1. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання засто-совуються норми статей 187, 189 — 192 і 194 — 197 цього Кодексу.

Стаття 201 СК України розрахована на те, щоб при розгляді спорів про стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги з боку батьків — в одному випадку, як непрацездатні, в іншому — як особи, що продовжують навчання, судам простіше було розібратися в лабіринті цього законодавства і завжди його застосовувати при розгляді конкретних справ.

Законодавець мав на меті не повторюватися і не накопичувати масу законодавства, бо воно аналогічно із законодавством про порядок стягнення аліментів на дитину.

У названих статтею 201 СК статтях ідеться про:

а) відрахування аліментів на дитину з ініціативи платника (стаття 187 СК);

б) договір між батьками про сплату аліментів на дітей (стаття 189 СК);

в) припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності

на нерухоме майно (стаття 190 СК);

г) час, з якого присуджуються аліменти на дитину (стаття 191 СК);

д) зміну розміру аліментів (стаття 192 СК);

є) стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами (стаття 194

СК);

ж) визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку

(доходу) (стаття 195 СК);

з) відповідальність за прострочення сплати аліментів (стаття 196 СК);

й) установлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами (стаття 197 СК).

Про правильне їх застосування в судовій діяльності при відправленні правосуддя слід керуватися роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів», пункти 15 — 23.