1. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

2. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Стаття 200 СК є загальною щодо визначення розміру аліментів як на непрацездатних повнолітніх дочку, сина, так і на працездатних повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, віком до 23 років.

Аліменти на користь цих дітей стягуються у твердій грошовій сумі та /або у частці від заробітку (доходу), або одночасно і у твердій грошовій сумі та у частці від заробітку (доходу) — комбінований спосіб.

Пр» визначенні розміру аліментів суд ураховує:

а) стан здоров'я та матеріальне становище дочки, сина;

б) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

в) наявність у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків,

дочки, сина;

г) інші обставини, що мають істотне значення.

Право вибору, яким із трьох способів визначення розміру аліментів їх збуде визначено при стягненні, належить, насамперед, позивачу, хоча закон не забороняє і відповідачу в порядку заперечення запропонувати свій варіант щодо способу визначення розміру аліментів, суд з урахуванням усіх обставин справи і в першу чергу вимоги позивача сам визначить і спосіб, і розмір аліментів, які стягуватимуться на повнолітніх дочку, сина. Судова практика за цими справами йде шляхом стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

При цьому суду слід мати на увазі, що законодавець не вказує конкретно ні мінімаль-ний, ні максимальний розмір аліментів, він повинен бути визначений з урахуванням названих вище обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

Але якщо звернутися до сімейного законодавства, то законодавець називає загальний для всіх осіб мінімальний розмір аліментів.

Аліменти на повнолітніх дочку, сина можуть бути стягнені й у тому випадку, коли такі діти перебувають у шлюбі та мають власних дітей. Але оскільки суд, визначаючи розмір аліментів, повинен порівняти матеріальний і сімейний стан одержувача і платника аліментів («а» і «6» статті 182 СК), він мусить з'ясувати можливість стягнення аліментів з другого із батьків, з другого з подружжя повнолітнього непрацездатного сина чи повнолітньої непрацездатної дочки і .визначити розмір аліментів з урахуванням можливостей кожного сплачувати аліменти.

Наприклад, позивач пред'явив позов про стягнення аліментів до другого з батьків, який проживає окремо від нього і визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі — 400 грн. щомісяця. Крім батька, у нього є мати, дружина, які також за за

коном повинні його утримувати і мають на це можливість. Позивач їх не притягує як

відповідачів, а суд не має права їх залучити як відповідачів у справі.

Виходячи з того, що вони зобов'язані надавати позивачу утримання, суд, не притягуючи їх у справі як відповідачів, при визначенні розміру аліментів, які необхідно стягнути на користь позивача, ураховує їх долю. За рівних умов кожен повинен надавати утримання позивачу у сумі 133 грн. (400 грн : 3) щомісяця, але він не пред'явив до них вимогу, а це його право. Суд повинен стягнути на користь позивача лише 133 грн,, решту до 400 грн. він може одержати від матері та дружини.

У мотивованій частині рішення суд повинен зазначити про це, навести розрахунки, навести мотиви, чому він прийняв таке рішення. У резолютивній частині рішення за-значити кінцевий розмір аліментів, які стягуються на користь позивача.