1. На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку або піклування, а також на усиновлення дитини, над батьками якої встановлено опіку або піклування, потрібна письмова згода опікуна або піклувальника, незалежно від згоди батьків.
2. Якщо опікун або піклувальник не дав згоди на усиновлення дитини, така згода може бути дана органом опіки та піклування.
3. Усиновлення може бути проведене без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.
Комментарий:
Статтею 221 СК установлюється необхідність одержання згоди на усиновлення опікуна, піклувальника у випадках: а) коли у дитини відсутні батьки; б) коли опіка, піклування установлені і за наявності батьків, якщо вони позбавлені батьківських прав або визнані недієздатними; в) коли над самими батьками установлена опіка, піклування незалежно від наявності чи відсутності в дитини батьків, що пов'язано з необхідністю додаткового забезпечення її законних прав та інтересів.
Опікуни і піклувальники над неповнолітніми, якщо навіть і є батьки, відповідають за виховання підопічних у повному обсязі. Тому ст. 221 СК передбачає, що для усиновлення дітей, які перебувають під опікою, піклуванням, необхідна письмова згода опікуна, піклувальника.
Крім того, здійснення усиновлення підопічного для опікуна чи піклувальника має фактичне та юридичне значення, оскільки внаслідок усиновлення відопічного припиняться правовідносини щодо опіки чи піклування (ст. 76, 77 ЦК, ст. 250, 251 СЩ п. 5 Правил опіки і піклування № 34/166/131/88). ^
Письмова згода піклувальника чи опікуна оформляється у вигляді складеного про це акта, завіреного керівником відділу, який здійснює обов'язки опікуна та піклувальника- У нашому випадку це — відділ освіти. Опікун, піклувальник можуть Шати згоду на усиновлення дитини незалежно від того, дає таку згоду мати чи батько дитини, якщо цього потребують найвищі інтереси дитини.
Частина 2 ст. 221 СК передбачає право на усиновлення дитини і без згоди опікуна, піклувальника, але зацікавлена особа, яка одержала відмову на згоду усиновлення дитини, звернулася до органу опіки та піклування і одержала від нього*і-згоду. Таке право органу опіки та піклування надано п. 1 Правил опіки та піклування, але може виникнути ситуація, коли і орган опіки та піклування не дасть згоди зацікавленій особі на усиновлення. У цьому разі зацікавлена особа звертається до суду з позовом про усиновлення і надає разом з позовною заявою мотивовану відмову на усиновлення дивини з боку піклувальника, опікуна органу опіки ш піклування. Цією статтею передбачено попереднє оскарження відмови піклувальника, опікуна до органу опіки та піклування. Зацікавлена особа не може відмову опікуна, піклувальника оскаржити прямо до суду.
Як згода на усиновлення, так і відмова у такій згоді має бути повно і всебічно об-ґрунтована.
В обох випадках орган опіки та піклування складає висновок за матеріалами справи за правилами ст. 224 СК і подає до суду про доцільність або недоцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини.
До висновку органу опіки та піклування, який готується за місцем проживання ди-тини, мають бути додані документи, зазначені в ч. З ст. 253 ЦПК. Обов'язок складати такі висновки і брати участь у судових засіданнях покладено на відділи і управління освіти.
Бажано, щоб у цих висновках було зазначено про доцільність усиновлення конкрет-ною особою, оскільки позов про усиновлення однієї і тієї самої дитини може подати декілька претендентів (ст. 213 СК).
Не є безумовною відмова у згоді на усиновлення органом опіки та піклування, суд може з нею не погодитися, виходячи з інтересів дитини.