1. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
2. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласником виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Комментарий:
Дружина та чоловік, як зазначалося раніше, мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, і вони володіють, користуються і розпоряджаються ним, як і раніше. Режим спільної сумісної власності на це майно не змінюється і автоматично не стає частковим спільним майном до виділу часток, відповідно до закону.
Однак розпоряджатися майном, що перебуває у спільній сумісній власності особами, які розірвали шлюб, повинні відповідно до Книги третьої глави 26 Цивільного кодексу України.
Таке розпорядження спільним майном колишнього подружжя може продовжуватися довгий час до того моменту, коли хтось із них порушить таке право.
У такому випадку настає право особи, у якої порушено право на майно для звернення до суду за його захистом (стаття 16 ЦК), загальна позовна давність для якого установлена у три роки з початку перебігу позовної давності (статті 257, 261 ЦК).
Подружжя мають право на укладення договорів про поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
При укладанні такого договору сторони можуть відступити від засад рівності часток подружжя.
Такий договір може бути посвідчений нотаріусом незалежно від розірвання шлюбу (пункт 175 Інструкції № 20/5), але такий договір між колишнім подружжя може бути посвідчений не за правилами статті 65 СК України, а за правилами Цивільного кодексу України, який вимагає згоди співвласників на укладення угод не тільки на рухоме і нерухоме майно, а й на дрібні побутові угоди.
Особи, шлюб між якими було розірвано, вправі укласти договір про припинення утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру, інше нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати.