1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 цього Кодексу;

2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником племінницею;

3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

2. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного про. живання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Раніше діючий КпШС УРСР такого поділу умов для визнання шлюбу недійсним в зв'язку з порушенням їх при реєстрації шлюбу не мав, не мав і повторів залишення недійсного шлюбу чинним, що давало зручність при його користуванні. Новий Сімейний кодекс розділив статтю 45 КпШС на дві — статтю 40, 41 СК, статтю 46 КпШС також на дві частини — частину третю статті 40 СК, частину третю статті 41 СК і статтю 43 СК, що призводить до незручності при користуванні ними.

Такий поділ обґрунтовується тим, що статті 40, 41 СК мають різні правила визнання шлюбу недійсним.

Якщо стаття 40 СК передбачає обов'язкове визнання шлюбу недійсним при доказа- ності порушення умов його реєстрації, оскільки стаття 41 СК навіть при доведеності порушення умов реєстрації шлюбу він може бути судом визнаний дійсним. Ці положення роз'яснюються різними нормами права. У першому випадку суд повинен застосовувати імперативну норму права. Імперативна норма права — точно визначаються права і обов'язки суб'єктів права.

В іншому випадку застосовується альтернативна норма права. Альтернатива — необхідність вибору одного із двох або декількох можливостей рішень (варіантів).

Отже, частина друга статті 41 СК як альтернативу надає право суду або визнати шлюб недійсним, або відмовити в цьому, беручи до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення з точки зору суду.

Як частина 3 статті 40 СК, так і частина третя статті 41 СК містять в собі однак по суті обставини, за яких суду дано право не визнавати шлюб недійсним навіть при доказаності порушення умов його реєстрації. Повний аналіз цих обставин зроблений вище і немає підстав їх повторювати.

Однак маємо звернути увагу, що мав на увазі укладач Кодексу, звертаючи увагу суду на те, що шлюб може бути визнаний недійсним «з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб». Яким чином особа, яка не досягла шлюбного віку, могла зареєструвати шлюб в органах реєстрації актів цивільного стану? Відповідно до пункту 2 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні № 52/5 при поданні заяви про реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред'являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ. Як можливо зареєструвати шлюб з дитиною без надання доказів про вік? У цьому випадку посадові особи порушили закон, або ж жінка підробила документи, за що настає кримальна відповідальність. Тоді повинна йти мова в законі про те, що, якщо особи, які не досягли шлюбного віку, скористалися при реєстрації шлюбу підробленими документами про вік, порушенням службових осіб своїми посадовими інструкціями, то шлюб визнається недійсним.

З урахуванням інтересів дитини, збереження вагітності від загрози зриву, визнання недійсності шлюбів між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною, двоюрідним братом та сестрою, тіткою та племінником не завжди доречні.

Не виключається можливість визнання шлюбу недійсним, якщо було приховано при реєстрації шлюбу тяжку хворобу, навіть народження дитини, вагітність. Такими хворобами є: СНІД, ракові захворювання, відкрита форма туберкульозу, інші тяжкі інфекційні захворювання, які заважають повною мірою виконувати шлюбні відносини, інтимні відносини, неможливість народжувати дітей і т. ін.

Статтями 40, 41 СК передбачено визнання дійсним шлюбу, хоча і зареєстрованого з порушенням умов його укладення, але законодавець не визначив моменту, з якого недійсні шлюби вважаються дійсними, необхідне для захисту особистих і майнових прав подружжя, їх дітей.

Статтею 46 КпШС 1963 року визначався момент, з якого шлюб вважався дійсним, а саме: «шлюб вважається дійсним з моменту, коли відпали обставини, які в силу Закону були перешкодою до його укладення».

Це визначення моменту має пряме відношення до частини третьої статті 40 СК. Статтею 41 СК недійсний шлюб визнається дійсним з інших підстав, а тому права і обов'язки подружжя у такому шлюбі виникають з моменту реєстрації недійсного шлюбу.

Для осіб, шлюб яких відповідно до частини третьої статті 40 СК вважається дійсним, визначення моменту має велике правове значення.

Так, якщо відпали обставини, які в силу закону були перешкодою до укладення шлюбу, правові відносини подружжя розділяються на два період а. Перший період триває з моменту укладення шлюбу до часу, коли відпали ті обставини, що були законною перешкодою для одруження. Відносини в цей період не вважаються подружніми, і якщо виникне спір, наприклад, щодо спільно набутого майна, то він повинен розв'язуватись на підставі статті 74 СК, як між чоловіком і жінкою, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі. Другий період розпочинається з моменту, коли відпали обставини, що були перешкодою до укладення шлюбу. З цього моменту шлюб вважається дійсним і чоловік та жінка визнаються подружжям, а їх відносини регулюються сімейним законодавством.

Відповідно до роз'яснень, які дані в пункті 13 постанови № 11 від 21 грудня 2007 року, пленум Верховного Суду України у випадках, передбачених ст. 41 СК, шлюб за рішенням суду може бути визнаний недійсним. У цьому разі вирішення цього питання залежить від встановлених судом обставин. СК вказує на підстави, за яких шлюб може бути визнано недійсним, зокрема коли шлюб було укладено між усинов-

Прокурор має право на підставі частини другої статті 45 ЦПК України подати заяву про визнання шлюбу недійсним, незалежно від підстав недійсності, якщо він вважає, що цього вимагає охорона прав і охоронюваних інтересів громадян.

Позов про визнання шлюбу недійсним вправі заявити і органи опіки та піклування в силу своїх повноважень на захист інтересів неповнолітніх і недієздатних, коли батьки і опікуни недостатньо активно захищають їх інтереси або коли ці особи взагалі не мають батьків і не призначені опікуни.

Порушення умов вільного волевиявлення укладення шлюбу торкає особистий інтерес другого з подружжя, який може наступною згодою шлюбне співжиття зробити юридично байдужим факт примусу до вступу в шлюб. У зв'язку з цим вимагати визнання шлюбу недійсним в такому випадку може тільки один з подружжя, яка (який) вступив в шлюб під впливом примусу. Примус може йти не тільки від подружжя, але і від інших осіб (батьків, родичів, друзів).

У визнанні шлюбу недійсним можуть бути заінтересовані органи Міністерства праці і соціального захисту, Пенсійний фонд, органи місцевої влади, що призначають пенсії в зв'язку з втратою годувальника і за інших підстав.

Згідно зі статтею 38 ЦПК України кожна дієздатна особа має право порушити позов про визнання шлюбу недійсним і брати участь в процесі особисто або через свого представника.

Оскільки визнання шлюбу недійсним істотно впливає на майнові відносини, щодо яких згідно зі статтею 37 ЦПК допускається правонаступництво, смерть позивача чи відповідача у справі про визнання шлюбу недійсним не є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту шостого статті 205 ЦПК. У цьому випадку згідно з частиною першою пунктом першим статті 201, 37 ЦПК суд призупиняє провадження у справі.