1. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї.

Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться

в інтересах сім'ї.

2. Усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.

3. Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Подружжя повинно спільно розв'язувати життя сім'ї, вирішувати всі негаразди, які виникають в сім'ї з приводу хто що повинен робити. Обов'язків в сім'ї чимало. Це: розподіл сімейного бюджету, догляд за дітьми, хворими і особами похилого віку, виконання обов'язків щодо обслуговування сім'ї (приготувати їжу, прибрати в домі (квартирі), попрати, заготовити продукти і т. ін.).

Закон не обумовлює, хто в якому обсязі повинен виконувати ці обов'язки, але підкреслює, що зазначені питання чоловік і дружина вирішують спільно.

Подружжя разом визначають характер своїх взаємовідносин в сім'ї. Ніхто із них не має права наказувати чи забороняти один одному що-небудь робити. Подружжя, маючи однаковою мірою права на особисту свободу, на підставі взаємної згоди установлюють порядок розпорядження нею, в якому обсязі, без письмової угоди. Представник закону не прийде) в сім'ю і не укаже, кому чим займатися в домі. Хто яку «посаду» буде виконувати в сім'ї, кого з двох домовляється подружжя вважати головою сім'ї — це їх внутрішня справа. Вони також у разі необхідності вирішують, кому заробляти гроші на виробництві, іншим шляхом, а кому залишатися в сім'ї, вести домашнє господарство, виховувати дітей. Наприклад, вони можуть домовитись, Що чоловік піде вчитись, а його дружина стане працювати і виконувати всю домашню роботу і навпаки. Така угода не порушує принципу рівності, якщо подружжя добро-

вільно її уклали. У разі незгоди жінки (чоловіка) з такими умовами чоловік (жінка) не має права вимагати, щоб вона (він) під час його (її) навчання утримували (утримував) сім'ю. Отже, рівність чоловіка і дружини полягає не в тому, що кожен з них повинен виконувати однакові обов'язки, а в спільному вирішенні всіх питань життя своєї сім'ї на засадах рівності, коли кожен з подружжя має право висловити свою думку і повинен з повагою ставитися до думки другого.

Значна частина особистих відносин подружжя не регулюється законом, вона перебуває під впливом моральних норм, або ж у випадку грубого порушення цих норм призвести до розірвання шлюбу.

Частиною третьою статті 54 СК встановлена правова презумпція, за якою все те, що вчиняє один з подружжя стосовно життя сім'ї, вважається результатом домовленості подружжя. Це право подружжя не треба змішувати зі статтею 65 СК про згоду на укладення договорів одним з подружжя. В першому випадку мова йде не про розпорядження майном подружжя, а про право на особисті немайнові обов'язки і дії; реєстрація дитини, визначення імені дитини, передача дитини бабі, діду і т. ін. У другому випадку дружина, наприклад, дає у позику гроші, передає малоцінне майно, тобто укладає угоди економічного характеру, але які не потребують нотаріального посвідчення. Як в першому випадку, так і в другому такі самостійні дії подружжя можуть бути оскаржені в суді. Наприклад, чоловік завжди може звернутися до суду про відібрання дитини, яку дружина передала бабусі, діду.

Форма договору про розподіл обов'язків та спільне вирішення питання життя сім'ї законом на передбачена. Це може бути усний або простий письмовий договір. Умови розподілу обов'язків подружжя можуть бути включені в шлюбний договір (стаття 93 СК). Але такий договір, як було указано вище, відноситься до числа моральних, добровільних, а не обов'язкових і законом не захищається.

Час укладення договору про розподіл обов'язків подружжя також не визначений, але якщо шлюбний договір може укладатися до реєстрації шлюбу, то і названий вище договір також може заключатися як під час реєстрації шлюбу, так і після.

Умови і зміст такого договору можуть з часом коригуватися відповідно до зміни обставин, сімейного стану. Наприклад, дружина закінчила інститут і може взяти на себе обов'язок піклуватися про сім'ю, дітей, а чоловік піде працювати; діти підросли і частину домашньої роботи взяли на себе і т. ін.