Крок перший: повідомлення боржника про порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору шляхом направлення на його адресу письмової вимоги про усунення порушення відповідно до статті 35 Закону України «Про іпотеку».
Недотримання даної претензійної процедури чревато тим, що право кредитора на подачу позову про стягнення боргу за рахунок предмета іпотеки - не виникає. «Свіжий» тому приклад із судової практики: рішенням Ялтинського міського суду від 19 березня 2010 року кредитори було відмовлено в стягненні заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки через відсутність належного повідомлення боржника за 30 днів.
Крок другий: звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на закладений ділянку шляхом проведення прилюдних торгів.
Крок третій: організація державним виконавцем публічних торгів з формуванням лота у вигляді предмета іпотеки - земельної ділянки (у порядку статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»).
Звернемо увагу, що у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, - у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, - виготовлення таких документів здійснюється за рахунок коштів стягувача. Якщо ж протягом 20-денного терміну з дня отримання відповідного повідомлення від держвиконавця стягувач не авансує витрати на виготовлення зазначених документів (характеризують об'єкт нерухомості), арешт з майна знімається.
Крок четвертий: укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки за результатами проведених торгів з переможцем аукціону. Договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, з прилученням державного акта попередника і проставленням нотаріусом відмітки про його реєстрацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» від 6 травня 2009 року № 439.
Крок п'ятий: реєстрація договору в місцевих органах земельних ресурсів без використання техдокументації із землеустрою на виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку згідно з наказом Держкомзему «Про деякі питання реалізації положень Закону України« Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок »від 22 червня 2009 року № 326. При цьому органам земресурсів надано 14 календарних днів для реєстрації прав. Саме з моменту реєстрації прав на земельну ділянку зацікавлений набувач вважається власником земельної ділянки.
ВИСНОВОК: Як бачимо, застосування публічних торгів для продажу заставленого ділянки дозволяє уникнути переоформлення державного акту та оформлення технічної документації.