Глава XII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ НОТАРІАТУ
§ 1. Забезпечення реалізації права спадкування
Нотаріуси відповідно до законодавства України, міжнародних договорів застосовують норми іноземного права.
Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють засвідчить Єльня написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України (п. 190 Інструкції).
Відповідно до ст. 99 Закону дії, пов'язані з охороною майна, що залишилося після смерті іноземного громадянина на території України, або майна, яке має отримати іноземний громадянин після смерті громадянина України, а також з видачею свідоцтва про право на спадщину щодо такого майна, здійснюються відповідно до законодавства України (95-125 Інструкції).
Отримавши повідомлення про смерть громадянина іноземної держави, з якою Україна укладено міжнародний договір, що містить норми щодо охорони спадкового майна, державні нотаріальні контори, керуючись відповідним договором, у разі, якщо на території України є майно померлого, вживають необхідних заходів щодо його охорони, встановлюють його розмір і вартість, з'ясовують крутий спадкоємців, перевіряють, чи є заповіт, і негайно повідомляють про це в дипломатичне або консульське представництво держави, громадянином якої є померлий, в порядку, передбаченому Інструкцією
Так, нотаріуси у випадках, передбачених договорами про правову допомогу, зв'язуються з консульськими представництвами безпосередньо, якщо консульський округ даного консульського представництва зв'язаний з територією їх діяльності. В інших випадках відносини органів нотаріату з консульськими і дипломатичними представництвами здійснюються через Міністерство закордонних справ України.
Якщо міжнародним договором ведення справи про спадщину віднесено до компетенції іноземної держави, громадянином якої є померлий, то спадкове рухоме майно може бути передано державним нотаріусом дипломатичному або консульському 'представництву цієї держави за його вимогою.
У відповідності з міжнародним договором у випадку, коли заповіт, складений за формою, передбаченою законодавством іноземної держави, після смерті заповідача подається нотаріусу для розкриття і оприлюднення, нотаріус оголошує зміст заповіту та складає протокол про його стан і зміст. У протоколі зазначаються дата і місце складання протоколу, дата посвідчення заповіту, ім'я яка її подала,, стан документа (було воно подано запечатаним чи відкритим; чи були в ньому закреслені місця, поправки або інші недоліки).
Протокол підписується нотаріусом та особою, яка подала заповіт. Цими ж особами підписується кожний аркуш заповіту. Якщо заповіт зберігався у нотаріуса в запечатаному вигляді, всі зазначені вище дії нотаріус проводить одноосібно.
До протоколу додаються завірена копія заповіту, а залежно від вимог міжнародного договору - копія протоколу та оригінал заповіту.
Зазначені документи можуть бути видані заінтересованій особі або направлені компетентному органу іноземної держави за правилами виконання доручень (п. 194 Інструкції).