Увольнение с места работы по п. 2 ст 36 КЗоТ
18.10.2018 17:44
Катерина, Киев
Ответы юристов
Трудовой договор - как правило, бессрочный. Контракт - всегда заключается на определенный срок или для выполнения определенной задачи.
В соответствии с приведенным пунктом 2 ст 36 КЗОт трудовые отношения прекращаются, если одна из сторон заявила о расторжении договора.
В соответствии с приведенным пунктом 2 ст 36 КЗОт трудовые отношения прекращаются, если одна из сторон заявила о расторжении договора.
18.10.2018 21:56
Закінчення строку трудового договору викликає припинення трудових відносин лише тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору — працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї із сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин. Якщо ж такої вимоги жодна із сторін не заявила, трудові відносини фактично тривають, то сам по собі факт закінчення строку автоматично не припиняє трудових відносин. Договір вважається продовженим на тих самих умовах, але вже на невизначений строк.
У тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, наприклад, на час відпустки працівниці по вагітності і пологах, по догляду за дитиною тощо, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв'язку з закінченням строку.
За частиною 3 статті 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, коли дитина потребує домашнього догляду — до досягнення віку, визначеного у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Обов’язкове працевлаштування таких жінок провадиться також у разі їхнього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш як три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.
Звільнення жінок, зазначених у ч.3 ст.184 КЗпП, у зв’язку із закінченням строку трудового договору має свої особливості. Таке звільнення можливе, однак, власник зобов’язаний при цьому працевлаштувати жінку на тому самому або на іншому підприємстві відповідно до її фаху.
Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у такому разі не допускається. Однак відносини між власником (підприємством) і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають істотну специфіку. Передбачено збереження за жінкою на період працевлаштування середньої заробітної плати, проте не більш ніж на три місяці з дня закінчення строкового трудового договору, а не з дня звільнення. Власник повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома, що вона повинна буде з’явитися на підприємство, якщо буде знайдено можливість її працевлаштування для продовження роботи (в разі працевлаштування на цьому підприємстві) або для одержання трудової книжки і розрахунку із заробітної плати (в разі працевлаштування на іншому підприємстві). За наявності такого попередження можливий інший варіант: продовження жінкою тієї самої (або за її згоди – іншої) роботи на цьому самому підприємстві до вирішення питання про її працевлаштування.
Якщо жінка відмовляється від працевлаштування за фахом без поважних причин, то вона може бути звільнена за п.2 ст.36 КЗпП, хоча б після закінчення строку трудового договору пройшов певний час. Вважати при цьому трудовий договір продовженим на невизначений строк, що унеможливлювало б застосування п.2 ст.36 КЗпП, не можна, оскільки після закінчення строку трудового договору мала місце вимога припинення трудового договору (ст.39-1 КЗпП).
У тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, наприклад, на час відпустки працівниці по вагітності і пологах, по догляду за дитиною тощо, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв'язку з закінченням строку.
За частиною 3 статті 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, коли дитина потребує домашнього догляду — до досягнення віку, визначеного у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Обов’язкове працевлаштування таких жінок провадиться також у разі їхнього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш як три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.
Звільнення жінок, зазначених у ч.3 ст.184 КЗпП, у зв’язку із закінченням строку трудового договору має свої особливості. Таке звільнення можливе, однак, власник зобов’язаний при цьому працевлаштувати жінку на тому самому або на іншому підприємстві відповідно до її фаху.
Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у такому разі не допускається. Однак відносини між власником (підприємством) і працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають істотну специфіку. Передбачено збереження за жінкою на період працевлаштування середньої заробітної плати, проте не більш ніж на три місяці з дня закінчення строкового трудового договору, а не з дня звільнення. Власник повинен тільки попередити жінку, що після закінчення строкового трудового договору вона до роботи допущена не буде, що на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома, що вона повинна буде з’явитися на підприємство, якщо буде знайдено можливість її працевлаштування для продовження роботи (в разі працевлаштування на цьому підприємстві) або для одержання трудової книжки і розрахунку із заробітної плати (в разі працевлаштування на іншому підприємстві). За наявності такого попередження можливий інший варіант: продовження жінкою тієї самої (або за її згоди – іншої) роботи на цьому самому підприємстві до вирішення питання про її працевлаштування.
Якщо жінка відмовляється від працевлаштування за фахом без поважних причин, то вона може бути звільнена за п.2 ст.36 КЗпП, хоча б після закінчення строку трудового договору пройшов певний час. Вважати при цьому трудовий договір продовженим на невизначений строк, що унеможливлювало б застосування п.2 ст.36 КЗпП, не можна, оскільки після закінчення строку трудового договору мала місце вимога припинення трудового договору (ст.39-1 КЗпП).
18.10.2018 22:20
Вопросы из такой же категории
ответственность за безопасность в школеБольничный лист.Оплата больничного листа
Яким чином можна не відпрацьовувати 3 роки в держ установі по закінченню навчання в аспірантурі?