Статья 152. Изнасилование часть 3
01.09.2020 21:00
Владислав, Харьков
Получите консультацию юриста онлайн!
Ответы юристов
Найбільш характерними слідами зґвалтування є розірваний одяг потерпілої, сліди боротьби на тілі як потерпілої, так і підозрюваного (подряпини, укуси, гематоми на шиї, обличчі, стегнах). Як правило, на одязі потерпілої особи та підозрюваного залишаються сліди виділень людського організму, а на місці вчинення злочину — окремі елементи одягу (ґудзики, банти, нижня білизна, а інколи — документи (перепустки, залізничні квитки).
При розслідуванні справ про зґвалтування необхідно встановити таке:
а) наявність події злочину;
б) особу, яка вчинила зґвалтування;
в) винність особи у цьому злочині;
г) обставини, що визначають характер та ступінь відповідальності;
ґ) причини та умови, що сприяли зґвалтуванню.
Перш за все слід з’ясувати, чи був статевий акт здійснений всупереч волі потерпілої (чи застосовував злочинець фізичне або психічне насильство) або був використаний її безпорадний стан, що виявилося у фізичній або психічній безпорадності потерпілої. Після встановлення факту зґвалтування слідчий з’ясовує такі обставини:
а) у чому саме виявилося фізичне насильство (заламування рук, здавлення шиї, спричинення тілесних ушкоджень, больові прийоми тощо);
б) форму та зміст погрози;
в) чим був обумовлений безпорадний стан потерпілої, у чому це конкретно виявилось (фізичні вади, розлад нервової системи, інший хворобливий або непритомний стан).
Для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту, призначається судово-медична (акушерсько-гінекологічна) експертиза потерпілої. З її допомогою визначають: а) наявність факту статевих зносин та б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
Залежно від конкретних обставин вчиненого зґвалтування на вирішення судово-медичної експертизи виносяться такі питання:
а) чи є тілесні ушкодження характерними для зґвалтування, їх давність;
б) чи порушена дівоча пліва (якщо так, то коли, а якщо ні, то чи був можливим статевий акт без її ушкодження);
в) чи відповідає характер виявлених ушкоджень обставинам, викладених заявницею;
г) чи є на тілі потерпілої плями крові або сперми, їх група та походження;
ґ) чи жила потерпіла раніше статевим життям;
д) чи є ознаки будь-якої венеричної хвороби, давність її виникнення;
е) чи вагітна заявниця, термін вагітності.
Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована, то судово-медична експертиза проводиться в лікарні. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування. Згідно зі ст. 193 КПК освідування може бути проведено з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні, використовуються згодом при проведенні судово-медичної експертизи.
За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу. У цих випадках на її вирішення можуть бути поставлені такі питання:
а) чи є на тілі підозрюваного тілесні ушкодження (якщо так, то які, де, якої давності);
б) якими предметами вони могли бути спричинені, чи не виникли вони при подоланні опору потерпілої;
в) чи немає у підозрюваного ознак венеричної хвороби (якщо так, то якої, які строки її давності).
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається експертиза матеріалів, речовин та виробів з них, що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі. На вирішення цієї експертизи можуть бути поставлені такі питання:
а) чи є на одязі потерпілої нашарування у вигляді волокон тканини (якщо так, то чи вони не з одягу підозрюваного);
б) чи є на одязі підозрюваного волокна одягу потерпілої;
в) чи мав місце факт контактної взаємодії одягу підозрюваного та потерпілої;
г) чи є на їх одязі які-небудь частки, що мають загальну групову належність;
ґ) чи є на знаряддях злочину мікрочастки (якщо так, то яка їх групова належність);
д) чи є у піднігтьовому вмісті підозрюваного текстильні волокна (якщо є, то чи мають вони спільну групову належність з волокнами одягу потерпілої).
Судово-біологічна експертиза може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
Судово-психологічна експертиза призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні. З її допомогою можна визначити:
а) здатність вказаних осіб правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та давати про них свідчення;
б) можливість запам’ятати в конкретній ситуації прикмети зовнішності людини, предметів, ділянок місцевості тощо;
в) наявність або відсутність стану фізіологічного афекту або іншого емоційного стану;
г) психологічні особливості особи (темперамент, характер, потреби, інтереси тощо), чи усвідомлювала потерпіла значення дій, які вчиняли з нею, та ін.
Щодо неповнолітніх, то на вирішення судово-психологічної експертизи можуть бути поставлені такі питання:
а) рівень розумового розвитку та його відповідність віку;
б) найбільш яскраве виявлення психічних властивостей особи, які можуть впливати на її поведінку (запальність, замкненість, надзвичайна обережність тощо);
в) чи міг неповнолітній повністю усвідомлювати характер і значення своїх дій або дій, вчинених щодо нього;
г) чи властива йому схильність до фантазування та ін.
Проведення цієї експертизи доцільно доручити спеціалістам із дитячої та юнацької психології. У процесі розслідування можуть призначатися комплексні медико-психологічні, психолого-психіатричні експертизи.
При розслідуванні справ про зґвалтування необхідно встановити таке:
а) наявність події злочину;
б) особу, яка вчинила зґвалтування;
в) винність особи у цьому злочині;
г) обставини, що визначають характер та ступінь відповідальності;
ґ) причини та умови, що сприяли зґвалтуванню.
Перш за все слід з’ясувати, чи був статевий акт здійснений всупереч волі потерпілої (чи застосовував злочинець фізичне або психічне насильство) або був використаний її безпорадний стан, що виявилося у фізичній або психічній безпорадності потерпілої. Після встановлення факту зґвалтування слідчий з’ясовує такі обставини:
а) у чому саме виявилося фізичне насильство (заламування рук, здавлення шиї, спричинення тілесних ушкоджень, больові прийоми тощо);
б) форму та зміст погрози;
в) чим був обумовлений безпорадний стан потерпілої, у чому це конкретно виявилось (фізичні вади, розлад нервової системи, інший хворобливий або непритомний стан).
Для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту, призначається судово-медична (акушерсько-гінекологічна) експертиза потерпілої. З її допомогою визначають: а) наявність факту статевих зносин та б) наслідки зґвалтування (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
Залежно від конкретних обставин вчиненого зґвалтування на вирішення судово-медичної експертизи виносяться такі питання:
а) чи є тілесні ушкодження характерними для зґвалтування, їх давність;
б) чи порушена дівоча пліва (якщо так, то коли, а якщо ні, то чи був можливим статевий акт без її ушкодження);
в) чи відповідає характер виявлених ушкоджень обставинам, викладених заявницею;
г) чи є на тілі потерпілої плями крові або сперми, їх група та походження;
ґ) чи жила потерпіла раніше статевим життям;
д) чи є ознаки будь-якої венеричної хвороби, давність її виникнення;
е) чи вагітна заявниця, термін вагітності.
Якщо потерпіла внаслідок зґвалтування одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована, то судово-медична експертиза проводиться в лікарні. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування. Згідно зі ст. 193 КПК освідування може бути проведено з метою встановлення наявності, локалізації ушкоджень та інших слідів злочину на тілі потерпілої. Дані, одержані при освідуванні, використовуються згодом при проведенні судово-медичної експертизи.
За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу. У цих випадках на її вирішення можуть бути поставлені такі питання:
а) чи є на тілі підозрюваного тілесні ушкодження (якщо так, то які, де, якої давності);
б) якими предметами вони могли бути спричинені, чи не виникли вони при подоланні опору потерпілої;
в) чи немає у підозрюваного ознак венеричної хвороби (якщо так, то якої, які строки її давності).
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається експертиза матеріалів, речовин та виробів з них, що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі. На вирішення цієї експертизи можуть бути поставлені такі питання:
а) чи є на одязі потерпілої нашарування у вигляді волокон тканини (якщо так, то чи вони не з одягу підозрюваного);
б) чи є на одязі підозрюваного волокна одягу потерпілої;
в) чи мав місце факт контактної взаємодії одягу підозрюваного та потерпілої;
г) чи є на їх одязі які-небудь частки, що мають загальну групову належність;
ґ) чи є на знаряддях злочину мікрочастки (якщо так, то яка їх групова належність);
д) чи є у піднігтьовому вмісті підозрюваного текстильні волокна (якщо є, то чи мають вони спільну групову належність з волокнами одягу потерпілої).
Судово-біологічна експертиза може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
Судово-психологічна експертиза призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні. З її допомогою можна визначити:
а) здатність вказаних осіб правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, та давати про них свідчення;
б) можливість запам’ятати в конкретній ситуації прикмети зовнішності людини, предметів, ділянок місцевості тощо;
в) наявність або відсутність стану фізіологічного афекту або іншого емоційного стану;
г) психологічні особливості особи (темперамент, характер, потреби, інтереси тощо), чи усвідомлювала потерпіла значення дій, які вчиняли з нею, та ін.
Щодо неповнолітніх, то на вирішення судово-психологічної експертизи можуть бути поставлені такі питання:
а) рівень розумового розвитку та його відповідність віку;
б) найбільш яскраве виявлення психічних властивостей особи, які можуть впливати на її поведінку (запальність, замкненість, надзвичайна обережність тощо);
в) чи міг неповнолітній повністю усвідомлювати характер і значення своїх дій або дій, вчинених щодо нього;
г) чи властива йому схильність до фантазування та ін.
Проведення цієї експертизи доцільно доручити спеціалістам із дитячої та юнацької психології. У процесі розслідування можуть призначатися комплексні медико-психологічні, психолого-психіатричні експертизи.
02.09.2020 15:54
Здравствуйте.
Суд.мед.экспертиза установит факт изнасилования ребенка.
Суд.мед.экспертиза установит факт изнасилования ребенка.
03.09.2020 00:09
Вопросы из такой же категории
Посадят ли по 125 статье,имеющего уже судимость!Как наказать виновного?
Сосед на пробежке догнал отца когда он ишол на автобус и умышленно ударил его в ухо и скрылся.