1. Розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним.

2. Якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред'явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу.

На питання про те, чи можливо визнання шлюбу недійсним після його розірвання, вчені, судова практика давно дала ствердну відповідь.

У цьому випадку дуже важливо відрізняти визнання шлюбу недійсним від його розірвання. І головне тут у такому. При постанові судом рішення про визнання шлюбу недійсним відміняє дане раніше державне визнання шлюбу дійсним в зв'язку з його реєстрацією державним органом реєстрації актів цивільного стану і шлюб вважається таким, що не має юридичного значення факт, з яким діюче законодавство пов'язувало виникнення прав і обов'язків подружжя, відсутній.

Розірвання шлюбу (припинення) має місце у випадках, коли раніше укладений шлюб відповідно до умов, передбаченими Законом (статті 22 — 35 СК), перестає зв'язувати подружжя внаслідок того, що один із них помер або судом оголошений померлим, безвісно відсутнім, або подружжя в установленому законом порядку розірвали шлюб. Однак при цьому, оскільки шлюб був дійсним, права подружжя, які виникли із шлюбу до його розірвання, зберігаються і визнаються відповідно до сімейного законодавства. У зв'язку з цим же незалежно від того, що шлюб розірваний(припинений), його можливо визнати по суду недійсним.

Припинений шлюб не тягне за собою втрачення раніше набутих подружніх прав (на половину майна сумісно набутого, на спільне прізвище, на аліменти, якщо шлюб припинено шляхом розлучення) обумовлює у випадку його припинення через смерть одного із подружжя виникнення ДЛЯ другого подружжя ряду нових правил (право на пенсію, матеріальну допомогу і т. ін.), але ці права можуть і повинні бути анульовані, якщо припинений шлюб був укладений з порушенням умов, передбачених законом.

Таким чином, ми прийшли до висновку, що одночасно два рішення «шлюб розірвати» та «шлюб візнати недійсним» існувати не можуть. У зв'язку з цим, якщо шлюб був розірваний рішенням суду, або в органах реєстрації актів цивільного стану, то позов про визнання шлюбу недійсним не може бути судом розглянуто до скасування рішення суду про розлучення і не анульований актовий запис РАЦСу про розірвання шлюбу.

Якщо органу реєстрації актів цивільного стану не становить великого зусилля і складності анулювати актовий запис про розлучення, яке відбулося в цьому органі за правилами статей 106, 107 СК, то що робити з рішенням суду щодо розірвання шлюбу, треба подумати, яким чином необхідно його скасувати, не порушуючи закону, а також охороняємих державою інтересів подружжя, їх дітей, оскільки укладач Сімейного кодесу, сказавши «А», не сказав «Б». Це питання залишилось до кінця не визначеним.

На мою думку, це питання можна вирішити з допомогою Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Якщо звернутися до Цивільного процесуального кодексу, то він містить в собі лише одні підстави для скасування судового рішення, яке набрало чинності, — це розділ 4, глава 4. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставою перегляду судових рішень у порядку, передбаченому главою 4 ЦПК України, розділ 4, можуть бути лише обставини, передбачені статтею 361 цього Кодексу, а саме: «істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі особі, яка звернулася із заявою, під час розгляду справи».

У силу статей 37, 362 ЦПК України рішення може бути переглянуто за поданням прокурора чи за заявою сторони, іншої особи, яка брала участь у справі, або правонаступника сторони, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Прокурор вправі звертатися з таким поданням незалежно від того, чи брав він участь у справі.

Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час прийняття рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угодою чи актовий запис недійсні, наявність даних про недійсність розірваного шлюбу тошо (пункти 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 1981 р «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішен » ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили»).

Після скасування таким чином судового рішення про розірвання шлюбу можлив розглянути позов про недійсність шлюбу, а у випадку, коли недійсний шлюб може анулювати без судового розгляду орган реєстрації актів цивільного стану, він при

одержанні рішення про скасування судового рішення про розірвання шлюбу — анулює актовий запис про одруження.

Задовго до прийняття Сімейного кодексу Пленум Верховного Суду України в пункті 8 своєї постанови № 16 від 12 червня 1998 року «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» звернув увагу суддів на те, що: «у тих випадках, коли шлюб було розірвано, вимоги про визнання його недійсним можуть розглядатися судом, коли рішення останнього про розірвання шлюбу скасовано або одночасно заявляються вимоги про анулювання запису про реєстрацію розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя».

Ці правила знайшли свою підтримку і в роз'ясненнях, які дані постановою Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» в пункті 13: «Наявність рішення суду про розірвання шлюбу є перешкодою для визнання цього шлюбу недійсним».