Получить свою часть в денежной форме
15.01.2022 13:27
Ирина, Киев
Ответы юристов
Доброго дня!
Спадщина оформлюэться лише після смерті спадкодавця(власника) за заповітом, або за законом.
Якщо власник батько та квартира не розділена на спільну часткову власність між членами родини то квартира - це власність батька.
Батько може продати або подарувати Вам наприклад 1/2 частину квартири через нотаріуса , після оформлення свідоцтва про право власності на 1/3 частину за вами. Ви як власник через суд виділяєте вказану частку у окреме майно , та пропонуєте іншим співласникам придбати вашу частку квартири письмовим повідомленням з врученням та рекомендованим листом поштою, якщо за 30-ть днів вони не виявлять бажання придбати частку , Ви як власник матимете право продати вашу 1/3 частину будь-яким третім особам з нотаріальним оформленням, але майно має бути виділено в натурі і право власності оформлено на Вас саме окремо взята частка та оформлено свідоцтво про право власності на неї .
Якщо власність лише на батьку то це його квартира, а родичі лише проживають там , спільна сумісна власність не виникає.
Якщо батько подарує вам частку тоді ви як власник зможете її продати та отримати кошти.
Спадок лише після смерті власника.
Можливо якщо є ознаки домашнього насильства зверніться до поліції , вони видадуть обмежувальний припис чи заборонний і направлять Вас до будинку кризового перебування для осіб , що постраждали від насильства у сім ї , разом з дитиною, до 1 року зможете проживати там.
-----
Відповідно до статті 26 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Обставинами, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису є факти вчинення кривдником одного з видів насильства передбачених статтею 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” - тобто фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.
Також суди при розгляді таких заяв вирішують питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також про забезпечення недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.
Тобто, в кожному окремому випадку суди надають оцінку письмовим доказам та враховують фактичні обставини справи, такі як:
– порушення прав дитини;
– характер і форми домашнього насильства;
– вразливість (діти є вразливою категорією осіб);
– наявність стресу, болю, страждання;
– перебування дитини в залежному стані від дорослого;
– стан здоров’я (і причинний зв’язок між діями і наслідками у вигляді погіршення стану здоров’я, якщо він мав місце);
– причинно-наслідковий зв’язок між діями та наслідками;
– чи зверталась особа, яка подає заяву про застосування припису, до правоохоронних органів раніше, які результати розгляду її звернення;
– чи притягувався кривдник до відповідальності;
– чи є вірогідність того, що дії, які стали причиною звернення з заявою, повторяться;
– чи є потреба у застосуванні тимчасових обмежувальних заходів (їх кількість та строки).
Таким чином, при поданні заяви про видачу обмежувального припису потрібно довести випадки домашнього насильства відносно дитини, а також наявність ризиків настання насильства у майбутньому.
Основною причиною відмов у задоволенні заяв про видачу обмежувальних приписів є відсутність доказів щодо:
• фактів вчинення домашнього насильства,
• їх вчинення саме кривдником, щодо якого подано заяву;
• існування вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Тому потрібно звернути увагу на доведення належними та допустимими доказами перед судом обставин, на які маєте намір посилатися у заяві, якими може стати:
• інформація про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, копії заяви до поліції (тобто фіксування проявів насильства відносно дитини шляхом виклику поліції або подачі заяви до поліції)
• матеріали, якими підтверджується наявність провадження (кримінального чи про адміністративне правопорушення) щодо особи кривдника (буде свідчити про періодичність та системність вчинення ним насильства);
• фото- та відео- докази;
• письмові показання свідків насильства (під час розгляду справи можна заявити клопотання про допит свідків у судовому засіданні);
• фіксування тілесних ушкоджень, в т.ч. висновками експертів, будь-якими медичними документами.
У разі неможливості надати зазначені докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування (наприклад, від правоохоронних органів).
При цьому, форма заяви про видачу обмежувального припису має відповідати нормам статей 350-1 - 350-4 Цивільного процесуального кодексу України:
1. заява подається до суду за місцем проживання (перебування) постраждалої дитини;
2. заява подається батьками / законними представниками / родичами дитини / органом опіки та піклування;
3. заінтересованими особами зазначаються особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису;
4. у заяві зазначаються наступні відомості:
• найменування суду, до якого подається заява;
• прізвище, ім’я та по батькові особи, яка подає заяву із зазначенням її статусу (батько / мати / законний представник / родич дитини / орган опіки та піклування), та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
• прізвище, ім’я та по батькові дитини, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
• обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують або клопотання про їх витребування.
----------------------
Також є варіант шлюбу та переїзду до чоловіка , або отримати кредит на житло чи влаштуватись на роботу та орендувати окрему квартиру у третіх осіб.
Спадщина оформлюэться лише після смерті спадкодавця(власника) за заповітом, або за законом.
Якщо власник батько та квартира не розділена на спільну часткову власність між членами родини то квартира - це власність батька.
Батько може продати або подарувати Вам наприклад 1/2 частину квартири через нотаріуса , після оформлення свідоцтва про право власності на 1/3 частину за вами. Ви як власник через суд виділяєте вказану частку у окреме майно , та пропонуєте іншим співласникам придбати вашу частку квартири письмовим повідомленням з врученням та рекомендованим листом поштою, якщо за 30-ть днів вони не виявлять бажання придбати частку , Ви як власник матимете право продати вашу 1/3 частину будь-яким третім особам з нотаріальним оформленням, але майно має бути виділено в натурі і право власності оформлено на Вас саме окремо взята частка та оформлено свідоцтво про право власності на неї .
Якщо власність лише на батьку то це його квартира, а родичі лише проживають там , спільна сумісна власність не виникає.
Якщо батько подарує вам частку тоді ви як власник зможете її продати та отримати кошти.
Спадок лише після смерті власника.
Можливо якщо є ознаки домашнього насильства зверніться до поліції , вони видадуть обмежувальний припис чи заборонний і направлять Вас до будинку кризового перебування для осіб , що постраждали від насильства у сім ї , разом з дитиною, до 1 року зможете проживати там.
-----
Відповідно до статті 26 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Обставинами, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису є факти вчинення кривдником одного з видів насильства передбачених статтею 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” - тобто фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.
Також суди при розгляді таких заяв вирішують питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також про забезпечення недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.
Тобто, в кожному окремому випадку суди надають оцінку письмовим доказам та враховують фактичні обставини справи, такі як:
– порушення прав дитини;
– характер і форми домашнього насильства;
– вразливість (діти є вразливою категорією осіб);
– наявність стресу, болю, страждання;
– перебування дитини в залежному стані від дорослого;
– стан здоров’я (і причинний зв’язок між діями і наслідками у вигляді погіршення стану здоров’я, якщо він мав місце);
– причинно-наслідковий зв’язок між діями та наслідками;
– чи зверталась особа, яка подає заяву про застосування припису, до правоохоронних органів раніше, які результати розгляду її звернення;
– чи притягувався кривдник до відповідальності;
– чи є вірогідність того, що дії, які стали причиною звернення з заявою, повторяться;
– чи є потреба у застосуванні тимчасових обмежувальних заходів (їх кількість та строки).
Таким чином, при поданні заяви про видачу обмежувального припису потрібно довести випадки домашнього насильства відносно дитини, а також наявність ризиків настання насильства у майбутньому.
Основною причиною відмов у задоволенні заяв про видачу обмежувальних приписів є відсутність доказів щодо:
• фактів вчинення домашнього насильства,
• їх вчинення саме кривдником, щодо якого подано заяву;
• існування вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Тому потрібно звернути увагу на доведення належними та допустимими доказами перед судом обставин, на які маєте намір посилатися у заяві, якими може стати:
• інформація про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, копії заяви до поліції (тобто фіксування проявів насильства відносно дитини шляхом виклику поліції або подачі заяви до поліції)
• матеріали, якими підтверджується наявність провадження (кримінального чи про адміністративне правопорушення) щодо особи кривдника (буде свідчити про періодичність та системність вчинення ним насильства);
• фото- та відео- докази;
• письмові показання свідків насильства (під час розгляду справи можна заявити клопотання про допит свідків у судовому засіданні);
• фіксування тілесних ушкоджень, в т.ч. висновками експертів, будь-якими медичними документами.
У разі неможливості надати зазначені докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування (наприклад, від правоохоронних органів).
При цьому, форма заяви про видачу обмежувального припису має відповідати нормам статей 350-1 - 350-4 Цивільного процесуального кодексу України:
1. заява подається до суду за місцем проживання (перебування) постраждалої дитини;
2. заява подається батьками / законними представниками / родичами дитини / органом опіки та піклування;
3. заінтересованими особами зазначаються особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису;
4. у заяві зазначаються наступні відомості:
• найменування суду, до якого подається заява;
• прізвище, ім’я та по батькові особи, яка подає заяву із зазначенням її статусу (батько / мати / законний представник / родич дитини / орган опіки та піклування), та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
• прізвище, ім’я та по батькові дитини, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
• обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують або клопотання про їх витребування.
----------------------
Також є варіант шлюбу та переїзду до чоловіка , або отримати кредит на житло чи влаштуватись на роботу та орендувати окрему квартиру у третіх осіб.
Ви також маєте право та обов язок проживати разом з неповнолітньою дитиною до 18 -ти років як мама дитини , а також дитина та мати мають бути зареєстровані в одному помешканні , проте дитина з 14 років має право вибору місця проживання.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
З повагою,
Костянтин Гончаренко
15.01.2022 17:59 (Изменён 15.01.2022 18:03)
Добрый день, Ирина.
Если Вы не являетесь собственником или совладельцем недвижимости (жилья), то у Вас нет права на компенсацию части имущества.
Право на проживание зависит от волеизъявления собственника, а также есть обязанность платить за проживание в жилье собственника и коммунальные услуги.
Родители обязаны Вас содержать до 18 лет, а также до 23 лет при продолжении обучения.
Право на наследство по закону возникает только после смерти наследодателя.
При живом родители у Вас никаких прав нет, если будет завещание не в Вашу пользу, то у Вас не будет прав и после открытия наследства, за исключением права на обязательную долю в случае нетрудоспособности.
Если Вы не являетесь собственником или совладельцем недвижимости (жилья), то у Вас нет права на компенсацию части имущества.
Право на проживание зависит от волеизъявления собственника, а также есть обязанность платить за проживание в жилье собственника и коммунальные услуги.
Родители обязаны Вас содержать до 18 лет, а также до 23 лет при продолжении обучения.
Право на наследство по закону возникает только после смерти наследодателя.
При живом родители у Вас никаких прав нет, если будет завещание не в Вашу пользу, то у Вас не будет прав и после открытия наследства, за исключением права на обязательную долю в случае нетрудоспособности.
15.01.2022 23:44