Здравствуйте.
Действующим законодательством не предусмотрена обязанность командования выделять отдельный траспорт для доставки военнослужащих в госпиталь. Это возможно, если направляют на лечение, но не на обследование. Исключение может быть только в случае, если: а) есть подозрение на инфекционную болезнь; б) характер болезни предусматривает невозможность самостоятельно передвигаться - высокая температура, сильные боли, проблемы с опорно-двигательным аппаратом. Отсутствие денег не входит в этот перечень.
Вот ссылка на документ, где есть полный перечень тех заболеваний, при которых Вас должны доставить в госпиталь: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF
Если Ваш случай не входит в вышеперечисленные, но вы не имеете финансовой возможности самостоятельно добраться до госпиталя, тогда нужно написать рапорт на имя командира части. В рапорте ссылаться на Закон Украины "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців", статья 11: Право військовослужбовців на охорону здоров'я та медичну допомогу. Также нужно ссылаться на Закон Украины "Про статут внутрішньої служби ЗСУ", пункты 256-260.
Да, написать рапорт имеет право любой военнослужащий и подать в канцелярию командования с отметкой штампа о принятии.
На ВЛК в первую очередь.
Створено та працює «гаряча лінія» Міністерства оборони – 0 800 500 410, 0 800 500 442, 044 454 44 99. Якщо ви помітили порушення під час мобілізації, то можна звертатися до правоохоронних органів.
Или же подайте обращение на урядовий контакт -центр 15-45 https://ukc.gov.ua/portal/appeals/ лучше письменно на министра обороны и загрузите в форму фото копии ответов командира части.
Образцы рапортов здесь https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/
Направлення на ВЛК:Направити може лише безпосередній командир , начальник гарнізону та інше військове керівництво - цивільний лікар не може здійснювати направлення до госпіталів та ВЛК, АЛЕ ВСІ ЙОГО ВИСНОВКИ МАЮТЬ БУТИ ВЗЯТІ ДО ВІДОМА ВІЙСЬКОВОЮ ВЛК та командуванням.
Порядок проходження військово-лікарської комісії у звязку із погіршенням здоровья регламентований наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України":
Спочатку вам потрібно подати рапорт на ім"я свого безпосереднього керівника з проханням направити вас на медичний огляд ВЛК. Згідно пп.б п.6.1 вищезазначеного наказу направлення на медичний огляд проводиться: прямими начальниками починаючи від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами. - Якщо Вашого командування немає , необхідно шукати будь-якого з зазначених воєнних органів та подати заяву про необхідність направити на ВЛК.
функції військового керівництва виконують зараз голови ВЦА(колишні голови ОДА) У ОБЛАСТЯХ, ТАКОЖ НАЧАЛЬНИКИ тцк сп (воєнкомат), ці посадові особи зможуть підписати направлення військовослужбовця на ВЛК.
Можливо спробуйте подати рапорт поштою рекомендованим листом з врученням на адресу частини де проходите службу.
Вам необхідно знайти військового командира , начальника чи йому рівного за посадою та подати рапорт , з цивільними довідками з лікарні , аби вам погодили направлення на ВЛК
6.2.На військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час, подаються:( У ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС ФОРМА ВІДОМОСТЕЙ МОЖЕ БУТИ ЗМІНЕНА ЗА РІШЕННЯМ ВІЙСЬКОВОГО КЕРІВНИЦТВА.)
направлення із зазначенням військового звання, прізвища, імені та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, військового комісаріату, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
медична книжка; посвідчення особи (військовий квиток);
фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді; службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в додатку 15).
У тексті характеристики наводиться інформація щодо освіти військовослужбовця, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі закордонних, особливостей проходження військової служби, служби за кордоном, у складі миротворчого персоналу, миротворчого контингенту, військових місіях, участі у бойових діях тощо, обов'язково зазначається думка командування військової частини щодо фізичного стану, фактичної працездатності військовослужбовця, виконання ним своїх службових обов'язків за станом здоров'я та можливість подальшого проходження ним військової служби на займаній посаді, призначення на посаду з меншим обсягом обов'язків, на нижчу посаду тощо; медична характеристика (у медичній характеристиці обов'язково зазначають інформацію про захворюваність військовослужбовця, результати медичних оглядів ВЛК (при вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон, у миротворчі місії, під час служби у спецспорудах тощо), втрату працездатності за станом здоров'я за останні три роки та думку начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров'я).
Службова та медична характеристики обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, в інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.
Крім того:
на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби,- оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва);
на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні посвідчення, витяги із особових справ, інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)).
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ЩОДО СКАРГ:Скаргу до військової служби правопорядку можна подавати у вільній формі на папері у канцелярію, або поштою з врученням рекомендованим листом - це можуть робити , як службовці так і їх родичі чи інші особи , яким відомо про порушення.
Контакти Центрального управління військової служби правопорядку для листування: Проспект Перемоги, буд. 55/2, Kyiv, Ukraine електронна пошта
[email protected]
https://www.mil.gov.ua/kontakti/telefoni-doviri.html?fbclid=IwAR2ygGrxP7mARwJSpxWTQ6eYENji_rkiD0N11WGhZ_1N0rShk8Ra33AJJAQ
СТРОКИ РОЗГЛЯДУ УСІ пропозиції, заяви чи скарги розглядаються і вирішуються у строк НЕ БІЛЬШЕ ОДНОГО МІСЯЦЯ з часу їх отримання, а ті, що НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ДОДАТКОВОГО ВИВЧЕННЯ й перевірки, - невідкладно, але НЕ ПІЗНІШЕ П'ЯТНАДЦЯТИ ДНІВ з часу їх надходження. Якщо у місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який подав звернення. При цьому ЗАГАЛЬНИЙ СТРОК розгляду пропозиції, заяви чи скарги не може перевищувати СОРОКА П'ЯТИ ДНІВ. Несвоєчасний, неповний розгляд скарги або незаконне рішення посадової особи, яка її розглядає, можна оскаржити встановленим порядком до суду, Військової служби правопорядку або вищого за підпорядкованістю командира.
Листування виключно письмово через канцелярію командування з копією заяв зі штампом про прийом , щоб був юридичний факт.
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Пільги для військового:
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Розділом ІІ зазначеного Закону встановлені права військовослужбовців щодо:
Забезпечення громадянських прав і свобод військовослужбовців
Військовослужбовці – громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у Всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України. На них поширюються положення Закону України “Про вибори Президента Української РСР”.
Реалізація військовослужбовцями права на свободу світогляду і віросповідання.
Військовослужбовці вправі сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відкрито висловлювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Командири (начальники) військових з’єднань та частин надають можливість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях та релігійних обрядах у вільний від виконання обов’язків військової служби час.
Недоторканність військовослужбовця
Військовослужбовцю гарантується недоторканність особи. Він не може бути арештований інакше, як на підставі судового рішення.
Право військовослужбовців на вибір місця проживання і виїзд за кордон
Військовослужбовці при звільненні з військової служби мають право на вибір місця проживання в будь-якому населеному пункті України або в іншій державі відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Військовослужбовці мають рівне з іншими громадянами України право на виїзд за кордон у порядку, встановленому законом.
Грошове забезпечення військовослужбовців
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців
Продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Службовий час і час відпочинку військовослужбовців
Загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, за винятком випадків, передбачених пунктом 5 цієї статті.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов’язків.
Право військовослужбовців на відпустки.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років – 35 календарних днів; від 15 до 20 років – 40 календарних днів; понад 20 календарних років – 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Право військовослужбовців на охорону здоров’я та медичну допомогу
Охорона здоров’я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Турбота про збереження та зміцнення здоров’я військовослужбовців – обов’язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов’язків військової служби.
Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров’я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медична допомога, санаторно-курортне лікування та відпочинок надаються відповідно до законодавства.
Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов’язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи) за відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров’я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я.
Члени сімей військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, а також військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних років, мають право на медичне обслуговування у закладах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до осіб з інвалідністю та учасників Другої світової війни.
Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров’я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями
Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або, за їх бажанням, грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Украънськоъ РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов надаються жилі приміщення сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
У разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку на підставах, зазначених у абзаці першому цієї частини, яка відповідно до законодавства мала право на першочергове (позачергове) одержання житла, її сім’я зберігає право на одержання житла в тому самому порядку.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку.
Органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві військовослужбовцям, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, а також звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.
Порядок та умови надання військовослужбовцям кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Право військовослужбовців та членів їх сімей на освіту
Військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності. Особа, у якої один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою при виконанні ним обов’язків військової служби, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти зараховується поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.
Статтею 14 цього Закону встановлено пільги військовослужбовцям та членам їх сімей
Так, військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд:
1) залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:
а) у відрядження;
б) у відпустку в межах України;
в) при переведенні на нове місце проходження військової служби або у зв’язку з передислокацією військової частини;
г) до місця проживання, обраного при звільненні з військової служби, в межах України;
Пільги, передбачені підпунктом “б” підпункту 1 цього пункту, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При переведенні військовослужбовців на нове місце проходження військової служби або звільненні з військової служби вони мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах з попереднього місця проживання до нового залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, – іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) мають право на безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:
1) від місця проживання до місця проходження військової служби військовослужбовця у зв’язку з його переведенням;
2) до місця проведення відпустки військовослужбовцем в межах України;
3) при звільненні військовослужбовця з військової служби, а також у разі загибелі (смерті) військовослужбовця – до обраного місця проживання в межах України.
Члени сімей військовослужбовців при переїзді до обраного місця проживання у зв’язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, – іншими видами транспорту (за винятком повітряного). У разі перевезення особистого майна в окремому вагоні, багажем та дрібною відправкою їм відшкодовуються фактичні витрати, але не більше вартості перевезення майна в контейнері вагою 20 тонн.
Пільги, передбачені підпунктом 2 цього пункту, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.
Військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 18 цього Закону встановлені соціальні гарантії прав членів сімей військовослужбовців
Члени сімей військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати.
Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати при розірванні ними трудового договору у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість. При тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100 відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу.
Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Місцеві ради:
працевлаштовують у першочерговому порядку дружин військовослужбовців строкової служби у разі їх звільнення при скороченні чисельності або штату працівників, при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації;
надають позачергово місця дітям військовослужбовців та дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у дитячих закладах за місцем проживання;
забезпечують відселення із закритих та віддалених від населених пунктів військових гарнізонів військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку.
Вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти – особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом.
Військовослужбовці мають право на оскарження неправомірних рішень та дій
Неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовцям гарантується право на захист у порядку, встановленому законами України.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ЩОДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК:( За прикладом вирішення земельних питань у Сумській міській раді):
1. Перш за все визначившись з цільовим призначенням зем.ділянки, надаєте до органу місцевого самоврядування уповноваженого вирішувати земельні питання перелік документів( клопотання про надання земельної ділянки- у власність , оренду, чи постійне користування) зазначаєте в ньому наступну інформацію: цільове призначення ділянки , розмір в гектарах , адресу місця розташування до числа земель якої територіальної громади вона зарахована , вся ця інформація про порядок надання зем. ділянок зазначена у Земельному Кодексі України з ст.121 вказані порядок та підстави. До клопотання додаєте копію паспорта , або іншого документа , що засвідчує громадянство України, графічний матеріал на зем. ділянку на якому зазначають Ваше ПІБ повністю ( його можна взяти викопіюванням з кадастрової карти України). Вказані документи надаєте до органу МС уповноваженого займатись зем. питаннями(зазвичай це структурний підрозділ міської ради) - документи можна подавати через ЦНАП( Центр надання адмін. послуг у Вашому місті чи районі) вони самостійно направлять документи до уповноваженого органу МС.).Інформацію стосовно земельних ділянок та їх власників Вам повинні надати у цьому ж органі це їх прямий обов язок.
2. Після того, як Ваші документи погодять у органі МС їх відправлять на погодження постійної комісії міської ради з земельних питань, як тільки вони надійдуть на комісію зазначену , Ви власноруч пишите заяву на ім я голови вказаної комісії (вказуєте ту інформацію , що була в клопотанні з проханням рекомендувати Вашій міській раді відповідній надати Вам дозвіл на розробку проекту землеустрою.(Ця процедура займає тривалий час, тому за цей період Ви знаходите оргагізацію в якій Вам готові розробити такий проект(на платній основі), звертаєтесь до них з заявою на такі послуги вони(геодезист) виконує Вам всі роботи( робить зйомку на місцевості, проект , направляє документи на перевірку) процедура теж тривала та потрібне рішення міської ради з печаткой прийняте на сесії про надання згоди на розробку проекту землеустрою, тільки в такому випадку можна звертатись за сами проектом.
3. Після того , як у Вас в руках буде проект землеустрою ділянки , Ви знову пишите заяву на вказану постійну комісію , додаєте проект землеустрою з проханням рекомендувати міській раді надати зем. длянку у Власність, оренду , чи постійне користування ( графічний матеріал є важливим на всіх стадіях).
4 В результаті Ви отримаєте рішення міської ради про надання у власність , оренду чи ін. формі земельну ділянку , зможете розпочати бізнес чи інше.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬ НА ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ:уряд та парламент працюють над спрощенням бюрократичних процедур. 24 березня Верховна Рада ухвалила Закон України № 7178 про забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.
Згідно з новими нормами, спрощується передача в користування земель комунальної власності та терміном на рік автоматично подовжуються договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення,
зміни вносить новий закон:
Орендні земельні відносини автоматично продовжуються на один рік без внесення відомостей у відповідні реєстри.
Районні військові адміністрації можуть передавати в оренду строком до одного року державні та комунальні земельні ділянки с/г призначення для ведення с/г виробництва. Орендна плата не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.
Для земельних ділянок, переданих районними військовими адміністраціями, встановлюються жорсткі обмеження щодо їх цільового використання, зокрема щодо зміни складу угідь, передачі ділянок у суборенду, будівництва, зміни цільового призначення земельної ділянки тощо.
Договори оренди такої землі укладаються лише на один рік в е-формі без проведення торгів. Їх не можна буде поновлювати або укладати на новий строк.
Право оренди землі, переданої в оренду військовою адміністрацією, не підлягатиме держреєстрації.
Передача с/г землі, яка перебуває у постійному користуванні державних та комунальних підприємств, установ, організацій, і на якій відсутні посіви, здійснюється за письмовим погодженням керівника відповідного державного, комунального підприємства, установи, організації, при чому право постійного користування земельними ділянками не припиняється.
На час воєнного періоду забороняються:
– безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність;
– формування земельних ділянок (крім тих, що передаються в оренду військовими адміністраціями);
– земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення.
При цьому земельні ділянки державної, комунальної власності сільськогосподарського призначення, права оренди, емфітевзису щодо яких були виставлені на земельні торги, але переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду військовими адміністраціями.
Скасовуються незавершені земельні торги щодо набуття права оренди с/г землі державної та комунальної власності. Оголошувати нові забороняється.
Користувачам с/г землі на один рік надається право передавати свої права землекористування іншим аграрним виробникам, які забезпечені необхідними матеріально-технічними, фінансовими та трудовими ресурсами. Районні військові адміністрації отримують повноваження щодо здійснення реєстрації договорів про передачу прав землекористування шляхом ведення відповідних реєстраційних книг.
З повагою,
Костянтин Гончаренко
--------------------------------------
Швидкі консультації за помірну вартість - рекомендуйте наш портал друзям та знайомим.
ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ПРАВОВА ДОПОМОГА ЮРИСТІВ З ДІЮЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА JURISTOFF.СOM