Надурочними вважаються роботи понад встановлену про-должительности робочого дня (ст. 62 КЗпП), що виконуються за рас-започаткували роботодавця або з його відома у виняткових випадках для запобігання або ліквідації стихійного лиха, для усунення непередбачених обставин, що порушують або можуть порушити правильне функціонування транспорту , зв'язку, водопостачання і т. д.
Понаднормові роботи, як правило, не допускаються, зазначено в ст. 62 КЗпП.
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і Кодексом законів про працю.
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:
1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2) при виробництві суспільно необхідних робіт з водо-жению, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових і несподіваних об-стоятельств, порушують правильне їх функціонування;
3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів та іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
5) для продовження роботи при неявці змінного працівника, якщо робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
Понаднормові роботи відрізняються від переробок понад нор-мального робочого дня працівниками з ненормованим робочим днем. Ці переробки обумовлені необхідністю виконання звичайних обов'язків, що випливають з трудової функції працівників, вони не носять виняткового характеру.
Понаднормові роботи відрізняються і від роботи за сумісництвом. Сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах нового трудового договору у вільний від основної роботи час на тому чи іншому підприємстві, організації, установі. Як правило, працівник сам проявляє ініціативу у виконанні роботи за сумісництвом.
Понаднормові ж роботи, як правило, виробляються за распо-ряджених роботодавця для ліквідації виняткових обставин, при виконанні понаднормової роботи працівник не укладає нового трудового договору. Тому понаднормова робота оплачується у підвищеному, тобто подвійному розмірі, а робота за сумісництвом оплачується за звичайними ставками за фактично виконану роботу в одинарному розмірі.
Понаднормові роботи можуть проводитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації.
Для роботи за сумісництвом згода керівника з основного місця роботи не потрібно. Не потрібно для цієї роботи і згода профспілки.
Робота за сумісництвом не може перевищувати половини робочого дня, а понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік надурочних робіт кожного працівника.