І. Загальні строки

7 днів — протягом цього строку має бути подана інформація про дитину, яка може

бути усиновлена (удочерена) (частина перша статті 214 СК);

1 місяць — після його спливу від дня подання заяви реєструється шлюб (частина

перша статті 32 СК):

— після його спливу державний орган РАЦС виносить постанову про розірвання шлюбу (частина друга статті 106 СК);

— після його спливу з моменту подання заяви про розірвання шлюбу суд постанов-ляє рішення про розірвання шлюбу (частина четверта статті 109 СК);

— до спливу цього строку батьки зобов'язані зареєструвати народження дитини (частина перша статті 144 СК).

2 місяці — мінімальний вік дитини, яка може бути усиновлена;

— мінімальний строк, який має пройти від моменту знайдення (виявлення) дитини до її усиновлення (частина друга статті 209 СК).

3 місяці — чинність заяви про реєстрацію шлюбу, після цього подається нова заява (стаття 28 СК);

— максимальний строк відкладення реєстрації шлюбу службовою особою (частина третя статті 32 СК).

6 місяців — мінімальний строк, після спливу якого чоловік може подати до суду заяву про визнання батьківства (частина перша статті 127 СК):

— мінімальний строк, протягом якого у разі непроживання матері, батька з дитиною і не виконання ними своїх обов'язків вони можуть бути позбавлені батьківських прав (частина перша статті 154 СК).

10 місяців — межа дії презумпції батьківства (пункт другий частини другої статті 120 СК, частина друга статті 122 СК, частина перша статті 124 СК).

1 рік — право на аліменти після розірвання шлюбу виникає у того, хто став не-працездатним протягом цього строку (частина перша статті 76 СК):

— можливий строк стягнення аліментів одному з подружжя за час, що передував зверненню з позовом до суду (стаття 79 СК);

— позовна давність до вимог про визнання батьківства (частина друга статті 129 СК);

— мінімальний строк, який має пройти після народження дитини, як умова пред'явлення позову про розірвання шлюбу (частина друга статті 110 СК);

— максимальний строк стягнення аліментів працездатній особі ПІСЛЯ розірвання шлюбу (частина четверта статті 76 СК);

— час протягом якого підлягають поверненню гроші, які були сплачені одному з подружжя після припинення його права на аліменти (частина друга статті 82 СК);

— позовна давність до вимог про визнання материнства (частина третя статті 139 СК);

— тривалість права на аліменти того з батьків, з ким проживає дитина (статті 84,86 СК);

— максимальний строк присудження судом аліментів на дитину за минулий час (стаття 191 СК);

— максимальний строк стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час (стаття 194 СК).

6 років — тривалість права на аліменти того з батьків, з ким проживає дитина

з вадами фізичного або психічного розвитку (частина третя статті 84 СК).

7 років — вік, з якого дитина має право давати згоду на зміну прізвища (частина

третя стаття 148 СК).

10 років — мінімальний строк спільного проживання як умова права на аліменти

після розірвання шлюбу (частина третя статті 76 СК):

— вік, з якого дитина дає згоду з ким із батьків вона бажає проживати (частина

2 статті 160 СК).

14 років — з досягненням цього віку дитина перестає вважатися малолітньою (час-тина друга статті 6 СК):

— з досягненням цього віку особа має право подати заяву про надання права на шлюб (стаття 23 СК);

— з досягненням цього віку дитина бере участь в укладенні договору про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухомість (стаття 190 СК);

— з досягненням цього віку дитина має право брати участь у розпорядженні алі-ментами (стаття 179 СК);

— вік, з якого дитина дає згоду на зміну по батькові (стаття 149 СК);

— вік, з якого дитина має право сама звернутися до суду за захистом своїх інтересів (частина четверта статті 152 СК);

— вік, з якого дитина сама визначає своє місце проживання (частина третя статті 160 СК);

— з досягненням цього віку неповнолітні батьки мають право звернутися до суду за захистом прав і інтересів своєї дитини (частина друга статті 156 СК);

17 років — шлюбний вік для жінки (стаття 22 СК);

18 років — припинення правового статусу дитини (частина друга статті 6 СК);

— шлюбний вік для чоловіка (стаття 22 СК). 23 роки — максимальний строк стягнення аліментів синові, дочці, які навчаються (стаття 199 СК). -

Суд у деяких випадках може сам установлювати строки визначені у сімейному ко-дексі та цивільно-процесуальному, а саме:

а) суд у разі спору визначає строк, за який особа, яка виїжджає на постійне місце

проживання за кордон, повинна сплатити аліменти своїй дружині, чоловікові, дітям,

батькам (частина четверта статті 77 СК);

б) суд має право встановити строк існування права на аліменти одного з подружжя

(частина перша статті 83 СК);

в) суд має право визначити вік з якого можливо вислухати думки дитини в судовому

засіданні при вирішенні спору, що стосується її життя (стаття 171 СК);

г) у справі про розірвання шлюбу може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення (частина п'ята стаття 191 ЦПК).

10 днів — протягом ЯКОГО повинно бути призначено і проведено попереднє судове

засідання (стаття 129 ЦПК); 7 днів — не пізніше яких ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ПІДГОТОВЧИХ ДІЙ справа ПОВИННА БУТИ призначена до РОЗГЛЯДУ (ЧАСТИНА ДРУГА СТАТТІ 156 ЦПК);

З днів — не ПІЗНІШЕ ЯКИХ ПОВИННА БУТИ ВРУЧЕНА повістка про ВИКЛИК У СУДОВЕ засідання (частина четверта статті 74 ЦПК);

2 місяці — суд розглядає справу з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 157 ЦПК);

1 місяць — суд розглядає справу з дня відкриття провадження у справі про понов-лення на роботі, про стягнення аліментів (частина перша статті 157 ЦПК);

15 днів — суд ухвалою на прохання сторони може на цей строк подовжити розгляд справи (частина друга статті 157 ЦПК);

5 днів — на цей строк може бути відкладено складання повного рішення з дня за-кінчений справи (частина третя статті 209 ЦПК);

10 днів — у цей строк розглядається заява судом про роз'яснення рішення суду (частина третя статті 221 ЦПК);

2 днів — у цей строк надсилаються копія рішення суду особам, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні в день його проголошення (частина третя статті 222 ЦПК);

10 днів — у цей строк повинна бути подана апеляційна скарга, з дня проголошення рішення (частина перша статті 294 ЦПК);

З дні — у цей строк апеляційний суд повинен вирішити питання про прийняття апеляційної скарги (частина перша статті 297 ЦПК);

1 день — у цей строк апеляційний суд повинен надіслати особам, які беруть участь у справі, після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду копії апеляційної скарги й інших матеріалів (частина перша стаття 298 ЦПК);

10 днів — протягом цього строку апеляційний суд повинен провести підготовку справи до розгляду (частина перша статті 301 ЦПК).

15 днів — справа призначається до розгляду після закінчення підготовчих дій (частина друга статті 302 ЦПК).

7 днів — протягом цього строку справа направляється апеляційним судом суду першої інстанції (стаття 322 ЦПК).

20 днів — строк для подання касаційної скарги (частина перша стаття 325 ЦПК). 1 рік — у межах якого з дня виникнення права на касаційне оскарження касаційний суд може за заявою особи, яка подала касаційну скаргу поновити двомісячний строк на оскарження (частина друга статті 325 ЦПК).

З дні — у цей строк касаційний суд повинен вирішити питання про прийняття ка-саційної скарги і витребувати справу (стаття 328 ЦПК).

10 днів — строк для підготовки докладу до розгляду (стаття 331 ЦПК). 5 днів — попередній розгляд справи після складання доповіді суддею-доповідачем (стаття 323 ЦПК).

1 місяць — у цей строк можна подати скаргу у зв'язку з винятковими обставинами (частина перша статті 355 ЦПК).

10 днів — строк для вирішення питання про прийняття скарги і постанови ухвали (частина четверта статті 355 ЦПК).

З місяці — у цей строк може бути подана заява про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (частина перша статті 362 ЦПК).

Строк може бути встановлений судом у деяких випадках, а саме:

а) суд у разі подання заяви з порушенням статей 119 і 120 ЦПК залишає заяву без

руху і надає строк для усунення недоліків (частина перша статті 121 ЦПК);

б) судова повістка — повідомлення судом направляється завчасно (частина четверта

статті 74 ЦПК);

в) суд у разі подання апеляційної скарги з порушенням статті 295 ЦПК, залишає

її без руху і надає строк для усунення недоліків (частина друга статті 297 ЦПК);

г) суд установлює строк, протягом якого можуть бути подані особами, які берут

участь у справі, заперечення на апеляційну скаргу (частина перша статті 298 ЩІК);

д) суд у разі надходження касаційної скарги, не оформленої до вимог, установлених статтею 326 ЩІК, залишає скаргу без руху і надає строк для усунення недоліків

(частина друга статті 327 ЩІК).

Існують також строки, які конкретно не називаються «від і до», але вони віднесені

до деяких подій.

Наприклад, статті 201, 202, 203 ЩІК України, а саме:

а) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання сторони у складі Збройних Сил України або

інших утворень, відповідно до закону військових формувань (пункт другий частина

перша статті 203 ЦПК);

б) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу (пункт другий частини першої статті 202

ЦПК) — на час хвороби сторони (пункт другий частини першої статті 203 ЦПК);

в) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні (пункт третій частини

першої статті 202 ЦПК) — до припинення службового відрядження (пункт 2 частини

першої статті 203 ЦПК);

г) розшуки відповідача у разі неможливості розгляду справи за його відсутності

(пункт 4 частини першої статті 202 ЦПК) — до розшуку відповідача (пункт 2 частини

першої статті 203 ЦПК);

д) призначення судом експертизи (пункт 5 частини першої статті 202 ЦПК) — на час

проведення експертизи (пункт 2 частини першої статті 203 ЦПК).

Також існують строки, які залежать від процесуальних дій сторін суду, а саме:

а) смерть або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі,

якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (пункт перший частини

першої статті 201 ЦПК) — до залучення у справі правонаступника чи законного представника (пункт перший частини першої статті 203 ЦЇІК); ЩК

б) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною

у справі (пункт другий частини першої статті 201 ЦПК) — до залучення у справі правонаступника чи законного представника (пункт перший частини першої статті 203 ЦПК);

в) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших

утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на військовий

стан (пункт третій частини першої статті 201 ЦПК) — до припинення перебування

сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до Закону

військових формувань, що переведені на військовий стан (пункт другий частини першої статті 203 ЦПК);

г) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, кримінального чи адміністративного

судочинства (пункт 4 частини першої статті 201 ЦПК) — до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 3 частини першої статті 203 ЦПК);

д) призначення або зміни законного представника сторони чи третьої особи у випадках, установлених статтею 43 ЦПК (пункт п'ятий частини першої статті 20 ЦПК) —

залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника (пункт перший частини першої статті 203 ЦПК).

Порядок обчислення строків визначено у Цивільному і Цивільно-процесуальному кодексах, про що чітко виписано в основному розділі «Строки».