Покупка самоходного крана
250 грн.
Вопрос решен
02.09.2022 10:42
Алексей Ковтун, Киев
Получите консультацию юриста онлайн!
Ответы юристов
Доброго дня!
Головне, щоб та особа ,що продає авто повідомила директора підприємства про таку угоду, або була особисто директором , та перед продажем зняла з балансу підприємства авто ,як майно видавши відповідні накази ,або списала майно.
Для Вас проблем не буде ,якщо договір-купівлі -продажу буде укладено у нотаріуса і його підпише директор підприємства.
Оскільки продаж автомобіля передбачає отримання доходу, то існують певні норми чинного законодавства щодо оподаткування такого виду доходів.
Так, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:
- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.
Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається:
- виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу,
- або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Головне переконайтеся у тому ,що директор не заперечує продажу, а у продавця є відповідне доручення на продаж чи довіреність. Інакше потім у підприємства будуть проблеми.
Щоб перереєстрація пройшла без проблем укладайте договір купівлі-продажу,що підтвердить Ваше право власності.
Якщо у компанії це не перший продаж автомобілів ,як майна їм доведеться сплатити податки.
------------------------------------------------------------
Необходимые документы:
• Техпаспорт на спецтехнику, в котором должна быть отметка, что техника снята с учета в Сервисном Центре МВС
• Транзитные номера (которые были выданы после снятия техники с учета).
• Гражданский паспорт продавца.
• Идентификационный код продавца.
• Если покупатель - физическое лицо, необходим его гражданский паспорт. Если покупатель - юридическое лицо, то необходимы: а) оригинал доверенности от юридического лица на сотрудника, уполномоченного на покупку спецтехники (на фирменном бланке); б) паспорт данного сотрудника; в) реквизиты юридического лица.
• Если продавец спецтехники действует на основании нотариальной доверенности - её оригинал (с указанием в ней права продавать спецтехнику и представлять интересы в органах Гостехнадзора).
Процедура оформления купли-продажи спецтехники:
1. Продавец снимает транспортное средство (спецтехнику) с учета в СЕРВИСНОМ центре МВС
2. . Продавец оплачивает в ближайшем банке подоходный налог (5% от договорной суммы продажи, но не ниже оценочной)
3. ОФОРМЛЯЕМ ДОГОВОР купли-продажи у нотариуса.
4. Покупатель ставит транспортное средство (спецтехнику) на учет на свое имя в Центре МВС
5. Сделка завершена!
Головне, щоб та особа ,що продає авто повідомила директора підприємства про таку угоду, або була особисто директором , та перед продажем зняла з балансу підприємства авто ,як майно видавши відповідні накази ,або списала майно.
Для Вас проблем не буде ,якщо договір-купівлі -продажу буде укладено у нотаріуса і його підпише директор підприємства.
Оскільки продаж автомобіля передбачає отримання доходу, то існують певні норми чинного законодавства щодо оподаткування такого виду доходів.
Так, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:
- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, оподатковується за ставкою 18%.
Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Нагадаємо, що дохід від продажу легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) визначається:
- виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу,
- або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Головне переконайтеся у тому ,що директор не заперечує продажу, а у продавця є відповідне доручення на продаж чи довіреність. Інакше потім у підприємства будуть проблеми.
Щоб перереєстрація пройшла без проблем укладайте договір купівлі-продажу,що підтвердить Ваше право власності.
Якщо у компанії це не перший продаж автомобілів ,як майна їм доведеться сплатити податки.
------------------------------------------------------------
Необходимые документы:
• Техпаспорт на спецтехнику, в котором должна быть отметка, что техника снята с учета в Сервисном Центре МВС
• Транзитные номера (которые были выданы после снятия техники с учета).
• Гражданский паспорт продавца.
• Идентификационный код продавца.
• Если покупатель - физическое лицо, необходим его гражданский паспорт. Если покупатель - юридическое лицо, то необходимы: а) оригинал доверенности от юридического лица на сотрудника, уполномоченного на покупку спецтехники (на фирменном бланке); б) паспорт данного сотрудника; в) реквизиты юридического лица.
• Если продавец спецтехники действует на основании нотариальной доверенности - её оригинал (с указанием в ней права продавать спецтехнику и представлять интересы в органах Гостехнадзора).
Процедура оформления купли-продажи спецтехники:
1. Продавец снимает транспортное средство (спецтехнику) с учета в СЕРВИСНОМ центре МВС
2. . Продавец оплачивает в ближайшем банке подоходный налог (5% от договорной суммы продажи, но не ниже оценочной)
3. ОФОРМЛЯЕМ ДОГОВОР купли-продажи у нотариуса.
4. Покупатель ставит транспортное средство (спецтехнику) на учет на свое имя в Центре МВС
5. Сделка завершена!
З повагою,
Костянтин Гончаренко
--------------------------------------
Швидкі консультації за помірну вартість - рекомендуйте наш портал друзям та знайомим.
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ПРАВОВА ДОПОМОГА ЮРИСТІВ З ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА JURISTOFF.СOM
Костянтин Гончаренко
--------------------------------------
Швидкі консультації за помірну вартість - рекомендуйте наш портал друзям та знайомим.
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ПРАВОВА ДОПОМОГА ЮРИСТІВ З ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА JURISTOFF.СOM
02.09.2022 14:47 (Изменён 02.09.2022 14:57)
Алексей КовтунКиев
Доброго дня, мене цікавить питання саме спецтехніка
02.09.2022 15:07
Вказаних документів для спецтехніки достатньо , після посвідчення угоди нотаріусом директори підприємств видають накази , продавець про списання з балансу і бухгалтер вчиняє відповідні дії.
Покупець приймає на баланс спільно з бухгалтером , якому у наказі доручають це вчинити.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
Покупець приймає на баланс спільно з бухгалтером , якому у наказі доручають це вчинити.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
02.09.2022 15:25
Алексей КовтунКиев
Для продажи необходимо решение учредителей?
02.09.2022 15:34
Якщо у ТОВ є директор , то він як виконавчий орган товариства має право укладати угоди від імені Товариства, якщо звісно у Статуті не вказано, що окремі правочини він може вчиняти ,лише за погодженням з засновниками.
Директор діє від імені товариства без довіреності, а ось якщо директор не спроможний вчинити правочин він наказом по підприємству, має призначити уповноважену особу та на основі наказу видати довіреність такій особі на купівлю чи продаж майна. Її треба посвідчити у нотаріуса.
Бажано ,щоб цілком здорові директори ,особисто підписали документи- це вирішить ситуацію швидше.
З повагою ,
Костянтин Гончаренко
Директор діє від імені товариства без довіреності, а ось якщо директор не спроможний вчинити правочин він наказом по підприємству, має призначити уповноважену особу та на основі наказу видати довіреність такій особі на купівлю чи продаж майна. Її треба посвідчити у нотаріуса.
Бажано ,щоб цілком здорові директори ,особисто підписали документи- це вирішить ситуацію швидше.
З повагою ,
Костянтин Гончаренко
02.09.2022 17:21
Доброго дня!
додатково:
Що важливо знати директору і бухгалтеру з 02.11.2019 про значні правочини?
Тепер рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства (до 02.11.2019 мова йшла про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу).
Таким чином, для того щоб визначити правоздатність керівника ТОВ або ОДО на вчинення значного правочину треба:
• ознайомитися з положеннями Статуту відносно умов здійснення керівником значних правочинів;
• якщо у Статуті прямо не визначено, що значний правочин Товариства, вважається схваленим Товариством на підставі Статуту та не потребує прийняття окремого рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його вчинення – отримати від контрагента останню затверджену (Загальними зборами) звітність та порівняти вартість чистих активів (50%) з вартістю правочину. У разі, якщо вартість правочину перевищує вказану межу, треба переконатися, що на здійснення правочину є згода Загальних зборів.
На нашу думку, ці зміни, з однієї сторони, принесли полегшення (не треба щоквартально «кліпати» контрагентам довідки про наявність чистих активів, так як, за правило, звітність затверджується загальними зборами щорічно, а, з другої сторони, на практиці дибитися від контрагента затверджену(!) останню(!) звітність, на наш погляд, буде проблематично.
Так, згідно п.2. ст.31 Закону про ТОВ, річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року. Як переконатися контрагенту, чи були вони скликані, невідомо. Тому, скоріше всього, на нашу думку, замість витребування завірених копій протоколів Загальних зборів с затвердженою звітністю, суб’єкти господарювання будуть прописувати у договорах з контрагентами взаємні запевнення про дотримання вказаних умов здійснення значних правочинів.
Таким чином, саме головне те, що тепер на законодавчому рівні визначена можливість не «кліпати» на кожний договір, що укладається ТОВ, рішення учасників про надання згоди на його підписання директором, якщо у ТОВ незначні чисті активи, або взагалі вони дорівнюють нулю. Але для цього потрібно правильно прописати у статуті відповідну умову.
Як її прописати в статуті ТОВ?
Ми раніше вже звертали увагу у нашій консультації (
https://auditor.od.ua/est-optimal-noe-reshenie-problemy-krupny-h-znachitel-ny-h-sdelok-ooo-ili-kak-oblegchit-zhizn-direktoru-buhgalteru-i-uchreditelyam-ooo-s-28-04-2019-goda/), що текст цієї умови краще взяти із нової редакції Модельного статуту, який був затверджений КМУ (постанова КМУ від 27 березня 2019р. N367). На підставі цього ми пропонуємо доповнити статут наступною умовою:
«Правочин, за яким вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу якщо при цьому він не відповідає будь-якому іншому визначеному Статутом критерію значного правочину Товариства, вважається схваленим Товариством одночасно з його укладанням та не потребує прийняття окремого рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його вчинення».
Підприємства, які ще не доповнили статут такою умовою, самий час це зробити, щоб не оформлювати на кожний договір рішення учасників.
Закон № 159-IX набрав чинності 2 листопада 2019 року.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності
Верховна Рада України постановляє:
1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
1) у статті 166 11:
в абзаці другому частини першої слова "від двохсот до чотирьохсот" замінити словами "від чотирьохсот до шестисот";
в абзаці другому частини другої слова "від трьохсот до п'ятисот" замінити словами "від п'ятисот до однієї тисячі";
2) у статті 166 23:
в абзаці другому частини першої слова "від двохсот до чотирьохсот" замінити словами "від чотирьохсот до шестисот";
в абзаці другому частини другої слова "від чотирьохсот до п'ятисот" замінити словами "від п'ятисот до однієї тисячі".
2. У пункті 4 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):
слово "часток" замінити словами "частки (її частини)";
доповнити абзацом такого змісту:
"Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі".
3. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383 із наступними змінами):
1) статтю 8 після частини чотирнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Внесення нотаріусом у випадках, передбачених законодавством, інформації до Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України, не є порушенням нотаріальної таємниці".
У зв'язку з цим частину п'ятнадцяту вважати частиною шістнадцятою;
2) частину третю статті 34 викласти в такій редакції:
"Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису (за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також дублікатів нотаріальних документів, рішень юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передання нерухомого майна до та зі статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законами, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України";
3) у статті 43:
частину другу після слова "нотаріуси" доповнити словами "посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії";
частину четверту виключити;
4) друге речення частини сьомої статті 44 викласти в такій редакції: "Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей".
4. У Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 1, ст. 9 із наступними змінами):
1) у статті 3:
частину першу доповнити пунктом 2 1 такого змісту:
"2 1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав";
частину п'яту викласти в такій редакції:
"5. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 32 1 цього Закону";
2) у статті 6:
абзац третій пункту 2 частини першої виключити;
частину третю виключити;
3) частину другу статті 9 виключити;
4) у статті 10:
пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону";
у частині третій:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії";
у пункті 4 слова "використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень" замінити словами "відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи";
5) статтю 12 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Державного реєстру прав";
6) частину першу статті 17 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"У випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі".
У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
7) у статті 18:
пункт 4 частини першої викласти в такій редакції:
"4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень";
після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:
"4. У разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов'язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.
Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.
5. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
6. У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи.
Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей".
У зв'язку з цим частини четверту - одинадцяту вважати відповідно частинами сьомою - чотирнадцятою;
частину восьму викласти в такій редакції:
"8. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.
У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об'єкт незавершеного будівництва з одночасним набуттям права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об'єкти незалежно від кількості документів, що посвідчують право власності на зазначене майно.
При цьому одна заява подається лише у разі, якщо право власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструється за тим набувачем або набувачами.
Одна заява про державну реєстрацію права власності може подаватися співвласниками у разі одночасного набуття права спільної сумісної або спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна.
У разі якщо на житловий будинок, будівлю, споруду або об'єкт незавершеного будівництва, або земельну ділянку, на якій вони розташовані, не відкрито розділ у Державному реєстрі прав, для проведення державної реєстрації права власності подаються дві заяви";
8) у статті 19:
в абзаці третьому частини першої слова "невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених абзацами першим і другим цієї частини" замінити словами та цифрами "у строки, визначені статтею 31 2 цього Закону";
частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:
"Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється у режимі реального часу";
9) у статті 20:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Особа іноземця або особи без громадянства встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.
Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.
Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.
Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача.
Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об'єкта нерухомого майна, а також відповідного користувача, обтяжувача про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
частину третю виключити;
частину четверту доповнити словами "а також якщо не встановлено особу заявника";
у частині п'ятій:
абзац перший доповнити словами та цифрами "крім випадку, передбаченого статтею 31 2 цього Закону";
абзац другий доповнити словами "та до реєстраційної справи в електронній формі";
частину шосту викласти в такій редакції:
"6. У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій в електронній формі така заява за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації, про що за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру повідомляється заявник";
10) абзац другий частини першої статті 21 доповнити словами "чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг)";
11) пункт 2 частини першої статті 23 викласти в такій редакції:
"2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року";
12) у частині першій статті 24:
пункт 9 викласти в такій редакції:
"9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса";
у пункті 12 слово "зокрема" замінити словами "у тому числі";
13) абзац другий частини першої статті 26 після слів "чи інша помилка)" доповнити словами "видачі дубліката документа, який посвідчує право власності на нерухоме майно";
14) розділ V доповнити статтею 31 2 такого змісту:
"Стаття 31 2. Особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва
1. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею.
2. У разі якщо у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, необхідно проводити декілька реєстраційних дій або реєстраційні дії щодо декількох об'єктів, державна реєстрація прав проводиться поступово в міру завершення попередньої реєстраційної дії.
У разі якщо в межах однієї спадкової справи здійснюється одночасна видача декількох свідоцтв про право на спадщину, що має наслідком проведення декількох реєстраційних дій щодо різних суб'єктів речового права або реєстраційних дій щодо декількох об'єктів, державна реєстрація прав проводиться після видачі таких свідоцтв про право на спадщину.
3. Під час проведення державної реєстрації права власності у результаті видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) або свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, що реалізовувалося, у тому числі як предмет іпотеки, нотаріус одночасно проводить також державну реєстрацію припинення іпотеки щодо такого майна.
4. Державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України "Про нотаріат" проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.
5. У разі нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов'язується з настанням певної обставини, а також у разі, якщо у результаті вчинення нотаріальної дії утворюються нові об'єкти нерухомого майна, що потребує здійснення власником дій, спрямованих на формування (створення) нерухомого майна, державна реєстрація прав проводиться після настання певної обставини, формування (створення) нерухомого майна будь-яким державним реєстратором з урахуванням частини п'ятої статті 3 цього Закону в порядку та строки, передбачені цим Законом.
6. Нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом.
7. За наявності поважних причин (надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна ****) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, може бути проведена іншим нотаріусом за домовленістю із ним та за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України із зазначенням поважних причин, відомостей про нотаріуса, який проводитиме державну реєстрацію прав, та строку відсутності.
Передача заяв на проведення державної реєстрації прав до іншого нотаріуса здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
8. У разі смерті нотаріуса, оголошення його померлим чи безвісно відсутнім у порядку, встановленому законом, або якщо нотаріус за станом здоров'я не може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті, припинення або зупинення діяльності такого нотаріуса, передача заяв на проведення державної реєстрації прав до іншого нотаріуса здійснюється за рішенням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
9. Частини сьома та восьма цієї статті також застосовуються до випадків проведення інших реєстраційних дій нотаріусом, який за наявності умов, визначених цими частинами, не може провести реєстраційні дії у межах строків, встановлених цим Законом, за заявами, що перебувають на розгляді у такого нотаріуса";
15) у статті 35:
в абзаці першому частини другої слова "та акредитованих суб'єктів" виключити;
абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
"3. Фінансове забезпечення приватних нотаріусів здійснюється за рахунок 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у приватних нотаріусів, які здійснили державну реєстрацію прав";
16) у статті 37:
у частині шостій:
у пункті 2:
підпункти "б" і "в" викласти в такій редакції:
"б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором";
доповнити підпунктом "в 1" такого змісту:
"в 1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу".
У зв'язку з цим абзаци сьомий - чотирнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим - п'ятнадцятим;
підпункт "д" виключити;
в абзаці тринадцятому букву "д" виключити;
доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту:
"У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів";
у частині сьомій:
абзац третій виключити;
абзац п'ятий викласти в такій редакції:
"У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса";
17) у статті 37 1:
в абзаці третьому частини першої слово "законодавства" замінити словом "законів";
пункт 5 частини другої викласти в такій редакції:
"5) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов'язків";
частини третю і четверту викласти в такій редакції:
"3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
Рішення, передбачені пунктами 3 - 5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
4. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України".
5. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 2, ст. 17 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 1:
пункт 8 після абзацу п'ятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:
"спадкоємець чи правонаступник учасника товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю в порядку спадкування (правонаступництва) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
учасник, який виходить з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, його спадкоємець чи правонаступник або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, особа, яка відчужила (передала) її, або уповноважена ними особа - у разі подання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі".
У зв'язку з цим абзаци шостий - дванадцятий вважати відповідно абзацами десятим - шістнадцятим;
у пункті 14:
в абзаці шостому слова "акредитовані суб'єкти" виключити;
абзаци восьмий - одинадцятий виключити;
2) частину другу статті 4 замінити двома новими частинами такого змісту:
"2. Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.
За наказом Міністерства юстиції України державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в межах України.
Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців на підставі документів, поданих у паперовій та електронній формі, а також державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від їх місця знаходження.
3. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю), у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю) проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, відразу після вчинення посвідчувального напису на документі або підписання документа, що ним видається, крім випадків нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов'язується з настанням певної обставини, та інших випадків, передбачених цією статтею.
За наявності поважних причин (надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна ****) державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті вчинення відповідної нотаріальної дії може бути проведено іншим нотаріусом за домовленістю із ним та за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України із зазначенням поважних причин, відомостей про нотаріуса, що проводитиме державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, та строку відсутності.
Передача заяв на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, до іншого нотаріуса здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
У разі смерті нотаріуса, оголошення його померлим чи безвісно відсутнім у порядку, встановленому законом, або якщо нотаріус за станом здоров'я не може вчинити дії, передбачені абзацом першим цієї частини, припинення або зупинення діяльності такого нотаріуса, передача заяв на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, до іншого нотаріуса здійснюється за наказом відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
Правила цієї частини також застосовуються до випадків проведення інших реєстраційних дій нотаріусом, який за наявності умов, визначених частинами другою і третьою цієї статті, не може провести реєстраційні дії у межах строків, визначених цим Законом, за заявами, що перебувають на розгляді у такого нотаріуса".
У зв'язку з цим частини третю - дев'яту вважати відповідно частинами четвертою - десятою;
3) у статті 5:
частину другу доповнити пунктом 2 1 такого змісту:
"2 1) організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, крім нотаріусів, які виконують повноваження державної реєстрації відповідно до покладених на них законом обов'язків";
абзац восьмий частини третьої виключити;
4) у статті 6:
частину другу доповнити пунктами 1 1, 3 1, 3 2 і 3 3 такого змісту:
"1 1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації";
"3 1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов'язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів;
3 2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей;
3 3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на як
додатково:
Що важливо знати директору і бухгалтеру з 02.11.2019 про значні правочини?
Тепер рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства (до 02.11.2019 мова йшла про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу).
Таким чином, для того щоб визначити правоздатність керівника ТОВ або ОДО на вчинення значного правочину треба:
• ознайомитися з положеннями Статуту відносно умов здійснення керівником значних правочинів;
• якщо у Статуті прямо не визначено, що значний правочин Товариства, вважається схваленим Товариством на підставі Статуту та не потребує прийняття окремого рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його вчинення – отримати від контрагента останню затверджену (Загальними зборами) звітність та порівняти вартість чистих активів (50%) з вартістю правочину. У разі, якщо вартість правочину перевищує вказану межу, треба переконатися, що на здійснення правочину є згода Загальних зборів.
На нашу думку, ці зміни, з однієї сторони, принесли полегшення (не треба щоквартально «кліпати» контрагентам довідки про наявність чистих активів, так як, за правило, звітність затверджується загальними зборами щорічно, а, з другої сторони, на практиці дибитися від контрагента затверджену(!) останню(!) звітність, на наш погляд, буде проблематично.
Так, згідно п.2. ст.31 Закону про ТОВ, річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року. Як переконатися контрагенту, чи були вони скликані, невідомо. Тому, скоріше всього, на нашу думку, замість витребування завірених копій протоколів Загальних зборів с затвердженою звітністю, суб’єкти господарювання будуть прописувати у договорах з контрагентами взаємні запевнення про дотримання вказаних умов здійснення значних правочинів.
Таким чином, саме головне те, що тепер на законодавчому рівні визначена можливість не «кліпати» на кожний договір, що укладається ТОВ, рішення учасників про надання згоди на його підписання директором, якщо у ТОВ незначні чисті активи, або взагалі вони дорівнюють нулю. Але для цього потрібно правильно прописати у статуті відповідну умову.
Як її прописати в статуті ТОВ?
Ми раніше вже звертали увагу у нашій консультації (
https://auditor.od.ua/est-optimal-noe-reshenie-problemy-krupny-h-znachitel-ny-h-sdelok-ooo-ili-kak-oblegchit-zhizn-direktoru-buhgalteru-i-uchreditelyam-ooo-s-28-04-2019-goda/), що текст цієї умови краще взяти із нової редакції Модельного статуту, який був затверджений КМУ (постанова КМУ від 27 березня 2019р. N367). На підставі цього ми пропонуємо доповнити статут наступною умовою:
«Правочин, за яким вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу якщо при цьому він не відповідає будь-якому іншому визначеному Статутом критерію значного правочину Товариства, вважається схваленим Товариством одночасно з його укладанням та не потребує прийняття окремого рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його вчинення».
Підприємства, які ще не доповнили статут такою умовою, самий час це зробити, щоб не оформлювати на кожний договір рішення учасників.
Закон № 159-IX набрав чинності 2 листопада 2019 року.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності
Верховна Рада України постановляє:
1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
1) у статті 166 11:
в абзаці другому частини першої слова "від двохсот до чотирьохсот" замінити словами "від чотирьохсот до шестисот";
в абзаці другому частини другої слова "від трьохсот до п'ятисот" замінити словами "від п'ятисот до однієї тисячі";
2) у статті 166 23:
в абзаці другому частини першої слова "від двохсот до чотирьохсот" замінити словами "від чотирьохсот до шестисот";
в абзаці другому частини другої слова "від чотирьохсот до п'ятисот" замінити словами "від п'ятисот до однієї тисячі".
2. У пункті 4 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356):
слово "часток" замінити словами "частки (її частини)";
доповнити абзацом такого змісту:
"Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі".
3. У Законі України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 39, ст. 383 із наступними змінами):
1) статтю 8 після частини чотирнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:
"Внесення нотаріусом у випадках, передбачених законодавством, інформації до Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України, не є порушенням нотаріальної таємниці".
У зв'язку з цим частину п'ятнадцяту вважати частиною шістнадцятою;
2) частину третю статті 34 викласти в такій редакції:
"Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису (за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також дублікатів нотаріальних документів, рішень юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передання нерухомого майна до та зі статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законами, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України";
3) у статті 43:
частину другу після слова "нотаріуси" доповнити словами "посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії";
частину четверту виключити;
4) друге речення частини сьомої статті 44 викласти в такій редакції: "Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей".
4. У Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 1, ст. 9 із наступними змінами):
1) у статті 3:
частину першу доповнити пунктом 2 1 такого змісту:
"2 1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав";
частину п'яту викласти в такій редакції:
"5. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.
На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 32 1 цього Закону";
2) у статті 6:
абзац третій пункту 2 частини першої виключити;
частину третю виключити;
3) частину другу статті 9 виключити;
4) у статті 10:
пункт 3 частини першої викласти в такій редакції:
"3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону";
у частині третій:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії";
у пункті 4 слова "використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень" замінити словами "відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи";
5) статтю 12 доповнити частиною восьмою такого змісту:
"8. Доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Державного реєстру прав";
6) частину першу статті 17 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"У випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі".
У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
7) у статті 18:
пункт 4 частини першої викласти в такій редакції:
"4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень";
після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:
"4. У разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов'язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.
Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.
5. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
6. У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи.
Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей".
У зв'язку з цим частини четверту - одинадцяту вважати відповідно частинами сьомою - чотирнадцятою;
частину восьму викласти в такій редакції:
"8. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна.
У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об'єкт незавершеного будівництва з одночасним набуттям права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об'єкти незалежно від кількості документів, що посвідчують право власності на зазначене майно.
При цьому одна заява подається лише у разі, якщо право власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструється за тим набувачем або набувачами.
Одна заява про державну реєстрацію права власності може подаватися співвласниками у разі одночасного набуття права спільної сумісної або спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна.
У разі якщо на житловий будинок, будівлю, споруду або об'єкт незавершеного будівництва, або земельну ділянку, на якій вони розташовані, не відкрито розділ у Державному реєстрі прав, для проведення державної реєстрації права власності подаються дві заяви";
8) у статті 19:
в абзаці третьому частини першої слова "невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених абзацами першим і другим цієї частини" замінити словами та цифрами "у строки, визначені статтею 31 2 цього Закону";
частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:
"Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється у режимі реального часу";
9) у статті 20:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.
У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Особа іноземця або особи без громадянства встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.
Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.
У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.
Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.
Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача.
Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об'єкта нерухомого майна, а також відповідного користувача, обтяжувача про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
частину третю виключити;
частину четверту доповнити словами "а також якщо не встановлено особу заявника";
у частині п'ятій:
абзац перший доповнити словами та цифрами "крім випадку, передбаченого статтею 31 2 цього Закону";
абзац другий доповнити словами "та до реєстраційної справи в електронній формі";
частину шосту викласти в такій редакції:
"6. У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій в електронній формі така заява за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації, про що за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру повідомляється заявник";
10) абзац другий частини першої статті 21 доповнити словами "чи адміністратора центру надання адміністративних послуг (у разі отримання витягу шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг)";
11) пункт 2 частини першої статті 23 викласти в такій редакції:
"2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року";
12) у частині першій статті 24:
пункт 9 викласти в такій редакції:
"9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса";
у пункті 12 слово "зокрема" замінити словами "у тому числі";
13) абзац другий частини першої статті 26 після слів "чи інша помилка)" доповнити словами "видачі дубліката документа, який посвідчує право власності на нерухоме майно";
14) розділ V доповнити статтею 31 2 такого змісту:
"Стаття 31 2. Особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва
1. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, крім випадків, передбачених цією статтею.
2. У разі якщо у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно із вчиненням такої нотаріальної дії, необхідно проводити декілька реєстраційних дій або реєстраційні дії щодо декількох об'єктів, державна реєстрація прав проводиться поступово в міру завершення попередньої реєстраційної дії.
У разі якщо в межах однієї спадкової справи здійснюється одночасна видача декількох свідоцтв про право на спадщину, що має наслідком проведення декількох реєстраційних дій щодо різних суб'єктів речового права або реєстраційних дій щодо декількох об'єктів, державна реєстрація прав проводиться після видачі таких свідоцтв про право на спадщину.
3. Під час проведення державної реєстрації права власності у результаті видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) або свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, що реалізовувалося, у тому числі як предмет іпотеки, нотаріус одночасно проводить також державну реєстрацію припинення іпотеки щодо такого майна.
4. Державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України "Про нотаріат" проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.
5. У разі нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов'язується з настанням певної обставини, а також у разі, якщо у результаті вчинення нотаріальної дії утворюються нові об'єкти нерухомого майна, що потребує здійснення власником дій, спрямованих на формування (створення) нерухомого майна, державна реєстрація прав проводиться після настання певної обставини, формування (створення) нерухомого майна будь-яким державним реєстратором з урахуванням частини п'ятої статті 3 цього Закону в порядку та строки, передбачені цим Законом.
6. Нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом.
7. За наявності поважних причин (надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна ****) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, може бути проведена іншим нотаріусом за домовленістю із ним та за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України із зазначенням поважних причин, відомостей про нотаріуса, який проводитиме державну реєстрацію прав, та строку відсутності.
Передача заяв на проведення державної реєстрації прав до іншого нотаріуса здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
8. У разі смерті нотаріуса, оголошення його померлим чи безвісно відсутнім у порядку, встановленому законом, або якщо нотаріус за станом здоров'я не може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті, припинення або зупинення діяльності такого нотаріуса, передача заяв на проведення державної реєстрації прав до іншого нотаріуса здійснюється за рішенням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
9. Частини сьома та восьма цієї статті також застосовуються до випадків проведення інших реєстраційних дій нотаріусом, який за наявності умов, визначених цими частинами, не може провести реєстраційні дії у межах строків, встановлених цим Законом, за заявами, що перебувають на розгляді у такого нотаріуса";
15) у статті 35:
в абзаці першому частини другої слова "та акредитованих суб'єктів" виключити;
абзац перший частини третьої викласти в такій редакції:
"3. Фінансове забезпечення приватних нотаріусів здійснюється за рахунок 60 відсотків коштів адміністративного збору, що залишається у приватних нотаріусів, які здійснили державну реєстрацію прав";
16) у статті 37:
у частині шостій:
у пункті 2:
підпункти "б" і "в" викласти в такій редакції:
"б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором";
доповнити підпунктом "в 1" такого змісту:
"в 1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу".
У зв'язку з цим абзаци сьомий - чотирнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим - п'ятнадцятим;
підпункт "д" виключити;
в абзаці тринадцятому букву "д" виключити;
доповнити абзацом шістнадцятим такого змісту:
"У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів";
у частині сьомій:
абзац третій виключити;
абзац п'ятий викласти в такій редакції:
"У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса";
17) у статті 37 1:
в абзаці третьому частини першої слово "законодавства" замінити словом "законів";
пункт 5 частини другої викласти в такій редакції:
"5) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов'язків";
частини третю і четверту викласти в такій редакції:
"3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
Рішення, передбачені пунктами 3 - 5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
4. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України".
5. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., N 2, ст. 17 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 1:
пункт 8 після абзацу п'ятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:
"спадкоємець чи правонаступник учасника товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю в порядку спадкування (правонаступництва) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
учасник, який виходить з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, його спадкоємець чи правонаступник або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
особа, яка набула частку (частину частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, особа, яка відчужила (передала) її, або уповноважена ними особа - у разі подання акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі".
У зв'язку з цим абзаци шостий - дванадцятий вважати відповідно абзацами десятим - шістнадцятим;
у пункті 14:
в абзаці шостому слова "акредитовані суб'єкти" виключити;
абзаци восьмий - одинадцятий виключити;
2) частину другу статті 4 замінити двома новими частинами такого змісту:
"2. Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи.
За наказом Міністерства юстиції України державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в межах України.
Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців на підставі документів, поданих у паперовій та електронній формі, а також державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих в електронній формі, проводиться незалежно від їх місця знаходження.
3. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю), у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю) проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, відразу після вчинення посвідчувального напису на документі або підписання документа, що ним видається, крім випадків нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов'язується з настанням певної обставини, та інших випадків, передбачених цією статтею.
За наявності поважних причин (надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна ****) державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті вчинення відповідної нотаріальної дії може бути проведено іншим нотаріусом за домовленістю із ним та за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України із зазначенням поважних причин, відомостей про нотаріуса, що проводитиме державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, та строку відсутності.
Передача заяв на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, до іншого нотаріуса здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
У разі смерті нотаріуса, оголошення його померлим чи безвісно відсутнім у порядку, встановленому законом, або якщо нотаріус за станом здоров'я не може вчинити дії, передбачені абзацом першим цієї частини, припинення або зупинення діяльності такого нотаріуса, передача заяв на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, до іншого нотаріуса здійснюється за наказом відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
Правила цієї частини також застосовуються до випадків проведення інших реєстраційних дій нотаріусом, який за наявності умов, визначених частинами другою і третьою цієї статті, не може провести реєстраційні дії у межах строків, визначених цим Законом, за заявами, що перебувають на розгляді у такого нотаріуса".
У зв'язку з цим частини третю - дев'яту вважати відповідно частинами четвертою - десятою;
3) у статті 5:
частину другу доповнити пунктом 2 1 такого змісту:
"2 1) організація роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, крім нотаріусів, які виконують повноваження державної реєстрації відповідно до покладених на них законом обов'язків";
абзац восьмий частини третьої виключити;
4) у статті 6:
частину другу доповнити пунктами 1 1, 3 1, 3 2 і 3 3 такого змісту:
"1 1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації";
"3 1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов'язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів;
3 2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей;
3 3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на як
02.09.2022 15:00