводі:

обох батьків дитини
одного з батьків — з письмової згоди другого
довірених осіб — за довіреністю від батька і матері
Таким чином, другим ключовим моментом в безвізових поїздках по країнах ЄС з дітьми є необхідність отримання нотаріального дозволу другого з батьків. Без довіреності від тата (мами) на виїзд дитини за кордон у супроводі одного з батьків покинути межі України не вийде.

У яких випадках не потрібно отримувати дозвіл батька (матері) на вивезення дитини за кордон?
Згода тата / мами на вивезення дітей за межі України не потрібна, якщо:

другий з батьків помер або визнаний безвісно відсутнім
батько (мати) є іноземцем або особою без громадянства
другий з батьків позбавлений батьківських прав або визнаний недієздатним
в свідоцтві про народження дитини запис про батька зроблено зі слів матері
є рішення суду про надання дозволу на вивезення дитини з України
дитина виїжджає на ПМЖ в іншу державу (при наявності відповідної відмітки)
довідка про наявність боргу по аліментах, видана державним або приватним виконавцем



У Міністерстві закордонних справ України (МЗС) існує спеціальна «гаряча лінія» з питань безвізового в’їзду до держав-членів Європейського Союзу. Отримати телефонну консультацію фахівця з безвізових поїздок можна за номером: 044-238-16-57, 044-238-18-12.


З повагою,

Костянтин Гончаренко

_________
Більш детальні консультації є мінімально платними, залишайте будь-ласка оплачене питання у системі сайту

17.07.2022 22:42

Вопросы из такой же категории

Гражданство по рождению
Я студент Вуза Польши этого года,имею белый билет,что-то ещё из документов надо при пересечении границы?
Выезд за границу