Прокурор не отдаёт машину на Польских номерах после угона.
250 грн.
Вопрос решен
23.09.2022 14:22
Юрий Шараборин, Киев
Ответы юристов
Доброго дня!
До завершення режиму воєнного стану в Україні процесуальні строки з усіх слідчих дій та оскарження рішень та ухвал суду зупинено.
Якщо термін тимчасового ввезення іноземного авто прострочено буде штраф , невчасне розмитнення також штраф , але зараз форс- мажор у зв язку з воєнним станом , тому можливо , після завершення ситуації цей штраф не застосують.
Юридично у ваших родичів не виникло право власності , тому треба , всіма силами знайти реального власника іноземця та домовлятися , аби він уклав нотаріальний договір дарування авто на особу яка зазначена в матеріалах справи прокурора.
Далі в Україні робите нотаріальний переклад договору дарування на укр мову і подаєте копію договору з перекладом прокурору уже як власник , прокурор долучае до справи та виносить постанову про повернення майна власнику , після повернення та завершення воєнного стану розмитнюєте авто на себе.
На разі лише власник зможе забрати авто і то через суд з штрафними санкціями.
Якщо ви розумієте , що вчинити ці процедури неможливе , треба особі яка вписана в довіреність подавати на митницю заяву про переведенння транспортного засобу у режим знищеного майна ( металобрухт) , тоді платежі і штрафи будуть меншими.( про це опишу окремою консультацією)
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
моменти, які на сьогоднішній день потрібно пам’ятати при поверненні вилученого під час обшуку майна.
• Повернення тимчасово вилученого майна
, дозвіл на вилучення якого не був наданий ухвалою про обшук, але воно було вилучене і щодо нього не звернулися з клопотанням про накладення арешту (частина 7 статті 236 КПК України).
В ідеалі, правоохоронці самі мають ініціювати повернення майна володільцю, якщо не мають законної підстави зберігати його у себе. Проте, мало хто може похвалитися такими випадками, тому доводиться повертати його в судовому порядку.
Щодо процедури повернення тимчасово вилученого майна, то в КПК України вона чітко не прописана.
Проте, алгоритм таких дій можна встановити, проаналізувавши норми КПК стосовно проведення обшуку, накладення арешту, подання клопотань слідчому/детективу/прокурору, оскарження дій та бездіяльності під час досудового розслідування.
Тому, типовий порядок дій при поверненні тимчасово вилученого майна може виглядати так:
• Перевіряємо, чи міститься тимчасово вилучене майно в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку
Як правило, резолютивна частина подібного судового рішення виглядає так: «Надати дозвіл слідчим … на проведення обшуку в приміщенні … з метою … відшукання та вилучення документів, чорнових записів…, мобільних телефонів, сім-карток, за допомогою яких фігуранти спілкуються між собою, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, інших речей, предметів та документів, які містять на собі сліди кримінального правопорушення...».
Тут важливо розуміти, що, якщо майно не конкретизовано за певними ознаками (реквізити договорів, колір, марка, модель, серійний номер електронної техніки тощо), то можна приводити доводи того, що воно не міститься в ухвалі про дозвіл на обшук.
По цьому питанню існує позитивна судова практика. Наприклад, ухвалою Вищого антикорупційного суду по справі № 991/881/21 від 11.02.2021 зобов’язано детектива НАБУ повернути володільцю комп’ютер та мобільний телефон з обґрунтуванням того, що детективом не було зазначено ідентифікуючих ознак вилучених речей, тому вони не можуть вважатися такими, які були безпосередньо зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук.
• Дізнаємося у судового органу, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, чи подавалися клопотання про арешт тимчасово вилученого майна
Для цього можна подати адвокатський запит, в якому запитати: чи подавалися клопотання про арешт майна? Коли подавалися? Яке було прийнято рішення? Коли було прийнято рішення?
КПК України визначено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).
Крім цього, клопотання про арешт майна розглядається судом не пізніше двох днів з дня його надходження (частина 1 статті 172 КПК).
Тобто, маємо єдину законну підставу неповернення тимчасово вилученого майна – протягом 48 годин з дня проведення обшуку повинно бути подано клопотання про його арешт.
Якщо арешт накладений не був, або при його накладенні були порушені строки та інші норми КПК, переходимо до наступної стадії.
• Подаємо скаргу на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна
Для того, щоб повернути тимчасово вилучене майно, потрібно подати скаргу до суду та попросити суд зобов’язати слідчого/детектива/прокурора повернути таке майно (частина 1 статті 303 КПК України).
Подавати таку скаргу бажано на третій день після проведення обшуку, під час якого це майно було вилучено, тому що дві доби дається слідчому на звернення з клопотанням про арешт.
Законом дається 10 днів на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування (частина 1 статті 304 КПК України).
Але, коли мова іде про неповернення тимчасово вилученого майна, то маємо сформовану позицію суду - бездіяльність слідчого з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих, тому немає підстав повертати скарги з підстав пропущеного строку звернення, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого.
Наприклад, ухвалою Київського апеляційного суду від 20.01.2021 у справі № 759/21005/20 скаргу щодо неповернення тимчасово вилученого майна було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з неправомірною відмовою приймати скаргу до провадження через пропущений строк оскарження.
• Фактично отримуємо майно у слідчого/детектива/прокурора
Як показує практика, остання стадія є найменш врегульованою та найбільш затяжною.
Здавалося б вся робота зроблена, є позитивне рішення суду, яким орган досудового розслідування зобов’язаний повернути майно, маємо положення КПК України, за яким правоохоронці не мають права безпідставно утримувати таке майно, але…
Частина 2 статті 535 КПК України пише, що суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.
Слідчі трактують це так, що суд повинен в офіційному порядку направити їм ухвалу про зобов’язання повернути майно і тільки тоді вони матимуть право його повернути.
Якщо взяти до уваги те, що зараз у багатьох судах припинено направлення кореспонденції у зв’язку з відсутністю фінансування, то це питання може затягнутися надовго.
Як правило, сторона захисту та представники власників майна самостійно направляють примірник судового рішення слідчим органам з відповідним супровідним листом.
Якщо такі дії слідчими ігноруються, то можемо говорити про утворення складу злочину – умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили (стаття 382 КК України) і подавати заяви про вчинення злочину до Державного бюро розслідувань.
• Повернення майна, дозвіл на вилучення якого був наданий рішенням суду
У КПК України визначений правовий режим тимчасово вилученого майна та майна, на який накладеного арешт.
Питання майна, дозвіл на вилучення якого був наданий судом, але арешт на яке не накладався, нормами КПК України не регулюється.
З однієї сторони, слідчі не наділені обов’язком звертатися з клопотанням про арешт майна, яке вилучили відповідно до ухвали суду. З іншої сторони, можна сказати, що таке майно відповідає ознакам тимчасово вилученого (власник позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися ним, а також на нього не накладений арешт), тому повинно бути негайно повернуте власнику.
Як правило, у кожному конкретному випадку, це питання вирішується практикою слідчих суддів.
Наприклад, у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2019 по справі № 757/51286/19-к вказано: «… навіть якщо ухвалою слідчого судді про обшук надано дозвіл на вилучення певного майна, це не звільняє слідчого від обов`язку звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна для перевірки наявності підстав для обмеження власника майна у його конституційному праві володіти, користуватися та розпоряджатися майном. З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення норм чинного КПК України та майно підлягає поверненню його власнику».
Сама процедура повернення такого майна аналогічна поверненню тимчасово вилученого.
• Повернення тимчасово вилученого майна, на яке було накладено арешт також відбувається за процедурою повернення тимчасового вилученого майна. Проте, перед початком такої процедури, необхідно скасувати арешт шляхом подачі клопотань з належним обґрунтуванням.
Окреме питання виникає щодо стану майна, в якому воно вилучалося, та стану, в якому воно повертається власникам.
Ця проблема повинна була вирішитися уже згаданим законопроектом № 9484, яким пропонувалося доповнити КК України статтею 374-1 (відповідальність слідчого, прокурора за порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна).
Обов’язковою умовою притягнення до відповідальності було б завдання власнику (законному володільцю) майна чи документів істотної шкоди, яка тоді становила 96 050 грн.
Проте, законопроект був відхилений, тому залишається чекати нових законодавчих ініціатив для запобіганню зловживання слідчими органами своїми правами.
В будь-якому випадку, розраховувати на швидку реакцію слідчого і безперешкодне повернення майна навіть при позитивному рішенні суду не варто. Зі сторони власника майна та його представників системно повинні вчинятися активні дії, направлені на повернення такого майна, що обов’язково приведе до бажаного результату.
Зразок клопотання про повернення вилученого майна тут:
https://mayorovcompany.com.ua/obraztsy-dokumentov/zayavleniya/zrazok-klopotannya-pro-povernennya-rechej-viluchenikh-pid-chas-obshuku.html
З повагою,
Костянтин Гончаренко
--------------------------------------
Швидкі консультації за помірну вартість - рекомендуйте наш портал друзям та знайомим.
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ПРАВОВА ДОПОМОГА ЮРИСТІВ З ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА JURISTOFF.СOM
До завершення режиму воєнного стану в Україні процесуальні строки з усіх слідчих дій та оскарження рішень та ухвал суду зупинено.
Якщо термін тимчасового ввезення іноземного авто прострочено буде штраф , невчасне розмитнення також штраф , але зараз форс- мажор у зв язку з воєнним станом , тому можливо , після завершення ситуації цей штраф не застосують.
Юридично у ваших родичів не виникло право власності , тому треба , всіма силами знайти реального власника іноземця та домовлятися , аби він уклав нотаріальний договір дарування авто на особу яка зазначена в матеріалах справи прокурора.
Далі в Україні робите нотаріальний переклад договору дарування на укр мову і подаєте копію договору з перекладом прокурору уже як власник , прокурор долучае до справи та виносить постанову про повернення майна власнику , після повернення та завершення воєнного стану розмитнюєте авто на себе.
На разі лише власник зможе забрати авто і то через суд з штрафними санкціями.
Якщо ви розумієте , що вчинити ці процедури неможливе , треба особі яка вписана в довіреність подавати на митницю заяву про переведенння транспортного засобу у режим знищеного майна ( металобрухт) , тоді платежі і штрафи будуть меншими.( про це опишу окремою консультацією)
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
моменти, які на сьогоднішній день потрібно пам’ятати при поверненні вилученого під час обшуку майна.
• Повернення тимчасово вилученого майна
, дозвіл на вилучення якого не був наданий ухвалою про обшук, але воно було вилучене і щодо нього не звернулися з клопотанням про накладення арешту (частина 7 статті 236 КПК України).
В ідеалі, правоохоронці самі мають ініціювати повернення майна володільцю, якщо не мають законної підстави зберігати його у себе. Проте, мало хто може похвалитися такими випадками, тому доводиться повертати його в судовому порядку.
Щодо процедури повернення тимчасово вилученого майна, то в КПК України вона чітко не прописана.
Проте, алгоритм таких дій можна встановити, проаналізувавши норми КПК стосовно проведення обшуку, накладення арешту, подання клопотань слідчому/детективу/прокурору, оскарження дій та бездіяльності під час досудового розслідування.
Тому, типовий порядок дій при поверненні тимчасово вилученого майна може виглядати так:
• Перевіряємо, чи міститься тимчасово вилучене майно в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку
Як правило, резолютивна частина подібного судового рішення виглядає так: «Надати дозвіл слідчим … на проведення обшуку в приміщенні … з метою … відшукання та вилучення документів, чорнових записів…, мобільних телефонів, сім-карток, за допомогою яких фігуранти спілкуються між собою, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, інших речей, предметів та документів, які містять на собі сліди кримінального правопорушення...».
Тут важливо розуміти, що, якщо майно не конкретизовано за певними ознаками (реквізити договорів, колір, марка, модель, серійний номер електронної техніки тощо), то можна приводити доводи того, що воно не міститься в ухвалі про дозвіл на обшук.
По цьому питанню існує позитивна судова практика. Наприклад, ухвалою Вищого антикорупційного суду по справі № 991/881/21 від 11.02.2021 зобов’язано детектива НАБУ повернути володільцю комп’ютер та мобільний телефон з обґрунтуванням того, що детективом не було зазначено ідентифікуючих ознак вилучених речей, тому вони не можуть вважатися такими, які були безпосередньо зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук.
• Дізнаємося у судового органу, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, чи подавалися клопотання про арешт тимчасово вилученого майна
Для цього можна подати адвокатський запит, в якому запитати: чи подавалися клопотання про арешт майна? Коли подавалися? Яке було прийнято рішення? Коли було прийнято рішення?
КПК України визначено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).
Крім цього, клопотання про арешт майна розглядається судом не пізніше двох днів з дня його надходження (частина 1 статті 172 КПК).
Тобто, маємо єдину законну підставу неповернення тимчасово вилученого майна – протягом 48 годин з дня проведення обшуку повинно бути подано клопотання про його арешт.
Якщо арешт накладений не був, або при його накладенні були порушені строки та інші норми КПК, переходимо до наступної стадії.
• Подаємо скаргу на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна
Для того, щоб повернути тимчасово вилучене майно, потрібно подати скаргу до суду та попросити суд зобов’язати слідчого/детектива/прокурора повернути таке майно (частина 1 статті 303 КПК України).
Подавати таку скаргу бажано на третій день після проведення обшуку, під час якого це майно було вилучено, тому що дві доби дається слідчому на звернення з клопотанням про арешт.
Законом дається 10 днів на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування (частина 1 статті 304 КПК України).
Але, коли мова іде про неповернення тимчасово вилученого майна, то маємо сформовану позицію суду - бездіяльність слідчого з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих, тому немає підстав повертати скарги з підстав пропущеного строку звернення, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого.
Наприклад, ухвалою Київського апеляційного суду від 20.01.2021 у справі № 759/21005/20 скаргу щодо неповернення тимчасово вилученого майна було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з неправомірною відмовою приймати скаргу до провадження через пропущений строк оскарження.
• Фактично отримуємо майно у слідчого/детектива/прокурора
Як показує практика, остання стадія є найменш врегульованою та найбільш затяжною.
Здавалося б вся робота зроблена, є позитивне рішення суду, яким орган досудового розслідування зобов’язаний повернути майно, маємо положення КПК України, за яким правоохоронці не мають права безпідставно утримувати таке майно, але…
Частина 2 статті 535 КПК України пише, що суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення.
Слідчі трактують це так, що суд повинен в офіційному порядку направити їм ухвалу про зобов’язання повернути майно і тільки тоді вони матимуть право його повернути.
Якщо взяти до уваги те, що зараз у багатьох судах припинено направлення кореспонденції у зв’язку з відсутністю фінансування, то це питання може затягнутися надовго.
Як правило, сторона захисту та представники власників майна самостійно направляють примірник судового рішення слідчим органам з відповідним супровідним листом.
Якщо такі дії слідчими ігноруються, то можемо говорити про утворення складу злочину – умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили (стаття 382 КК України) і подавати заяви про вчинення злочину до Державного бюро розслідувань.
• Повернення майна, дозвіл на вилучення якого був наданий рішенням суду
У КПК України визначений правовий режим тимчасово вилученого майна та майна, на який накладеного арешт.
Питання майна, дозвіл на вилучення якого був наданий судом, але арешт на яке не накладався, нормами КПК України не регулюється.
З однієї сторони, слідчі не наділені обов’язком звертатися з клопотанням про арешт майна, яке вилучили відповідно до ухвали суду. З іншої сторони, можна сказати, що таке майно відповідає ознакам тимчасово вилученого (власник позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися ним, а також на нього не накладений арешт), тому повинно бути негайно повернуте власнику.
Як правило, у кожному конкретному випадку, це питання вирішується практикою слідчих суддів.
Наприклад, у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2019 по справі № 757/51286/19-к вказано: «… навіть якщо ухвалою слідчого судді про обшук надано дозвіл на вилучення певного майна, це не звільняє слідчого від обов`язку звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна для перевірки наявності підстав для обмеження власника майна у його конституційному праві володіти, користуватися та розпоряджатися майном. З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення норм чинного КПК України та майно підлягає поверненню його власнику».
Сама процедура повернення такого майна аналогічна поверненню тимчасово вилученого.
• Повернення тимчасово вилученого майна, на яке було накладено арешт також відбувається за процедурою повернення тимчасового вилученого майна. Проте, перед початком такої процедури, необхідно скасувати арешт шляхом подачі клопотань з належним обґрунтуванням.
Окреме питання виникає щодо стану майна, в якому воно вилучалося, та стану, в якому воно повертається власникам.
Ця проблема повинна була вирішитися уже згаданим законопроектом № 9484, яким пропонувалося доповнити КК України статтею 374-1 (відповідальність слідчого, прокурора за порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна).
Обов’язковою умовою притягнення до відповідальності було б завдання власнику (законному володільцю) майна чи документів істотної шкоди, яка тоді становила 96 050 грн.
Проте, законопроект був відхилений, тому залишається чекати нових законодавчих ініціатив для запобіганню зловживання слідчими органами своїми правами.
В будь-якому випадку, розраховувати на швидку реакцію слідчого і безперешкодне повернення майна навіть при позитивному рішенні суду не варто. Зі сторони власника майна та його представників системно повинні вчинятися активні дії, направлені на повернення такого майна, що обов’язково приведе до бажаного результату.
Зразок клопотання про повернення вилученого майна тут:
https://mayorovcompany.com.ua/obraztsy-dokumentov/zayavleniya/zrazok-klopotannya-pro-povernennya-rechej-viluchenikh-pid-chas-obshuku.html
З повагою,
Костянтин Гончаренко
--------------------------------------
Швидкі консультації за помірну вартість - рекомендуйте наш портал друзям та знайомим.
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ПРАВОВА ДОПОМОГА ЮРИСТІВ З ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА JURISTOFF.СOM
23.09.2022 20:15
Доброго вечора.
В вашій ситуації можна спробувати с користатись процедурою визначеною ст. 175 МК (Митний режи знищення або рйнування).
Митний режим pнищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Під умовним повним звільненням від оподаткування розуміється повне звільнення від митних платежів декларанта за умови знищення ТЗ спеціалізованою установою.
Для поміщення в режим визначний ст. 175 МК вам необхідно уклати договір зі спеціалізованою установою про знищення ТЗ та подати його разом із заявою про переведення товар в митний режи знищення. Вказана заява розглядається протягом трьох робочих днів та митний орган виносить рішення про переміщення товару в режим знищення та надання дозволу на знищення або руйнування. У випадку відмови в переведенні у вказаний митний режим та наданні дозволу на знищення митний орган зобовязаний письмово обгрунтувати відмову з посилання на правові підстави прийняття такого рішення.
У випадку прийняття рішення про відмову, ви маєте право протягом 6 місяців її оскаржити в судовому порядку (адмін порядок не розглядаю та як на практиці не приносить позитивного результату на відміну від судовго порядку) відповідно скасувати таке рішення та зобов'язати повторно розглянути заяву (звичайно за умові відсутності належного обгрунтування відмови в наданні дозволу).
Аналогічна процедура оскарження можлива і у випадку відмови в переведенні товару в режим відмови на користь держави.
Тобто я раджу поки не спішити вивозити брухт до польши або розмитнювати, а спробувати в за допомогою судового процесу змусити митників змінити митний режим на режим знищення або руйнування або на режим відмови на користь держави, і лише тодій йти на крайні дії.
Залучити регіонального адвоката для представництва та вивчення справи , можна тут - 0 800 213 103 , додайте пенсійне посвідчення і вам нададуть державного адвоката для ведення справи.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
--------------------------------------
Швидкі консультації за помірну вартість - рекомендуйте наш портал друзям та знайомим.
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ПРАВОВА ДОПОМОГА ЮРИСТІВ З ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА JURISTOFF.СOM
В вашій ситуації можна спробувати с користатись процедурою визначеною ст. 175 МК (Митний режи знищення або рйнування).
Митний режим pнищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Під умовним повним звільненням від оподаткування розуміється повне звільнення від митних платежів декларанта за умови знищення ТЗ спеціалізованою установою.
Для поміщення в режим визначний ст. 175 МК вам необхідно уклати договір зі спеціалізованою установою про знищення ТЗ та подати його разом із заявою про переведення товар в митний режи знищення. Вказана заява розглядається протягом трьох робочих днів та митний орган виносить рішення про переміщення товару в режим знищення та надання дозволу на знищення або руйнування. У випадку відмови в переведенні у вказаний митний режим та наданні дозволу на знищення митний орган зобовязаний письмово обгрунтувати відмову з посилання на правові підстави прийняття такого рішення.
У випадку прийняття рішення про відмову, ви маєте право протягом 6 місяців її оскаржити в судовому порядку (адмін порядок не розглядаю та як на практиці не приносить позитивного результату на відміну від судовго порядку) відповідно скасувати таке рішення та зобов'язати повторно розглянути заяву (звичайно за умові відсутності належного обгрунтування відмови в наданні дозволу).
Аналогічна процедура оскарження можлива і у випадку відмови в переведенні товару в режим відмови на користь держави.
Тобто я раджу поки не спішити вивозити брухт до польши або розмитнювати, а спробувати в за допомогою судового процесу змусити митників змінити митний режим на режим знищення або руйнування або на режим відмови на користь держави, і лише тодій йти на крайні дії.
Залучити регіонального адвоката для представництва та вивчення справи , можна тут - 0 800 213 103 , додайте пенсійне посвідчення і вам нададуть державного адвоката для ведення справи.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
--------------------------------------
Швидкі консультації за помірну вартість - рекомендуйте наш портал друзям та знайомим.
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ПРАВОВА ДОПОМОГА ЮРИСТІВ З ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА JURISTOFF.СOM
23.09.2022 20:19
Вопросы из такой же категории
Авто для военныхВідмазати на дтп.
Как вернуть водительское удостоверение