Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

Коли бажання не відповідають можливостямПід час кризи безліч роботодавців зацікавилися питанням скорочення витрат, у тому числі і витрат на заробітну плату працівників. Цілком логічно, що працівники при цьому не бажали втратити постійний та гарантований дохід тільки через те, що в країні розпочалися обставини «непереборної сили», що потягли за собою низку судових спорів щодо незаконних звільнень.

Особливо актуальною ця проблема є для фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю. Справа в тому, що відповідно до пункту 17 Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року, при розірванні трудового договору мають проставити свої підписи як роботодавець (фізична особа – підприємець), так і сам працівник, а пункт 6 Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затверджений зазначеним вище наказом Мінпраці, встановлює, що в разі «закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір».

Незмінність своєї позиції Міністерство праці та соціальної політики України підтвердило і станом на 01.10.2009 року, зазначаючи у своєму Листі № 227/06/186-09 від 01.10.2009 року, що «в случае отсутствия в центре занятости одной из сторон трудового договора (физического лица – работодателя или наемного работника) соблюсти порядок регистрации и снятия с регистрации трудового договора, заключенного между физическим лицом – работодателем и наемным работником, без присутствия одной из этих сторон невозможно».

З метою захисту прав фізичних осіб – підприємців виступив Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, який у Листі № 11474 від 23.09.2009 року зазначив, що в разі належного повідомлення працівника про причини припинення та часу зняття з реєстрації трудового договору такий договір може бути знятий з реєстрації без присутності працівника, у зв'язку з чим Держпідприємництво ініціювало розробку проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання застосування законодавства про працю фізичними особами – підприємцями». Держпідприємництво виступило за вдосконалення Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою щодо можливості укладення та розірвання трудового договору без присутності працівника.

Чинний Кодекс законів про працю України не передбачає особистої присутності працівника при знятті з реєстрації укладеного з ним трудового договору фізичною особою – підприємцем

Так, 13.11.2009 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1168 від 29.10.2009 року «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю». У зазначеній постанові Кабінет Міністрів України встановив, що «у разі розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, така особа зобов'язана письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок». Стосовно зняття трудового договору з реєстрації Кабінет Міністрів України зазначив, що для оформлення зняття з реєстрації державною службою зайнятості трудового договору, що розривається за ініціативою роботодавця – фізичної особи, роботодавець має подати до служби зайнятості такі документи: примірник трудового договору, заяву про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору, копії документів, що підтверджують надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів) та проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

На думку Кабінету Міністрів України, цих документів має бути достатньо для того, щоб протягом трьох робочих днів від дня їх надходження державна служба зайнятості зробила відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів та повідомила працівника.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1168 від 29.10.2009 року в разі отримання відповідного звернення від працівника, який не був присутнім під час зняття з реєстрації трудового договору, посадова особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів (від дня такого звернення) має зробити відповідну відмітку у виданому працівникові примірнику трудового договору та засвідчити у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, внесений фізичною особою – підприємцем (роботодавцем такого працівника).

Міністерству праці та соціальної політики України Кабінетом Міністрів України було доручено привести в місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з постановою Кабінету Міністрів України № 1168 від 29.10.2009 року, проте, станом на сьогоднішній день, Порядок реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою залишається незмінним.

Позиція Кабінету Міністрів України цілком логічна, оскільки чинний Кодекс законів про працю України не передбачає особистої присутності працівника при знятті з реєстрації укладеного з ним трудового договору фізичною особою – підприємцем. Крім того, відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, в Україні має забезпечуватися рівність трудових прав усіх громадян, а в жодному іншому випадку таке своєрідне «погодження» працівником свого звільнення, в разі якщо звільнення відбувається за ініціативою роботодавця, не вимагається.

Проте фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, все ж таки повинні враховувати положення чинного наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року до внесення змін до Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, оскільки державна служба зайнятості керується при знятті з реєстрації трудових договорів саме зазначеним Порядком.

Тільки після отримання державною службою зайнятості повідомлення щодо припинення трудового договору від обох сторін такого договору відповідальна особа центру зайнятості повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів та вноситься запис до трудового договору про зняття його з реєстрації

Крім того, згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року тільки після отримання державною службою зайнятості повідомлення щодо припинення трудового договору від обох сторін такого договору відповідальна особа центру зайнятості повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів та вноситься запис до трудового договору про зняття його з реєстрації. І тільки після цього роботодавець – фізична особа має право внести відповідний запис до трудової книжки працівника про звільнення його з роботи, що в свою чергу підтверджується посадовою особою центру зайнятості шляхом поставлення особистого підпису та печатки.

Більше того, частиною 2 статті 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Саме до таких правочинів Міністерство праці та соціальної політики України відносить і участь працівника при знятті з реєстрації трудового договору, укладеного з ним фізичною особою – підприємцем, що робить неможливим розірванням договору з працівником через представників.

Мінпраці пояснює правомірність своєї позиції також і тим, що відповідно до пункту 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму зберігаються безпосередньо у працівників, а отже, без особистої участі працівника внесення запису про звільнення до його трудової книжки (чому передує зняття з реєстрації трудового договору) неможливо.

Варто підприємцеві також врахувати і відповідну судову практику, як наприклад, постанову господарського суду Донецької області в справі № 18/134пн від 11.06.2007 року «Про особисту присутність при укладенні трудових договорів», якою позивачам – суб'єктам підприємницької діяльності – фізичним особам у позові до Донецького міського центру зайнятості про визнання незаконною відмови зняття з реєстрації трудових договорів та про зобов'язання центру зайнятості здійснити дії щодо зняття з реєстрації трудових договорів, укладених позивачами з найманими працівниками, через їх представників на підставі нотаріально посвідчених довіреностей, не вимагаючи особистої присутності, – відмовлено в позові.


Получите за 15 минут консультацию юриста!