1. Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Комментарий:
Стаття 142 СК направлена на почуття відповідальності батьків перед дітьми, дітей перед батьками, тобто на виконання взаємного обов'язку один перед одним. Батьки незалежно від того, перебувають вони у шлюбі, розлучені або не були у шлюбі, піклуються про своїх неповнолітніх дітей, а в деяких випадках і повнолітніх, а діти після свого повноліття і у разі якщо батьки потребують їх допомоги — зобов'язані її надати.
Батьківство, материнство в першу чергу визначається реєстрацією їх у Книзі реєстрації народження дітей, і не має значення, на яких підставах, тому ці діти мають рівні права на батьківське піклування і обов'язки щодо батьків.
По-різному батьки виконують свої обов'язки, у зв'язку з чим і існує в сімейнім законодавстві такий обов'язок, як примусове стягнення з батьків аліментів на утримання дітей і в той же час — примусове стягнення аліментів з дітей на батьків. При цьому також не має значення, разом чи окремо проживають батьки, добровільно чи за рішенням визначалося батьківство. Але велике значення має відношення до утримання дітей з боку цих батьків.
Обов'язок з утримання батьків повнолітніми дітьми може<залежати від того, як батьки у свій час сумлінно ставилися до виконання своїх батьківських обов'язків — виховання та утримання дітей.
У житті зустрічаються випадки, коли окремі батьки, особливо ті, що визнані батьками судом, злісно ухиляються від виконання батьківських обов'язків, навіть за наявності судового рішення про стягнення аліментів, а при настанні старості або інвалідності пред'являють до дітей позови про стягнення аліментів на своє утримання. У такому разі таким батькам не варто сподіватися на одержання такого утримування, піклування, моральної підтримки.
Ця стаття в основному і розрахована на те, щоб батьки і діти знали про свої взаємні права та обов'язки і пам'ятали: «Як гукнеш, так і відгукнеться».
Слід пам'ятати, що права і обов'язки батьків і дітей не зводяться тільки до матеріального утримання, а в першу чергу, до моральної підтримки, взаємної поваги один до одного, піклування тощо.