Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. У разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється в день реєстрації розірвання шлюбу.

2. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.



Комментарий:

У сімейному праві існує два поняття припинення шлюбу — це момент припинення шлюбу (стаття 114 СК) і час припинення шлюбу (стаття 44 КпШС 1969 р.).

Момент припинення шлюбу залежить від того, де розривається шлюб. Так, якщо розірвання шлюбу відбувається в органі реєстрації актів цивільного стану, шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови (пункт 12 Правил від 18.10.2000 р.), якщо ж шлюб розривається у судовому засіданні, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Час припинення шлюбу відповідно до статті 44 КпШС вважався «з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів цивільного стану». Тобто розірвання шлюбу проводилося у два етапи: розірвання шлюбу проводилося судом, але це не вважалося розірванням шлюбу до тих пір, поки рішення суду про розірвання шлюбу не було зареєстровано в органах РАЦС.

Судова практика знає і таке поняття, як фактичне припинення шлюбу, шлюбних відносин, тобто подружжя може роками проживати окремо, не розриваючи шлюбу.

Встановлення часу, з якого подружжя припинило спільне життя, ведення спільного господарства має велике значення і при офіційному розірванні шлюбу, суд повинен цей час (момент) встановити. Від цього залежить доля майна, яке придбано в період, коли шлюб хоча і не розірвано в установленому законом порядку, але фактично спільне життя припинилося і подружжя проживає окремо. Майно, придбане кожним з подружжя при такому окремому проживанні — відсутності господарської єдності сім'ї, пов'язаної спільними інтересами, тобто при фактичному припиненні шлюбу, вважатися спільним не може. Воно буде належати на праві особистої приватної власності кожному з подружжя, тобто тому, хто його придбав (частина 6 статті 57 СК), це в тому разі, якщо подружжя офіційно не встановило режим окремого проживання (стаття 119 СК).

Стаття 114 СК більш справедлива, ніж стаття 44 КпШС, оскільки були випадки, коли подружжя після розірвання шлюбу в судовому порядку довгий час не зверталися в органи реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію розірвання шлюбу і не одержували Свідоцтво про розірвання шлюбу. Відповідно до статті 44 КпШС вони знаходилися в зареєстрованому шлюбі, і це давало колишньому подружжю великі правові вигоди, наприклад, перед дітьми, які народилися в новій сім'ї, фактичної дружини тощо, в тому що дружина, з якою розірвано шлюб в судовому порядку, має право на спадкування, на одержання пенсії, відшкодування шкоди в зв'язку із загибеллю чоловіка тощо.

Зараз же відповідно до статті 114 СК моментом припинення шлюбу у разі його розірвання є набрання рішенням суду про розірвання шлюбу чинності і момент реєстрації рішення суду про розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану не має жодного значення для майнових, спадкових і інших правовідносин між

колишніми подружжям.

Але якщо між днем постановлення рішення про розірвання шлюбу і днем, коли оішення набере чинності, шлюб вважається не розірваним і, якщо в цей період по- мре один з подружжя, то подружжя, який залишився живим, має право, наприклад, на спадкове майно як подружжя.


Получите консультацию юриста онлайн!