Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Коментар статті Конституції:
\
У даній статті знайшли своє відображення ідеали свободи та людської гідності. Причому вільність і рівність людей розглядаються з позицій природних прав, тобто таких, які притаманні кожній людині з народження і існують незалежно від діяльності держави. За таких обставин стає зрозумілою вимога Кон-ституції, за якою права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Дані положення закріп-люють загальновизнаний цивілізованим людством і нормами міжнародного права принцип невід'ємності від людини її прав і свобод.
Наведене положення слід розглядати як принцип універсальної невідчужуваності прав і свобод, коли жодна людина не може бути позбавлена своїх прав ні будь-яким актом держави, в тому числі волею більшості суверенного народу, ні навіть своїм власним актом. Характеристика прав і свобод людини як невідчужуваних має у своїй основі визнання ключового значення цього інституту в побудові демокра-тичного устрою держави і громадянського суспільства. Подібне тлумачення даної статті випливає з ви-знання і гарантування Конституцією непорушності прав і свобод людини.
Слід зауважити, що ці положення Конституції повністю відповідають вимогам Статуту Організації Об'єднаних Націй, який поклав на держави юридичний обов'язок дотримуватися головних прав і свобод людини, а також відповідним принципам Гельсінського Заключного акта, за якими держави-учасниці будуть постійно поважати права людини й основні свободи і докладати зусиль, включаючи спів-робітництво з Організацією Об'єднаних Націй, з метою сприяння їх загальній і ефективній повазі.
Принцип непорушності прав і свобод людини означає, що вони не можуть бути скасовані волею законодавця чи порушені в процесі реалізації Конституції та прийнятих у відповідності з нею законів.