Sidebar

В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається.

2. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.



Комментарий:

Справа про усиновлення розглядається з подання заяви зацікавленої особи про усиновлення.

Заява про усиновлення повинна бути подана в письмовій формі і відповідати вимогам ст. 119 ЦПК за формою і змістом.

Заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має батьків або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Заява про усиновлення має бути подана до суду персонально тією особою, яка претендує бути усиновлювачем. Передача заяви через представника не допускається. Закон навіть забороняє пересилання заяви поштою.

Суддя, помічник судді, які приймають заяву про усиновлення, повинні упевнитися у тотожності особи, яка написала заяву, і того, хто її передає, а тому заявник повинен мати при собі паспорт або паспортний документ.

Якщо заяву подає судді не та особа, яка її підписала, а інша, суддя відмовляє в прийнятті заяви і роз'яснює особі, яка її принесла, що заяву повинен подавати той, хто її написав.

Відповідно до ст. 252 ЦПК України, заява повинна бути такого змісту: «Заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини.

2. До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи:

1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода, на це другого з подружжя,

засвідчена нотаріально, — при усиновленні дитини одним із подружжя;

2) медичний висновок про стан здоров'я заявника;

3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

5) інші документи, визначені законом.

До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями, крім документів, зазначених у частині другій цієї статті, додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади, висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.

• До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім документів, зазначених у частині другій статті 252 ЦПК, додаються згода законного представника дитини та згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.

• Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути у вста-новленому законодавством порядку легалізовані, якщо інше не встановлено міжна-родними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально.

• Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у пункті 1 частини другої статті 252 ЦПК, а також згода особи на усиновлення.»

Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини.

Крім усіх тих документів, що надає суду заявник при поданні заяви (ст. 252 ЦПК України), орган опіки та піклування до свого висновку повинен додати:

а) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання,

завірений мокрою печаткою;

б) копію свідоцтва про народження дитини, яка усиновлюється;

в) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток, підписаний колективом медичного закладу, який обстежував дитину;

г) якщо дитина навчається, то характеристику навчального закладу;

д) у тому випадку, якщо заявник не надав суду разом із заявою згоду батьків, опікунів піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я, навчального закладу, а також

самої дитини, згоду на усиновлення.

Оскільки заявник не може одержати низку документів, а суду не надано право за своєю ініціативою їх затребувати, не виказавши заздалегідь кінцевий результат, то на прохання суду орган опіки та піклування після вияснення необхідних питань щодо усиновлення із заявником або претендентом після збору документів повинен надати суду:

а) згоду дитини, яка досягла 7 років, для запису усиновлювача матір'ю, батькам

(ч. 2 ст. 229 СК);

б) згоду дитини на зміну її імені (ч. 1 ст. 231 СК);

в) згоду батьків на її усиновлення після досягнення нею двомісячного віку (ст.

217 СК); '

г) намір усиновлювачів (усиновителя) про зміну дитині місця народження та дату

народження і назвати ці зміни (ст. 230 СК);

д) відомості про наявність у всиновлюваної дитини братів, сестер;

є) тощо (ст. 253 ЦПК).

Умови усиновлення слід розуміти як установлені рішенням законодавством України вимоги, додержання яких е обов'язковим під час здійснення зазначеного юридичного акта. Виходячи з цього та враховуючи специфіку справ про усиновлення, суди при прийнятті заяв повинні перевіряти відповідність форми та змісту такого документа як вимогам, визначеним у ст. 252 ЩІК, так і вимогам, що випливають із глави 18 «Усиновлення» СК, а саме: чи наведено в заяві відомості про усиновителів, про дитину, яку бажають усиновити, про батьків, братів та сестер; чи викладено мотиви, з яких особа бажає усиновити дитину; чи сформульовано прохання про внесення відповідних змін до актового запису про народження останньої тощо. У разі недотримання зазначених вимог настають наслідки, передбачені ст. 121 ЩІК, тобто заява залишається без руху з наданням заявнику часу для усунення недоліків заяви, а у разі невиконання вказівки суду заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Під час підготовки до розгляду справи про усиновлення малолітньої чи неповно-літньої дитини суддя повинен вирішити питання про участь у цій справі як заінтер-есованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справі, провадження в якій відкрито за заявою іноземного громадянина або особи без громадянства, що постійно проживають за межами України, — уповноваженого органу виконавчої влади. Орган опіки та піклування подає до суду висновок про доцільність усиновлення та його від-повідність інтересам дитини, а уповноважений орган виконавчої влади надає дозвіл на усиновлення дитини. Крім того, відповідно до положень статті 45 ЦПК суд може залучити до участі у справі прокурора для надання висновку.

До висновку органу опіки та піклування, який готується за місцем проживання дитини, мають бути додані документи, зазначені в частині третій статті 253 ЦПК< Обов'язок складати такі висновки і брати участь у судових засіданнях покладено на відділи й управління освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських і районних у містах рад.

Функції вказаного в частині третій статті 214, статті 215 СК урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 року № 367 здійснює Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, який діє у складі Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Частиною 2 ст. 223 СК передбачено право заявника відкликати заяву про усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення. Після вступу рішення в законну силу відмова від усиновлення, тобто від прав і обов'язків батька, матері, вже неможливо .

Якщо після ухвалення рішення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд згідно з ч. 5 ст. 265 ЦПК скасовує це рішення і поновлює розгляд справи.

У разі відкликання заяви про усиновлення після задоволення її судом, але до набрання рішенням законної сили суд скасовує це рішення і залишає заяву без розгляду відповідно до ч. б ст. 255 ЦПК.


Получите консультацию юриста онлайн!