ГЛАВА 17

ОБОВ'ЯЗОК ПОВНОЛІТНІХ ДОЧКИ, СИНА УТРИМУВАТИ БАТЬКІВ ТА ЙОГО ВИКОНАННЯ

ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ОБОВ'ЯЗКУ ПОВНОЛІТНІХ ДОЧКИ,

СИНА УТРИМУВАТИ БАТЬКІВ (СТАТТЯ 202 СК)

1. Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

2. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Результатом нормального здійснення батьківських прав і обов'язків, правильного виховання дітей є та підтримка, духовна і матеріальна, яку потім нададуть повнолітні дочка, син своїм батькам. Батьки вправі розраховувати, на випадок необхідності, на їх відповідну матеріальну підтримку. Сімейно-правове зобов'язання повнолітніх дочки, сина — утримувати своїх батьків, оскільки воно виконується свідомо і добровільно, не перетворюється в аліментні обов'язки, які звичайно пов'язані з примусовим стягненням коштів на утримання. Між тим, ще є особи, які не усвідомлюють свого боргу стосовно батьків, у зв'язку з чим закон, установлюючи зобов'язаність повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги, припускає можливість примусового здійснення такого обов'язку через суд. Ці питання і регулює стаття 202 СК.

До сплати аліментів зобов'язуються повнолітні дочка, син. Обов'язок з утримання батьків може бути покладений судом на дочку, сина за умови, що батьки самі у свій час сумлінно ставилися до виконання своїх батьківських обов'язків — виховували і утримували як неповнолітніх, так і повнолітніх непрацездатних дочку, сина або тих, хто продовжував навчання.

Та обставина, що, проживаючи окремо, батько, мати не платили аліментну зв'язку з тим, що батько чи інша особа, з якою проживала дитина, не зверталися до суду про примусове стягнення аліментів або після стягнення їх по суду не передавали на ви-конання виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса, не є перешкодою для приму-сового стягнення аліментів з дочки, сина.

Обов'язок з утримання батьків виникає в тих випадках, коли батьки є непраце-здатними і потребують матеріальної допомоги.

Непрацездатними відповідно віку визнаються жінки, які досягли 55 років, чоловіки, які досягли 60 років, тобто пенсіонери. Не можуть бути визнані непрацездатними особи, які вийшли на пенсію за пільговими признаками до досягнення пенсійного віку* Непрацездатними також є особи, визнані установленим законом порядком інвалідами І, II та III груп, що встановлюється медико-соціальними експертними комісіями Мі-ністерства охорони здоров'я (МСЕК). Отримання непрацездатними батьками пенсій чи іншого доходу не можуть звільняти повнолітніх дочку, сина від обов'язків утримувати непрацездатних батьків. Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків. Фактор потреби встановлюється судом залежно від конкретних обставин.

Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які

потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевіряти їхні доводи про те, що батьки мають достатньо коштів для свого утримання

і не потребують їх допомоги.

Не може суд приймати до уваги доводи повнолітньої дочки, сина про те, що вони не в змозі надавати матеріальну допомогу батькам, які її потребують, у зв'язку з матеріальним і сімейним станом, оскільки обов'язок батьків з їх утримання також не залежав від їх матеріального стану — ці обставини могли слугувати підставою для визначення розміру аліментів (ч. 1 ст. 182 СК).

Оскільки обов'язок утримувати батьків лежить на всіх повнолітніх доньках, синах, вони повинні бути притягнуті до сплати аліментів. Якщо в батьків є декілька повнолітніх дочок, синів, то їхній обов'язок не є солідарним. У зв'язку з чим при пред'явленні до них позовів про стягнення аліментів в одній позовній заяві аліменти стягуються окремо з кожного і не обов'язково в рівних частках, а залежно від їх спроможності сплачувати аліменти.

Право матері, батька на утримання також не є солідарним. Якщо батьки разом подали до суду позовну заяву до повнолітніх дочок і синів про стягнення аліментів, аліменти мають бути присуджені кожному батькові з кожної дитини, а не сумарно.

Наприклад, у цьому випадку резолютивна частина рішення буде виглядати так: «Стягнути аліменти з К. на користь К. М. (батька) в сумі 100 грн., з П. в сумі 80 грн., з В. в сумі 100 грі# Стягнути аліменти на користь К. В. (матері) з К. в сумі 50 грн., з П. в сумі 40 грн., з В. в сумі 60 грн.».

Частиною другою ст. 202 СК передбачено, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у повнолітніх дочки, сина й щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

У тому випадку, якщо такі батьки пред'являть до суду позов про стягнення аліментів, суд не має права відмовити їм у прийнятті позову, але він буде мати абсолютне право відмовити їм у позові, не вникаючи в подробиці позбавлення їх батьківських прав, достатньо про це рішення суду.