1. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліменти.
2. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
3. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Комментарий:
Статтею 197 СК передбачено строк сплати заборгованості, а також допускається
повне або часткове звільнення від сплати заборгованості за аліментами. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або
розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий лист,
у десятиденний строк розглядає питання про відстрочення або розстрочення рішення
в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити
або розстрочити виконання рішення.
Розстрочення сплати заборгованості — це коли стягнення заборгованості розподі-ляється на декілька етапів: щомісячно, щокварталу з визначенням суми на кожний етап (необов'язково в однаковому розмірі) до погашення заборгованості.
Відстрочка сплати заборгованості — це коли стягнення заборгованості перенесено на певний строк (до настання якоїсь події, наприклад, одержання винагороди) з вказівкою на конкретну дату.
Часткове звільнення від сплати заборгованості аліментів — це, по суті, зменшення розміру установленої заборгованості, яка виникла на певному періоді аліментного зобов'язання. Наприклад, протягом півроку платник аліментів після дорожньо-транспортної пригоди перебував у тяжкому стані, не мав доходу, сам потребував великих витрат на лікування. Цей період суд міг виключити із суми, яка становила заборгованість.
Повне звільнення від сплати заборгованості за аліменти — це звільнення платника від усієї заборгованості, яка утворилась з поважних причин і не з вини платника аліментів. Наприклад, за той період, коли утворилася заборгованість за аліменти, дружина платника тяжко захворіла і потребувала великих коштів на лікування. У результаті пожежі згорів житловий будинок і на його відбудову були понесені великі витрати, другої житлової площі він не мав тощо.
Окремою підставою (ч. З ст. 197 СК України) для звільнення від сплати заборгованості за аліменти може бути непред'явлення без поважної причини виконавчого листа або виконавчого напису нотаріуса як після одержання його в суді або у нотаріуса, так і після того, як в процесі виконання їх стягувач відізве виконавчі листи і без поважної причини не поверне у відділ виконавчої служби.
Нині діючим ЦПК України (ст. 368) передбачено, що виконавчі листи, виписані на підставі судового рішення, суд особисто не звертає до виконання — вони видаються за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, а вона має право розпорядитися ним (ними) на свій розсуд, залишити у себе чи здати до відділу державної виконавчої служби.
Звільнити від сплати заборгованості за аліментами (повністю, частково), дати від-строчку або розстрочку вправі лише суд. Державний виконавець, якому надано право обчислення заборгованості (за відсутності спору між сторонами), звільняти від сплати такої заборгованості права не має. Але звернутися до суду про розстрочку і відстрочку виплати заборгованості має право (ст. 373 ЦПК).
Справи про звільнення (повне, часткове) від сплати заборгованості за аліментами, розстрочку або відстрочку сплати заборгованості розглядається в суді за місцем про-живання особи, на користь якої присуджені аліменти в позовному провадженні за заявою платника аліментів. Останній зобов'язаний надати суду докази і довести, що заборгованість утворилася з поважних причин, які мали для нього, його сім’ї істотне значення. Задовольнити такий позов — це право, а не обов'язок суду.