(СТАТТЯ 79 СК)

1. Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

2. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

3. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв'язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного до-кумента про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Закон (стаття 79 СК) має на увазі забезпечення утримання (матеріальна допомога) подружжя на майбутній час або до настання певної події (реєстрація другого шлюбу,

відновлення здоров'я, змінилося матеріальне і сімейне становище сторін тощо). Тому цією статтею передбачено, що аліменти присуджуються з моменту пред'явлення позову.

Моментом (днем) пред'явлення позову може вважатися: якщо заява подана через відділ зв'язку — день прийняття відділом зв'язку з відміткою поштового штемпеля, на якому вказаний день надходження листа, якщо заява подана безпосередньо в суд — то день прийняття її співробітником суду з вказівкою реєстраційного номера і дати.

При цьому слід мати на увазі, що днем подання заяви не буде вважатися дата, вказана позивачем особисто на його позовній заяві.

Позов про стягнення аліментів може бути поданий відповідно до статей 109, 110 ЦПК України як за місцем проживання відповідача, так і за місцем проживання позивача.

Час, з якого присуджуються аліменти, може бути також встановлений і самим подружжям при укладенні письмового договору і посвідчення його у нотаріальній конторі.

Наприклад, договір був укладений 01.08.2010 р., але дата, з якої платник аліментів буде сплачувати аліменти, указана з 01.12.2010 р. Такі дії сторін не суперечать статті 9 СК України.

Частиною другою статті 79 СК передбачено випадок, коли суд може стягти аліменти з подружжя за минулий час, але не більше ніж за рік з дня подання позовної заяви позивачем в суд за правилами частини першої цієї статті.

Такими умовами і доказами цих підстав є ухилення майбутнього платника аліментів від добровільної їх сплати шляхом укриття місця проживання, обіцянками про добровільну сплату, насправді зволікання часу, який працював на нього.

Ухилення від сплати аліментів без подання позовної заяви (добровільно), або це було перешкодою до подання заяви до суду, повинен відповідно до статті 60 ЦПК України доводити позивач, що дуже важко.

Однак це можливо, якщо, наприклад, укладено з відповідачем договір у простій письмовій формі про добровільну сплату аліментів, де була указана дата і мав місце його підпис; надано розписку, що буде сплачувати аліменти; у пояснювальних записках органам міліції, прокуратурі запевняв, що буде сплачувати аліменти; розшуковою справою по розшуку відповідача органами міліції за заявою позивачки; поясненнями свідків та іншими доказами.

У раніше існуючій судовій практиці при стягненні аліментів на утримання інвалідів суду резолютивній частині рішення називав строк, по який слід виплачувати аліменти, тобто до закінчення строку інвалідності (якщо непрацездатність була непостійною). Тоді ж по закінченню строку виплати аліментів припинялися, і позивач вимушений був знову звертатися до суду з новим позовом про стягнення аліментів. А час працював не на нього і аліменти не сплачувалися до постановлення нового рішення судом.

За нині чинним законом (частина 2 статті 79 СК) система виплати аліментів при вищеназваній ситуації спрощена, якщо інвалідність закінчилась і інваліду знову подовжили інвалідність, то він може, не звертаючись до суду, подати документи, що посвідчують його інвалідність, державному виконавцю, який виконував рішення суду, і той зобов'язаний подовжити виплату аліментів за старим рішенням суду (стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Між тим, слід мати на увазі, що доказом наявності інвалідності може бути тільки висновок ЛТЕК, а не судово-медична експертиза.

При задоволенні позову суддя в резолютивній частині повинен вказувати час, з якого починається стягнення аліментів і закінчення стягнення, якщо це витікає з обставин справи, наприклад, коли сторони домовилися про це. Якщо ж стягуються аліменти по інвалідності, то необхідно вказувати «до закінчення строку інвалідності». це необхідно для контролю з боку осіб, які виконують це рішення суду (державний виконавець, робітник консульства, бухгалтер за місцем праці платника аліментів тощо), оскільки переплата аліментів не допускається.