Як зменшити розмір аліментів на першу дитину

19.01.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2, уточнивши її 14.02.2018 року, про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування вказує, що рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18.03.2014 р. з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 до її повноліття в розмірі 1/4 частки його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 14.11.2015 він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5. Від зазначеного шлюбу він має малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. У звязку з тим, що змінився його сімейний стан, оскільки на його утриманні, крім дочки ОСОБА_4, знаходиться ще син та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, які також потребують з його боку належного матеріального забезпечення, а фактичний розмір його доходу не виріс, просить зменшити розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1/8 частки всіх видів його доходів, доки його дружина знаходиться у декретній відпустці, а подалі до 1/6 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитинною повноліття. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.03.2018 р. дану цивільну справу направлено в порядку ст.187 ЦПК України до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю за місцем проживання відповідача, яке зазначено у позовній заяві. Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.05.2018 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання, що призначене на 27.06.2018 р. не відбулось у звязку з зайнятістю судді в іншому провадженні. Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю. Відповідач у судове засідання не зявилася, про дату, місце та час судового засідання повідомлялась належним чином, проте направлені судом повідомлення про виклик повернулися до суду з відміткою поштового відділення про причини невручення: за закінченням строку зберігання. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, без поважних причин або без повідомлення причин, за відсутності у справі поданого ним відзиву, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів (ухвалює заочне рішення). Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. У судовому засіданні 06.09.2018 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складення повного рішення. Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини, що мають значення для справи та відповідні їм правовідносини. Відповідно до рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2014 р. по справі №215/8377/13-ц визнано батьківство ОСОБА_1 відносно дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.12.2013 року на дочку ОСОБА_4 до її повноліття на користь матері ОСОБА_2 (а.с.4-5). Позивач ОСОБА_1 14.11.2015 року одружився із ОСОБА_7, яка після реєстрації шлюбу прийняла прізвище ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії І-КИ №324323 виданий Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.6). 20.10.2017 р. народився ОСОБА_8, батьками якого у свідоцтві про народження зазначені позивач ОСОБА_9 і ОСОБА_5 (а.с.7). Із заробітної плати позивача на користь відповідача утримуються аліменти, про що свідчать довідки про доходи позивача, видані ПАТ «Кривбасзалізрудком» №32 від 09.01.2018 р. та №89 від 08.02.2018 р. (а.с.9,22). Відповідно до довідки №2731/16/11 від 31.01.2018 р., виданою Криворізьким південним обєднаним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_5 на теперішній час перебуває у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04.01.2018 по 20.10.2020 (а.с.21). Згідно з ч.2 статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, а відповідно до ч. 1 статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Так, відповідно дост. 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частина перша статті 192 СК України передбачає, а п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Виходячи зправового аналізуст.ст.181,192СК Україниможна стверджувати,що розміраліментів,визначений рішеннямсуду,не вважаєтьсянезмінним таможе бутизменшений занаявності доведенихв судовомупорядку підстав,а саме:зміни матеріальногоабо сімейногостану,погіршення абополіпшення здоров'якогось ізних тав іншихвипадках,передбачених цимКодексом. При цьому, зміна розміру аліментів є правом, а не обов'язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову. Позивач в обґрунтування заявлених ним вимог щодо зменшення розміру стягуваних аліментів посилається на факт народження дитини від іншого шлюбу та знаходження його дружини у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак, посилання позивача на вказані вище факти не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки за змістомстатті 192 Сімейного кодексу України у системному зв'язку із положеннямистатті 182 Сімейного кодексу України, при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, що стягуються на користь неповнолітньої дитини, суд зобов'язаний виходити з пріоритету інтересів дитини. З цією метою необхідно врахувати всі істотні обставини. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оцінюючи твердження позивача про необхідність зміни розміру аліментів, що повязане із народженням у шлюбі малолітньої дитини та необхідністю утримувати дружину, яка не працює у звязку із знаходженням в соціальній відпустці по догляду за дитиною, суд виходить із того, що факт народження дитини автоматично не призводить до зменшення розміру аліментів на утримання першої дитини з 1/4 частки до 1/8 частки без надання доказів погіршення матеріального стану платника аліментів, як зазначено у постанові Верховного Суду від 09.08.2018 р.у справі N 640/10064/16-ц. Визначений рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2014 р.розмір аліментів відповідає вимогамСК України, та його зменшення у зв'язку з наявністю на утриманні позивача сина ОСОБА_6 та дружини ОСОБА_5 без підтвердження погіршення матеріального стану позивача не сприятиме належному забезпеченню його доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та суперечитиме її інтересам. Крім того, з досліджених судом довідок позивача про доходи встановлено, що він отримує заробітну плату, розмір якої значно перевищує встановлений законом мінімум, а розмір аліментів, який стягується з нього на підставі зазначеного рішення не перевищує 50 % його заробітної плати. Доводи позивача щодо необхідності утримання дружини, яка не працює у звязку із знаходженням в декретній відпустці по догляду за дитиною, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст.84 СК України право на утримання від чоловіка має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина до досягненню останньою трьох років, незалежно від того, чи працює така дружина та її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Іншими словами, право на утримання дружини не виникає автоматично, як у випадку з обовязком батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а залежить відможливостічоловіка надавати таку матеріальну допомогу. Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України позивач, окрім копій документів, які підтверджують факт укладення шлюбу і народження дитини, довідки з його місця роботи та довідки про перебування його дружини у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не надав жодних інших належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, з якими закон передбачає можливість зменшення розміру аліментів. Аналізуючи надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач, ОСОБА_1, має працездатний вік, постійне місце роботи, ним не надано доказів щодо погіршення стану його здоровя, інших істотних обставин, достатніх та переконливих доказів щодо наявності підстав для зменшення розміру присуджених до стягнення з нього аліментів, а наведені останнім факти не є, на думку суду, передбаченими законом обставинами, що свідчать про наявність у позивача підстав з якими законодавець повязує зменшення розміру стягуваних аліментів. Одночасно суд враховує положення частини 1 статті 81 ЦПК, відповідно до яких кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частинами 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, те, що матеріальне становище платника аліментів не змінилося, оскільки позивачем не надано до суду доказів протилежного, виходячи з пріоритету інтересів дитини, враховуючи її потреби, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, ст. ст. 180, 181, 182, 192 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд ВИРІШИВ: Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, місце проживання: 50053, АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: 50066, АДРЕСА_2, про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Повне рішення складено 11.09.2018 р..

Як зменшити розмір аліментів на першу дитину

Ответы юристов

Вопросы из такой же категории