ВАРІАНТИ НОТАРІАЛЬНОГО ЗАСВІДЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДІВ
1. Нотаріус сам засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. У разі перекладу тексту документа самим нотаріусом, засвідчується вірність перекладу з однієї мови на іншу мову, а текст викладається на спеціальних бланках нотаріальних документів.
2. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. На практиці саме цей варіант є найбільш розповсюдженим. На підставі паспорта та документів про профільну освіту перекладача нотаріус встановлює його особу, кваліфікацію та засвідчує справжність його підпису на перекладі. Таким чином, своїм підписом перекладач гарантує, що переклад є тотожним оригінальному документу, а нотаріус підтверджує дійсність цього підпису та професійні повноваження перекладача.
«Нотаріальний переклад» оформлюється таким чином: вихідний документ та переклад скріплюються разом (традиційно прошнуровується за допомогою ниток, а іноді й більш сучасним методом — металевими люверсами). В кінці тексту перекладу документа проставляється підпис перекладача та відповідний посвідчувальний напис нотаріуса. Первинний документ разом із текстом його перекладу прошивається у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання. Прошиті аркуші скріплюються підписом і печаткою нотаріуса.
24.06.2020 11:10
