1. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.
Комментарий:
Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. 2. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Договір про сплату аліментів між батьками мав місце і при раніше діючому КпШС, але він, по-перше, не мав правового значення і не міг примусово виконуватися, по-друге, розмір аліментів, які повинен сплачувати один з батьків, не повинен бути ниж-чим (вищим), ніж той, який визначений законом. Такий договір виконувався тільки на добровільній основі.
У статті 189 СК договору між батьками про сплату аліментів надано правову силу. У тексті договору може бути зазначений розмір аліментів у частці до заробітної плати платника, в твердій грошовій сумі, періодичність платежів, яким чином (відрахування за місцем праці, поштовим переказом, особисто) тощо.
Відповідно до п. 181 Інструкції про порядок учинення нотаріусами України нотарі-альних дій № 20/5 від 03.03.2004 р., батьки дитини мають право укласти між собою договір про сплату аліментів на дитину. Умови договору мають визначати розмір, строки, а також порядок виплати та підстави використання аліментів і не можуть по-рушувати права дитини, встановлені Сімейним кодексом України.
При посвідченні договору нотаріусом роз'яснюється зміст п. 2 ст. 189 СК з одно-часним зазначенням про це у тексті договору, у частині можливості стягнення аліментів у безспірному порядку на підставі виконавчого напису у разі невиконання одним з батьків свого обов'язку за договором.
У свою чергу, після отримання виконавчого напису про стягнення аліментів у без-спірному порядку з метою примусового його виконання стягувач аліментів звертається до державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. З Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-ХІУ), відділ виконавчої служби, одержавши виконавчий напис нотаріуса, відкриває виконавче провадження (ст. 18) і приступає до примусового виконання напису нотаріуса про стягнення аліментів.
Як будь-який договір (правочин), він може бути визнаний повністю, частково не-дійсним на підставі норм цивільного законодавства.
У випадку, якщо платником аліментів буде подано позовна заява про визнання договору недійсним, суд за заявою позивача може призупинити стягнення аліментів. Таке право надано і державному виконавцю (ст. 34 Закону).