1. У разі, якщо батько змінив своє ім'я, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється за її згодою.

Зміна по батькові неповнолітньої дитини може мати місце, якщо:

а) батько дитини змінив своє ім'я — це веде до беззастережної зміни;

б) батьком дитини був записаний чоловік зі слів матері, а потім біологічний батько

визнав себе батько дитини;

в) дитина була записана по батькові за правилами частини першої статті 135 СК,

а потім мати з цією особою зареєструвала шлюб і вона визнала себе батьком цієї дитини;

г) коли дитина відповідно до статті 231 СК усиновлена особою чоловічої статі. Акт

усиновлення анулює правовий зв'язок усиновленого з рідним батьком.

У цьому випадку до чотирнадцяти років згода малолітньої дитини на зміну по батькові не вимагається, але відповідно до статті 171 СК, частини другої статті 12 Конвенції про дитину дитина повинна бути вислухана безпосередньо або через представника чи відповідний орган.

Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, відповідно до статті 32 ЦК України набуває неповну цивільну дієздатність і у зв'язку з цим набуває певних прав у суспільстві, асоціює своє ім'я із тим по батькові, яке є у її документах. Наприклад, неповнолітня дитина після чотирнадцяти років самостійно здійснює права та результати інтелектуальної творчої діяльності, що охороняється законом, самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджається вкладом тощо, і зміна по батькові призведе до непередбачених труднощів, тобто необхідно буде заміняти авторство, банківський вклад тощо.

Тому її згода чи заперечення на заміну по батькові матиме вирішальне і остаточне значення.

Законом не передбачено оскарження до суду відмови неповнолітньої дитини на замшу по батькові.

Після досягнення повноліття особа може змінити по батькові за загальними правилами (див. Положення про порядок розгляду клопотання про перемір громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затверджене Кабінетом Міністрів України від 27 березня 1993 року № 233).