Звільнення по сімейним обставинам
12.03.2022 10:19
Олександр, Киев
Получите консультацию юриста онлайн!
Ответы юристов
Доброго дня!
Повідомляю наступне:
ВИ НЕ ВКАЗАЛИ З ЯКОЇ ПОСАДИ ВИ ЗВІЛЬНЯЄТЕСЬ , ТОМУ ВРАХОВУЮЧИ КАТЕГОРІЮ ПИТАННЯ БУДУ ВИХОДИТИ З ДУМКИ , ЩО ВИ ЗВІЛЬНЯЄТЕСЬ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ , ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬ НЕЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН ДОРОВ Я.
Згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядката умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ від 28 травня 2008 р. N 499,
Одноразова грошова допомога виплачується:
- військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групиінвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців строкової служби - за максимальним посадовим окладом за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення; для військовозобов'язаних чи резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, - за посадою виходячи з окладу за військовим званням у запасі та максимального окладу за посадою, до якої вони були приписані в запасі, на день втрати працездатності;
3. Особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зпораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Щодо питання отримання довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).
Згідно п. 17 Положення "Про медико-соціальну експертизу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно п. 15 Положення про МСЕК, Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Згідно п. 4 Порядка Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності № 1317, Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.
Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Таким чином, для отримання грошової компенсації, Вам необхідно звернутися до лікаря за місцем Вашого проживання або за місцем лікування, який Вам має надати направлення на МСЕК згідно ф.№088/о яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України 14.02.2012 № 110.
Лікар зобов'язаний Вам надати вказане направлення НЕ пізніше ніж через чотири місяці з дня настаннятимчасової непрацездатності, а НЕ після 1 року реабілтації.
Тобто, Ваш лікар зобов'язаний зараз надати Вам направлення на МСЕК.
Згідно до Положення про МСЕК, відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.
У разі, якщо керівництво лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я відмовляється надати Вам направлення до МСЕК, Ви маєте право звернутися до Міністерства охорони здоров'я України з відповідною скаргою.
Компенсаційна виплата має індивідуальний характер, залежить від висновків медиків щодо здоров'я військового.
------------------------------------
Звільнення за станом здоров’я здійснюється на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
У разі коли особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров’я виконувати службові обов’язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов’язків до 30 діб.
Військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров’я, крім військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. (ПРОТЕ: за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених МОУ), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. (Пункт 6.18 Положення про ВЛК)
Військовослужбовці, які були визнані ВЛК непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту.
Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров’я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.
Під час звільнення з контрактної служби за станом здоров’я особа має право на одноразову грошову допомогу. (Р. 32 Наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам»)
Військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Після звільнення з військової служби під час дії особливого періоду таких осіб в обов’язковому порядку направляють на проходження служби у військовому резерві.
На осіб, які є непридатними за станом здоров’я до служби у військовому резерві, цей обов’язок не поширюється.(ст. 26-2 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»)
З повагою,
Костянтин Гончаренко
--------------
------------
Подальші консультації є мінімально платними - залишайте будь-ласка, через платіжну систему сайту оплачене питання від 50-ти грн.
Повідомляю наступне:
ВИ НЕ ВКАЗАЛИ З ЯКОЇ ПОСАДИ ВИ ЗВІЛЬНЯЄТЕСЬ , ТОМУ ВРАХОВУЮЧИ КАТЕГОРІЮ ПИТАННЯ БУДУ ВИХОДИТИ З ДУМКИ , ЩО ВИ ЗВІЛЬНЯЄТЕСЬ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ , ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬ НЕЗАДОВІЛЬНИЙ СТАН ДОРОВ Я.
Згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядката умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ від 28 травня 2008 р. N 499,
Одноразова грошова допомога виплачується:
- військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групиінвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців строкової служби - за максимальним посадовим окладом за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення; для військовозобов'язаних чи резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, - за посадою виходячи з окладу за військовим званням у запасі та максимального окладу за посадою, до якої вони були приписані в запасі, на день втрати працездатності;
3. Особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зпораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Щодо питання отримання довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).
Згідно п. 17 Положення "Про медико-соціальну експертизу", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно п. 15 Положення про МСЕК, Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Згідно п. 4 Порядка Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності № 1317, Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.
Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Таким чином, для отримання грошової компенсації, Вам необхідно звернутися до лікаря за місцем Вашого проживання або за місцем лікування, який Вам має надати направлення на МСЕК згідно ф.№088/о яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України 14.02.2012 № 110.
Лікар зобов'язаний Вам надати вказане направлення НЕ пізніше ніж через чотири місяці з дня настаннятимчасової непрацездатності, а НЕ після 1 року реабілтації.
Тобто, Ваш лікар зобов'язаний зараз надати Вам направлення на МСЕК.
Згідно до Положення про МСЕК, відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я.
У разі, якщо керівництво лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я відмовляється надати Вам направлення до МСЕК, Ви маєте право звернутися до Міністерства охорони здоров'я України з відповідною скаргою.
Компенсаційна виплата має індивідуальний характер, залежить від висновків медиків щодо здоров'я військового.
------------------------------------
Звільнення за станом здоров’я здійснюється на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
У разі коли особи визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в період оформлення звільнення з військової служби не можуть за станом здоров’я виконувати службові обов’язки, ВЛК одночасно з постановою про непридатність приймає постанову про звільнення від виконання службових обов’язків до 30 діб.
Військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров’я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров’я, крім військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. (ПРОТЕ: за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених МОУ), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. (Пункт 6.18 Положення про ВЛК)
Військовослужбовці, які були визнані ВЛК непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту.
Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) ВЛК про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров’я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.
Під час звільнення з контрактної служби за станом здоров’я особа має право на одноразову грошову допомогу. (Р. 32 Наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам»)
Військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров’я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Після звільнення з військової служби під час дії особливого періоду таких осіб в обов’язковому порядку направляють на проходження служби у військовому резерві.
На осіб, які є непридатними за станом здоров’я до служби у військовому резерві, цей обов’язок не поширюється.(ст. 26-2 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»)
З повагою,
Костянтин Гончаренко
--------------
------------
Подальші консультації є мінімально платними - залишайте будь-ласка, через платіжну систему сайту оплачене питання від 50-ти грн.
12.03.2022 17:24
Доброго дня!
Ваше питання врегульовано наступним:
ВИПЛАТИ ЯКЩО ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ ТА ІНШІ ОБСТАВИНИ.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.15 цього закону, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 4 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, – у відповідному пільговому обчисленні.
Водночас, пунктом 2 Розділу XXXII наказу №260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам» (надалі – Наказ №260) передбачено, що у разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Пунктом 7 Розділу XXXII наказу №260 встановлено, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання одноразової грошової допомоги, установленої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Тобто, ч.2 ст.15 зазначеного закону не передбачає будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше.
Відтак, із системного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».
________________________________________
________________________________________
Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги. Наведена правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 року у справі №806/2104/17, від 24.11.2020 року у справі №822/3008/17; від 24.11.2020 року у справі №822/3008/17, і колегія суддів зазначила, що не знаходить підстав для відступлення від такої позиції.
Для безпосереднього вирішення питання Вам необхідно залучити регіонального представника адвоката у регіоні.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
------------------
Подальші консультації є мінімально платними - залишайте будь-ласка, через платіжну систему сайту оплачене питання від 50-ти грн.
Ваше питання врегульовано наступним:
ВИПЛАТИ ЯКЩО ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ ТА ІНШІ ОБСТАВИНИ.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.15 цього закону, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 4 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, – у відповідному пільговому обчисленні.
Водночас, пунктом 2 Розділу XXXII наказу №260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам» (надалі – Наказ №260) передбачено, що у разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Пунктом 7 Розділу XXXII наказу №260 встановлено, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання одноразової грошової допомоги, установленої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Тобто, ч.2 ст.15 зазначеного закону не передбачає будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках, а передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення за наявності вислуги 10 років і більше.
Відтак, із системного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше».
________________________________________
________________________________________
Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги. Наведена правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 року у справі №806/2104/17, від 24.11.2020 року у справі №822/3008/17; від 24.11.2020 року у справі №822/3008/17, і колегія суддів зазначила, що не знаходить підстав для відступлення від такої позиції.
Для безпосереднього вирішення питання Вам необхідно залучити регіонального представника адвоката у регіоні.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
------------------
Подальші консультації є мінімально платними - залишайте будь-ласка, через платіжну систему сайту оплачене питання від 50-ти грн.
12.03.2022 17:26
Вопросы из такой же категории
Не явка в военкомат по повестке при мобилизацииПеретин кордону сьогодні
Виїзд за кордон