В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

 

Концепцией перехода Украины к рыночной экономике предусмотрено создание рынков, согласованное взаимодействие которых обеспечивает распределение экономических ресурсов, адекватных общественным потребностям. Например, рынок средств производства обеспечивает свободную реализацию сырья, материалов, топлива, энергии, оборудования. Его формирование осуществляется путем замены централизованного распределения ресурсов свободной торговлей большинством видов продукции производственно-технического назначения. В этих условиях потребители приобретают продукцию без лимитов и фондов в порядке оптовой торговли в коммерческих оптовых предприятий или безлимитными заказами непосредственно у изготовителей соответствии с заключенными договорами. Основным способом формирования хозяйственных связей по реализации товаров является заключение договоров в результате свободной продажи товаров на оптовых ярмарках или биржах. На основании этих договоров планируются ассортимент, улучшение качества товаров и показатели, определяющие производственное и социальное развитие предприятия.

В период перехода к свободным рыночным отношениям поставка товаров, как правило, осуществляется путем заключения между поставщиками и покупателями прямых договоров, а также с помощью посреднических фирм и других организаций, обеспечивающих поставку товаров и оказывающих услуги по установлению хозяйственных связей между поставщиками и покупателями . При этом посреднические фирмы и другие организации могут выступать стороной договора как в роли поставщика, так и в роли покупателя, принимая на себя их права, обязанности и видловидальнисть. Стороны имеют право заключать договоры поставки через систему товарных рынков - товарных бирж, ярмарок, аукционов и других рыночных структур.

Органы, регулирующие поставки для государственных нужд по межгосударственным соглашениям, формируют объемы таких поставок по их видам, территории и поставщиками и до 1 мая года, предшествующего поставке, подают их регулирующим органам других государств - участников СНГ по согласованным форме и номенклатуре в части взаимных поставок. Каждое государство - член Содружества информирует всех ее участников о полномочных органах, которые имеют право выдавать сообщение о прикреплении покупателей к поставщикам. Органы, регулирующие поставки, до 1 августа доводят до каждого государства-участника выделенные квоты поставок товаров по межгосударственным соглашениям, а в соответствии с полученными квот каждому потребителю до 1 сентября определяются лимиты на выделенные ресурсы с выдачей сообщений о прикреплении покупателя к предприятию - поставщику.

Поставки по актам прикрепления покупателей к поставщикам имеют плановый характер, хотя покупатель и поставщик (при определенных условиях) могут отказаться от заключения договора. Так, покупатель имеет право полностью или частично отказаться от выделенного ему товара и от заключения договора, уведомив об этом орган, выдавший извещение о прикреплении, и поставщика в 20-дневный срок с момента его получения.

При несогласии поставщика сообщению о прикреплении в случае, когда количество товара превышает объем, доведенный для государственных нужд, а также при отсутствии централизованно регулируемых материальных ресурсов или по мотивам несоответствия товара, указанного в извещении о прикреплении, специализации и профиля поставщика, он имеет право в 20-дневный срок с момента получения уведомления обратиться с заявлением об аннулировании или изменении извещения в орган, регулирующий поставки товаров по местонахождению поставщика. Копия заявления направляется покупателю. Орган, получивший заявление поставщика об аннулировании или изменении извещения, должен в 10-дневный срок рассмотреть обоснованность заявления и в случае согласия с замечаниями и аргу-ментация поставщика переоформить прикреплении покупателя к другому реального поставщика.

Если такое заявление подано в указанный срок, то сообщение считается принятым к исполнению, и поставщик не может отказаться от заключения хозяйственных договоров с потребителями.

Согласно Закону Украины "О поставках продукции для государственных нужд" от 22 декабря 1995 удовлетворения потребностей в продукции, необходимой для решения социально-экономических проблем, поддержание обороноспособности страны и ее безопасности, создание и поддержание на должном уровне государственных материальных резервов, реализации государственных и межгосударственных целевых программ, обеспечение функционирования органов государственной власти осуществляется с помощью государственных заказов и заключенных на их основе государственных контрактов (договоров).

Государственными заказчиками выступают министерства и государственной власти, а также государственные учреждения и организации, уполномоченные правительством заключать государственные контракты с исполнителями государственного заказа и которым выделены для этой цели средства из государственного бюджета.

Исполнителями государственного заказа могут быть субъекты хозяйственной деятельности Украины всех форм собственности. Для исполнителей государственного заказа, основанных полностью или частично на государственной собственности (государственных предприятий, акционерных обществ, в уставном фонде которых контрольный пакет акций принадлежит государству, арендных предприятий, основанных на государственной собственности), а также для субъектов хозяйственной деятельности всех форм собственности - монополистов на соответствующем рынке продукции - государственные заказы на поставку продукции являются обязательными, если выполнение такого заказа не причиняет им убытков.

Договор поставки заключается в письменной форме и оформляется как путем составления одного документа, подписанного сторонами, так и путем обмена письмами, телеграммами, телефонограммами т. п., подписанными стороной, которая их посылает. В предусмотренных законом случаях договор может быть заключен путем принятия к исполнению заказа (ч. 1 ст. 44, части 2 и 3 ст. 154 ГК УССР, ст. 208 ГК Украины). Положение о поставках подтверждают общее требование закона о письменной форме договора поставки, но при этом допускают свободу выбора участниками одного или нескольких возможных способов оформления договорных отношений: а) составления одного документа, его подписывают стороны б) принятия поставщиком к выполнению заказа покупателя; в ) обмен теле-граммами, телетайпограммами, телефонограммами, радиограммы или сообщениями по факсу. Порядок и сроки заключения договора поставки зависят от формы договорных отношений, выбранной участниками. Заключая договоры, применяют унифицированные формы заказов, протоколов разногласий, пригодные для машинной обработки. Кроме того, при оформлении конкретного договора стороны могут использовать (как образцовые) договоры, разрабатываемые и рекомендуются для ускорения и упрощения договорной работы на предприятиях.

При поставках по межгосударственным соглашениям покупатель, получив извещение о прикреплении, в 20-дневный срок направляет поставщику заказ-спецификацию с указанием всех условий, необходимых для поставки товара. Поставщик в течение 20 дней после получения заказа-спецификации сообщает покупателю о принятии заказа или направляет свой проект договора.

Проект письменного договора в двух экземплярах направляется поставщиком покупателю и в том случае, когда от последнего не поступил заказ на поставку. Для этого поставщику дается 20-дневный срок с момента получения извещения о прикреплении. Договор подписывает руководитель предприятия или уполномоченное им лицо, скрепляется печатями. При заключении договора путем обмена письмами, телеграммами, телетайпограммами или через средства телекоммуникации каждая из сторон должна иметь доказательства, подтверждающие направление (передачу) другой стороне соответствующих предложений и получения ответа на них.

Сторона, получившая проект договора, в 20-дневный срок подписывает его и один экземпляр возвращает другой стороне. Если у нее есть возражения относительно представленного проекта, договор подписывается с протоколом разногласий, о чем в обязательном порядке делается оговорка в договоре. В случае отсутствия такой отметки возражения не имеют юридической силы.

Получив договор с протоколом разногласий, поставщик в 20-дневный срок рассматривает эти разногласия, включает в договор все принятые им предложения покупателя, а непринятые условия в этот же срок передает органу, решает хозяйственные споры по месту нахождения поставщика.

§ 40.3. Зміст договору поставки

Відповідно до ч. 1 ст. 630 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові на основі чинного законодавства.

Договір поставки може виконувати роль основного документа, що визначає права та обов'язки сторін, якщо в ньому чітко і повно викладено необхідні умови поставки.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, ст. 640 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. В договорі обов'язково обумовлюються кількість, номенклатура (асортимент), якість, строки поставки, ціна товару, від-вантажувальні та платіжні реквізити. У разі відсутності цих умов у договорі він вважається неукладеним. Щодо інших умов таких, як, наприклад, про комплектність, порядок розрахунків тощо, то їх може й не бути в конкретному договорі. Проте, якщо на визначенні таких умов у договорі наполягає одна із сторін, вони також набувають значення істотних.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк, більший одного року (довгостроковий договір), або на інший строк, передбачений угодою сторін. Якщо у довгостроковому договорі кількість належних до поставки товарів або інші умови договору визначено на рік або на менш тривалий період, у договорі має бути встановлений порядок погодження цих умов сторонами на наступні періоди до закінчення строку дії договору. У разі відсутності в договорі такого порядку договір визнається укладеним відповідно на один рік або на період, на який погоджено умови договору. При відмові або ухиленні однієї із сторін довгострокового договору від погодження кількості належних до поставки товарів або інших умов на наступні періоди в порядку, встановленому договором, інша сторона має право звернутися до суду з вимогою про визначення умов поставки товарів на відповідні періоди або про розірвання договору (ст. 715 ЦК України).

Кількість належних до поставки товарів визначається у договорі на основі замовлення покупця. Для підприємств-постачальників найважливіших видів матеріально-технічних ресурсів у разі потреби можуть встановлюватися спеціальні квоти (державне бронювання) на обов'язковий продаж цих ресурсів виконавцям державних замовлень, які мають стратегічне значення і пов'язані з підтриманням необхідного рівня обороноздатності країни та її безпеки.

З визначенням кількості належної до поставки продукції тісно пов'язане поняття асортименту. Розподіл товарів за окремими групами та співвідношення їх і становлять асортимент. Він обумовлюється або в самому договорі, або у специфікації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною. Якщо йдеться про поставку продукції, замість терміна "асортимент" іноді вживається рівнозначний йому термін "номенклатура". Розрізняють асортимент груповий і розгорнутий. Груповий асортимент — це співвідношення більш-менш значних груп певної продукції, обумовленої в договорі. Розгорнутий (або внутрішньогруповий) асортимент — це характеристика в договорі окремих груп належної до поставки продукції детальнішими показниками (за артикулами, фасонами, моделями, розмірами тощо).

Розгорнута номенклатура (асортимент) належної до поставки продукції визначається в договорі на основі замовлення покупця. Постачальник повинен задовольняти обгрунтовані вимоги покупця за номенклатурою, якщо вони відповідають спеціалізації та профілю постачальника. Якщо під час виконання договору постачальник допускає відхилення від погодженого асортименту, то діє таке правило: поставлена продукція однієї назви, що входить до асортименту, не зараховується у покриття недопоставки продукції іншої назви, крім випадків, коли поставку здійснено з попередньої згоди покупця або останній прийняв продукцію для використання.

Однією з істотних умов договору, яка характеризує предмет поставки з точки зору придатності його до використання за цільовим призначенням, є умова щодо якості продукції. Якість продукції — це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції і зумовлюють її здатність задовольняти відповідно до свого призначення потреби споживачів.

Згідно з Положенням про поставки продукції (п. 39) та Положенням про поставки товарів (п. 32) продукція і товари мають відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлює вимоги до якості продукції або зразкам (еталонам). У договорі на поставку продукції потрібно зазначати посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію, за якими поставлятиметься продукція.

Договір може передбачати більш високі вимоги щодо якості продукції порівняно з нормативними документами. Це дає змогу своєчасно врахувати зрослі вимоги споживачів. Виготовлювач (постачальник) засвідчує якість продукції відповідним документом, який надсилається покупцеві разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов'язковими правилами чи договором.

З метою запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього середовища, сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції проводиться обов'язкова (щодо певних видів продукції) або добровільна сертифікація. Продукцію, що імпортується та підлягає обов'язковій сертифікації на території України, має супроводжувати сертифікат, який підтверджує відповідність її обов'язковим вимогам нормативних документів.

У справі забезпечення належної якості, надійності та довговічності продукції, призначеної для тривалого користування або зберігання, важливе місце належить гарантійним строкам. За ст. 250 ЦК УРСР гарантійний строк — це передбачений стандартом, технічними умовами або договором триваліший, порівняно із загальними строками якісної перевірки, строк для виявлення покупцем недоліків поставленої продукції. На вимогу покупця постачальник повинен безплатно виправити недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити продукцію доброякісною, або повернути сплачену за неї суму, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її.

Дещо інше розуміння гарантійного строку випливає зі змісту ст. 677 ЦК України. Товари, які продавець зобов'язаний передати покупцеві, мають відповідати умовам договору або певним обов'язковим вимогам у момент їх передачі покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товарів цим вимогам не передбачений договором, і в межах розумного строку мають бути придатними для мети, з якою товари такого роду звичайно використовуються.

Коли договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов'язаний передати покупцеві товари, що мають відповідати зазначеним вимогам протягом певного періоду часу, встановленого договором або законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку). Гарантія якості товару поширюється і на всі комплектуючі вироби, якщо інше не передбачено договором.

Отже, якщо за ст. 250 ЦК УРСР гарантійний строк означає строк для встановлення покупцем у належному порядку недоліків у поставленій продукції з наступним пред'явленням до постачальника відповідних вимог, то за ст. 675 ЦК України він означає гарантування постачальником (продавцем) протягом певного часу відповідності товарів певним вимогам, зазначеним у договорі або нормативних документах. Слід зазначити, що і в юридичній літературі немає єдності думок щодо сутності гарантійного строку1. Мабуть, правильно було б розглядати гарантійний строк як строк дії гарантійного зобов'язання, яке є додатковим до основного зобов'язання поставки і зміст якого становлять права та обов'язки щодо гарантування постачальником протягом цього строку відповідності товарів певним вимогам і можливості виявлення у цей строк у товарах недоліків з наступним пред'явленням до постачальника претензійних вимог.

Відповідно до ст. 678 ЦК України гарантійний строк починає спливати з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не передбачено договором. Якщо покупець позбавлений можливості використовувати товар, щодо якого договором встановлено гарантійний строк, за обставин, що залежать від продавця, гарантійний строк не спливає до усунення відповідних обставин продавцем. Якщо інше не передбачено договором, гарантійний строк подовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови вчасного повідомлення продавця про ці недоліки товару. Гарантійний строк на комплектуючі вироби вважається рівним гарантійному строкові на основний виріб і починає спливати водночас з гарантійним строком на основний виріб. При заміні товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар, що відповідає умовам договору, гарантійний строк на нього починає спливати заново.

За чинним законодавством про поставки, гарантійний строк на товари обчислюється з дня продажу виробу через роздрібну торговельну мережу, а на продукцію — з дня введення виробів в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців для діючих і 9 місяців для тих підприємств, що будуються. На вироби, що їх використовують на підприємствах із сезонним характером робіт, і на запасні частини гарантійний строк встановлюється не більше року з дня надходження їх на підприємства, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.

Сторони можуть визначати гарантійні строки у договорі, якщо вони не передбачені нормативними документами, і навіть подовжувати вже встановлені гарантійні строки.

Відповідно до ст. 679 ЦК України законом, іншими правовими актами, стандартами або іншими обов'язковими правилами може бути визначений строк, по закінченні якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строки придатності).

Товар, на який встановлено строк придатності, продавець повинен передати покупцеві з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до закінчення строку придатності. Строк придатності визначається періодом часу, який обчислюється з дня виготовлення товару і протягом якого він придатний для використання, або терміном (датою), до настання якого товар придатний для використання.

Характеристика предмета договору поставки іноді пов'язана з визначенням комплектності продукції. Додержання умови про комплектність поставки має надзвичайно важливе значення у справі своєчасного і раціонального використання машин, устаткування, в освоєнні нових виробничих потужностей, бо поставлений без якихось складових частин агрегат осідає у споживача "мертвим" вантажем.

Продукція має поставлятися комплектне, відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Якщо комплектність не визначена цими документами, вона в разі потреби обумовлюється договором (ст. 251 ЦК УРСР, ст. 684 ЦК України).

До найважливіших умов договору поставки цивільне законодавство відносить строки поставки. В літературі та договірно-арбітражній практиці ці строки поділяють на загальні та і окремі (часткові). Загальний строк поставки збігається по суті зі строком дії договору. Якщо загальний строк поставки є відрізком часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку всієї передбаченої договором кількості продукції, то окремі строки визначають поставку продукції частинами, окремими партіями у межах строку дії договору. Питання про встановлення окремих строків поставки передане на розсуд сторін. Строки або періоди поставки (квартальні, місячні, декадні тощо) встановлюються в договорі з урахуванням безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставки та особливостей виробництва.

Відповідно до ст. 716 ЦК України у разі якщо сторонами передбачено протягом строку дії договору поставку товарів окремими партіями, але строки поставки окремих партій (періоди поставки) у ньому не визначено, то товари мають поставлятися рівномірними партіями помісячне, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання. Поряд із визначенням періодів поставки в договорі може бути встановлений графік поставки товарів (декадний, добовий, погодинний тощо). Дострокова поставка товарів може здійснюватися за згодою покупця. Товари, поставлені достроково і прийняті покупцем, зараховують у рахунок кількості товарів, які належать до поставки в наступному періоді.

Істотною умовою договору поставки є ціна. Від цін та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціни на продукцію, а також на тару й упаковку встановлюють у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору постачальник повинен маркувати продукцію, яку він виготовляє. Крім того, на упаковці або безпосередньо на самій продукції слід проставляти знаки для товарів, зареєстровані у встановленому порядку. Щоб забезпечити схоронність продукції при перевезенні або зберіганні, її треба поставляти у належній тарі чи упаковці. Вимоги щодо якості тари й упаковки визначаються стандартами, технічними умовами або договором. Тара, пакувальні і в'язальні матеріали багаторазового використання, засоби пакетування, спеціалізовані контейнери підлягають поверненню постачальникові або здачі тарозбиральним організаціям. Крім розглянутих умов, у договорі можуть обумовлюватися порядок відвантаження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядок розрахунків та інші умови поставки.


Получите за 15 минут консультацию юриста!