Доброго вечора!
Ви особисто , або Ваш представник маєте терміново звернутися до органів соціального захисту та поліції з заявою про порушення Ваших прав письмово чи телефоном, також можете повідомити про порушення прав на урядову гарячу лінію 15-45, далі з представниками поліції та спеціалістом соц.захисту прибути на місце вашого проживання та за участі лікарів якщо необхідно забезпечити огляд Вашого стану здоров я , далі за згодою вашою невідкладно направити до приватної лікарні. Якщо Є загроза життю тому вам мають невідкладно надати допомогу. Надалі поки лікарі будуть проводити обстеження. якщо воно необхідно , треба Вирішити питання переїзду до іншого помешкання. або разом з поліцією скласти терміновий заборонний припис для обмеження родичу спілкування з вами. Є ознаки домашнього насильства , про це необхідно повідомити до поліції та до органу соц захисту. Далі ви особисто , або ваш представник має написати заяву до соц захисту і передати представнику , про тимчасове надання Вам соціального працівника для забезпечення догляду.
Або у разі неможливості ,Ваш представник запрошує нотаріуса та Ви підписуєте довіреність на вашого представника ,щодо представництва інтересів і він узгоджує питання з доглядальницею , продуктами , та іншими питаннями.
В подальшому можливо інші родичі оформлять опіку та догляд через суд. І контролюватимуть питання догяду Вас самостійно, або через уповноважену вами особу за окрему оплату згідно договорів.
У будь-якому разі потрібно спочатку повідомити про даний випадок соціальні служби, так як вони зобов'язані здійснювати соціальний захист осіб похилого віку. та осіб з інвалідністю . І вже працівники цих служб звернуться до правоохоронних органів та разом із ними зможуть потрапити до квартири. та надати допомогу Вам.
Звернення до поліції також є обов'язковим, оскільки дії сестри містять ознаки кримінальних правопорушень за ст. 135 "Залишення в небезпеці" та ст. 136 "Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані"
Також є ознаки домашнього насильства.
Поки вас судом не визнано недієздатною ви вважаєтесь здоровою особою та не можете бути піддані примусовим заходам медичного характеру.
Всі угоди та правочини дарування , продажу чи інші вчинені у стані хвороби під тиском , коли особа не розуміє своїх дій під дією лікарських речовин чи таблеток є незаконними і можуть бути оскаржені у суді Вами чи представником зібравши необхідні докази.
Сестра вчиняє кримінальні правопорушення та може бути притягнена до відповідальності поліцією чи судом за вашими заявами.
Закон України "Про психіатричну допомогу"
Стаття 3. Презумпція психічного здоров’я
Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 11. Психіатричний огляд
Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або
неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або
завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.
Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.
У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно.
----------------------------------------
Щодо домашнього насильства: ( цими питаннями займається відділ спеціального призначення ПОЛІНА) ПРИ ДЗВІНКУ НА 102 говоріть , аби до вас направили саме групу з вказаного відділу -ПОЛІНА)
Відповідно до статті 26 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Обставинами, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису є факти вчинення кривдником одного з видів насильства передбачених статтею 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” - тобто фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.
Також суди при розгляді таких заяв вирішують питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також про забезпечення недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.
Тобто, в кожному окремому випадку суди надають оцінку письмовим доказам та враховують фактичні обставини справи, такі як:
– порушення прав дитини;
– характер і форми домашнього насильства;
– вразливість (діти є вразливою категорією осіб);
– наявність стресу, болю, страждання;
– перебування дитини в залежному стані від дорослого;
– стан здоров’я (і причинний зв’язок між діями і наслідками у вигляді погіршення стану здоров’я, якщо він мав місце);
– причинно-наслідковий зв’язок між діями та наслідками;
– чи зверталась особа, яка подає заяву про застосування припису, до правоохоронних органів раніше, які результати розгляду її звернення;
– чи притягувався кривдник до відповідальності;
– чи є вірогідність того, що дії, які стали причиною звернення з заявою, повторяться;
– чи є потреба у застосуванні тимчасових обмежувальних заходів (їх кількість та строки).
Таким чином, при поданні заяви про видачу обмежувального припису потрібно довести випадки домашнього насильства відносно дитини, а також наявність ризиків настання насильства у майбутньому.
Основною причиною відмов у задоволенні заяв про видачу обмежувальних приписів є відсутність доказів щодо:
• фактів вчинення домашнього насильства,
• їх вчинення саме кривдником, щодо якого подано заяву;
• існування вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства.
Тому потрібно звернути увагу на доведення належними та допустимими доказами перед судом обставин, на які маєте намір посилатися у заяві, якими може стати:
• інформація про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, копії заяви до поліції (тобто фіксування проявів насильства відносно дитини шляхом виклику поліції або подачі заяви до поліції)
• матеріали, якими підтверджується наявність провадження (кримінального чи про адміністративне правопорушення) щодо особи кривдника (буде свідчити про періодичність та системність вчинення ним насильства);
• фото- та відео- докази;
• письмові показання свідків насильства (під час розгляду справи можна заявити клопотання про допит свідків у судовому засіданні);
• фіксування тілесних ушкоджень, в т.ч. висновками експертів, будь-якими медичними документами.
У разі неможливості надати зазначені докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування (наприклад, від правоохоронних органів).
При цьому, форма заяви про видачу обмежувального припису має відповідати нормам статей 350-1 - 350-4 Цивільного процесуального кодексу України:
1. заява подається до суду за місцем проживання (перебування) постраждалої дитини;
2. заява подається батьками / законними представниками / родичами дитини / органом опіки та піклування;
3. заінтересованими особами зазначаються особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису;
4. у заяві зазначаються наступні відомості:
• найменування суду, до якого подається заява;
• прізвище, ім’я та по батькові особи, яка подає заяву із зазначенням її статусу (батько / мати / законний представник / родич дитини / орган опіки та піклування), та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;
• прізвище, ім’я та по батькові дитини, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
• обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують або клопотання про їх витребування.
------------------------------------------------------------------
Міністерством внутрішніх справ затверджено наказ № 124 від 25.02.2019 року "Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку кривдника".
Строки ведення профілактичного обліку кривдників установлюються:
• відповідно до строків застосування заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків, передбачених обмежувальним приписом стосовно кривдника, - на встановлений судом строк;
• упродовж одного року з дня виявлення останнього факту вчинення домашнього насильства у випадку, коли обмежувальний припис стосовно кривдника судом не виносився;
• упродовж одного року з дня накладення судом адміністративного стягнення за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;
• до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні, відкритому стосовно кривдника у зв’язку з вчиненням ним домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;
• до погашення або зняття судимості за кримінальне правопорушення, пов’язане з учиненням домашнього насильства.
Строк зберігання відомостей про кривдника, який перебуває на профілактичному обліку, становить три роки з дня зняття його з такого обліку, після чого відомості про нього та постраждалу особу автоматично знеособлюються.
Підставами для зняття кривдника з профілактичного обліку є:
• відсутність повторних випадків учинення кривдником домашнього насильства впродовж одного року з дня взяття на профілактичний облік;
• закінчення строку дії обмежувального припису стосовно кривдника;
• закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно кривдника;
• закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, розпочатого у зв’язку з вчиненням кривдником домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;
• погашення або зняття судимості за кримінальне правопорушення, пов’язане з учиненням домашнього насильства;
З повагою,
Костянтин Гончаренко
26.01.2022 15:43
