1. Неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, і можуть їх здійснювати самостійно.
2. Неповнолітні батьки, які досягли чотирнадцяти років, мають право на звернення До суду за захистом прав та інтересів своєї дитини.
3. Неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу.
Комментарий:
Частина четверта статті 155 СК передбачає відповідальність батьків за ухилення від виконання батьківських обов'язків. Це ж правило передбачено абзацом шостим статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»: «Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до Закону».
Поняття «ухилення від виконання батьківських обов'язків» не тотожне поняттю «невиконання обов'язків».
Ухилення від виконання батьківських прав — це психічне ставлення батька, матері до протиправної поведінки щодо виконання батьківських обов'язків, що виражаються у формі умислу чи необережності. Відповідальність у цьому випадку настає, якщо батько, мати розуміли, могли усвідомлювати свої дії (бездіяльність), передбачати їх наслідки і керувати ними, якщо вони мають юридичну і фактичну можливість.
Наприклад, якщо після стягнення аліментів на утримання дитини батько злісно ухиляється від їх сплати шляхом зміни місця проживання, роботи тощо, то така по-ведінка карається за статтею 164 КК України.
Невиконання обов'язку носить не умисний характер з по низки поважних причин.
Наприклад, батько, мати позбавлені волі і відбувають покарання в місцях відбування покарання, тобто вони не мають юридичної можливості виховувати дитину, бачитися з нею; тяжкохвора мати через свою хворобу не може виховувати і утримувати дитину; знаходження батьків у довготривалих відрядженнях; батьки, які самі визнані недіє-здатними тощо, вони не осудні, оскільки в їх діях відсутній умисел.
За неналежне виконання батьківських обов'язків батьки несуть цивільну відпо-відальність, що передбачено статтями 1178, 1179 — 1183 ЦК України, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за дитиною або шкода завдана не з їх вини.
Чинний Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за експлуатацію дітей (стаття 150), злісне невиконання обов'язків з догляду за дити-ною або за особою, щодо якої встановлено опіку чи піклування (стаття 166), незаконні дії щодо усиновлення (стаття 169), ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (стаття 164). Адміністративна відповідальність за невиконання батьками або особами, які їх заміняють, обов'язками з виховання дітей (стаття 184).
Відповідно до Сімейного кодексу України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків або зловживають ними, передбачено застосування відпо-відальності, а саме: передача дитини другому з батьків або іншій особі (стаття 161); по-збавлення батьківських прав (стаття 164); відібрання дитини без позбавлення права бать-ківських (стаття 170), давати згоду на усиновлення дитини (стаття 219); відшкодування матеріальної та моральної шкоди (статті 157, 162); стягнення неустойки (стаття 196).