Розділ 15 ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ: Конституція України

У практиці конституційного законодавства України розділ "Перехідні положення" з'явився вперше. Такого розділу не було у жодній з українських конституцій. Його поява в новій Конституції пояснюється рядом об'єктивних обставин. Найголовніша з них є та, що в ній містяться нові принципи організації суспільства і держави.

Уперше в українському конституційному законодавстві Основний Закон не використовує класовий підхід до_суспільних явиш і виходить з того, що саме людина, її свобода і власна гідність, можливості са-мовиявлення мають бузи в Україні найвищою соціальною цінністю. З цього головного принципу Конституції випливають нові визначення прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, нові засади організації та функціонування державної влади, зокрема п поділ на законодавчу, виконавчу та судову, а також визначення того, що суспільне життя грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Закріпивши на конституційному рівні нові засади суспільства і держави, Україна вступила до кола країн цивілізованого світу.

Принципово нові положення Конституції не можуть, однак, бути здійснені самі по собі миттєво. Щоб усі конституційні норми діяли, стали звичайними в житті суспільства і держави, щоб усі звикли жити і працювати відповідно до них, треба ще багато зробити. Перетворення сучасних суспільних відносин згідно з Конституцією і на п основі - справа великої роботи державних органів, посадових осіб, наукових установ, усіх громадян протягом певного часу, який можна назвати періодом поетапного здійснення конституційної реформи.

Проведення конституційної реформи передбачає завершення на основі Конституції вдосконалення законодавчої, виконавчої і судової влади та місцевого самоврядування України, завершення економічної реформи, створення ринкової економіки, здійснення підготовки та перепідготовки управлінських та юри-дичних кадрів, поліпшення правового виховання населення.

Для вирішення усіх цих завдань потрібна відповідна правова база, суттєве оновлення усього масиву чинного законодавства, прийняття багатьох нових конституційних та органічних законів, кодексів з ба-зових галузей права.

Значна роль у завершенні конституційної реформи належить державі. У цей час великих перетворень Україні потрібна, як ніколи раніш, активна робота парламенту, який має у найкоротші строки здійснити оновлення законодавства. Україні потрібні також і активні дії виконавчої влади, яка мусить забезпечити впровадження нових законів у життя, здійснити економічну реформу, реалізувати програми соціального та культурного розвитку країни і разом з тим забезпечити незалежність України, недоторканність її кордонів, державну безпеку. Суспільству і державі потрібна також сильна судова влада, яка має захистити права і свободи людини і громадянина і водночас сприяти неухильному додержанню законів усіма державними органами, посадовими особами та громадянами.

Саме тому реформування органів державної влади має проходити поступово, без порушення од-ночасно всіх існуючих структур влади, а навпаки, з. використанням їх можливостей для здійснення кон-ституційної реформи. При цьому у "зламі" державної машини в Україні немає потреби і тому, що процес оновлення державного апарату в країні почався не сьогодні. Він був розпочатий відразу після проголо-шення незалежності України. Суттєво був змінений український парламент, який став діяти на професійній основі. Конституційним законом було засновано пост Президента та затверджено його правовий статус і порядок виборів. Була оновлена система органів виконавчої влади.

У нових умовах значно активізувалася законодавча діяльність, було прийнято понад 600 законів. У червні 1995 р. був укладений Конституційний Договір між Верховною Радою України і Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади, місцевого самоврядування в Україні, який визначив засади організації державної влади на основі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову.

Таким чином. Конституція сформулювала нові принципи організації державної влади і суспільства та розвитку законодавства не на порожньому місці. Вона врахувала позитивні результати перетворень у га-лузі державного будівництва і права.

Тому завершення конституційної реформи означає реформування державно-правових інститутів на основі Конституції. Але передбачається і певна наступність тих державно-правових інститутів, які були створені після проголошення незалежності України і не суперечать принципам нової Конституції.

Поєднання завдання суттєвого оновлення державної влади та діючого законодавства з урахуванням наступності державно-правових інститутів обумовили зміст даного розділу. Призначення його полягає в тому, щоб забезпечити поетапний, поступовий процес оновлення організації і функціонування законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування та реформування законодавства з урахуванням послідовності здійснюваних перетворень. Саме такий процес конституційної реформи дозволяє на кожному її кроці визначити науково обгрунтовану тактику перетворень.

Розділи (глави) з визначенням "Перехідних положень" мають конституції багатьох країн світу, які обрали демократичний шлях розвитку. Такі перехідні глави є у конституціях Азербайджану,- Вірменії, Ка-захстану, Киргизії, Молдови, Росії, а також Греції, Іспанії, Італії, Японії тошо.

"Перехідні положення" у Конституції України, як і в конституціях інших країн, закріплюють порядок і строки зміни чинного законодавства, а також строки повноважень посадових осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, обраних чи призначених до набуття чинності новою Конституцією України.

1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Коментар статті Конституції:

Надзвичайно важливе положення закріплено у п 1 "Перехідних положень", згідно з яким закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності новою Конституцією, є обов'язковими у частині, що не суперечить Конституції. Це положення означає, що протягом певного часу в Україні буде продовжена дія багатьох законів та інших нормативних актів, як тих, що прийняті після проголошення незалежності України, так і тих частково оновлених законів, що були прийняті ще раніше. Скасування усіх цих законів неможливе і не потрібне. Проте необхідний науково-експертний перегляд усього масиву чинного законодавства, виявлення у ньому прогалин і суперечностей щодо нової Конституції, неякісних, неефе-ктивних законів з метою його якнайшвидшого радикального оновлення.

Процес оновлення законодавства розпочався в останні роки, а найближчим часом набуде ще більшого розвитку. Невдовзі будуть прийняті закони, що врегулюють організацію та функціонування законодавчої, виконавчої, судової влади та місцевого самоврядування. Серед них такі важливі акти, як закони про Кабінет Міністрів України, про міністерства і відомства України, про місцеве самоврядування, про судову владу тощо. Підготовлені до прийняття проекти найважливіших кодексів: Цивільного, Цивільно-процесуального, Господарського, Кримінального, про працю, про адміністративні проступки.

Однак все це ще попереду. Тому протягом найближчого часу в інтересах суспільства і кожного гро-мадянина надзвичайно важливо, щоб усі діючі в Україні закони і нормативні акти були підпорядковані принципу конституційності - тобто діяли тільки ті норми законів та інших нормативних актів, які не суперечать Конституції України. Саме це і закріплено у "Перехідних положеннях".

2. Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією.

Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у березні 1998 року.

Коментар статті Конституції:

Згідно з п. 2 "Перехідних положень" Верховна Рада України здійснює повноваження, передбачені новою Конституцією. Чергові вибори до Верховної Ради проводяться у березні 1998 р.

У Конституції повно і чітко відповідно до розподілу влади визначений правовий статус Верховної, Ради та її структура. Згідно з Конституцією Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади, вона виконує установчі і контрольні функції. Збережено структуру та порядок діяльності Верховної Ради, які склалися і були визначені законодавством після проголошення незалежності України і підтверджені Конституційним Договором між Верховною Радою України та Президентом України.

Верховна Рада має виконати значну роботу щодо реформування чинного законодавства, призначен-ня чи обрання на посади, надання згоди на призначення на посади осіб у випадках, передбачених Кон-ституцією, постійно здійснювати контроль за діяльністю Кабінету Міністрів, а також вирішити інші пе-редбачені у Конституції завдання. Все це, а також врахування наступності організації Верховної Ради і зумовили збереження у "Перехідних положеннях" терміну діяльності нинішнього складу Верховної Ради до берези я 1998 р., тобто до закінчення передбаченого Конституцією чотирьохрічного строку її роботи. Стабільність складу депутатів Верховної Ради, їх досвід у законодавчій та іншій діяльності Верховної Ради буде сприяти ефективності роботи парламенту у складний перехідний період розвитку українського суспільства.

3.Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня 1999 року.

Коментар статті Конституції:

За п. З "Перехідних положень" повноваження Президента України зберігаються до останньої неділі жовтня 1999 р., тобто протягом усього передбаченого Конституцією п'ятирічного строку. До цього часу Президент здійснює свої права та обов'язки згідно з його правовим статусом, передбаченим Конституцією. Цей строк повноважень Президента обумовлений тим, що саме Президент як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод її громадян має забезпечити послідовний хід здійснення економічної і правової реформи, формування на основі Конституції і законів оновленої виконавчої і судової влади та місцевого самоврядування і разом з тим забезпечити необхідний спокій і порядок у країні.

4..Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції.

Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

Коментар статті Конституції:

Згідно з п. 4 "Перехідних положень" Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів і скріплені підписом Прем'єр-міністра укази з економічних питань, не врегульованих законами.

Нова Конституція, реалізуючи принцип розподілу влади, визначила єдиним органом законодавчої влади Верховну Раду і не передбачила її права делегувати свої повноваження іншим органам і посадовим особам.

За Конституцією акти Президента України приймаються тільки на основі та на виконання Конституції і законів України. Таким чином, норма п. 4 "Перехідних положень" є надзвичайною, не передбаченою нормами Конституції про правовий статус Верховної Ради і Президента. Разом з тим практика "делегованого законодавства" не є новою для конституційного права України. Можливість делегуванню законодавчих повноважень була передбачена ст. 97 попередньої Конституції України, а також Консти-туційним Договором, ст. 25 якого містила право Президента видавати укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством, які діють до прийняття відповідних законів. Причини закріплення цієї норми у Конституційному Договорі очевидні. Ст. 25 розглядалася як виняток із загального правила (ст. 17), що був обумовлений складністю перехідного періоду, труднощами формування ринкових основ економіки та необхідністю прийняття невідкладних тимчасових рішень. Ті ж самі потреби невідкладного правового врегулювання ринкової економіки існують і зараз, після набуття чинності новою Конституцією. Тому "Перехідні положення" по суті визнали доцільність тимчасового збереження норми Конституційного Договору, однак суттєво змінили її зміст, визначивши умови її застосування.

Надаючи Президенту право видавати укази з економічних питань, не врегульованих законами, "Перехідні положення" обмежують це право такими застереженнями;

указ Президента має бути схвалений Кабінетом Міністрів і скріплений підписом Прем'єр-міністра;

одночасно з указом Президент має подати відповідний законопроект до Верховної Ради і визначити його невідкладним, що тягне за собою обов'язковість позачергового розгляду законопроекту Верховною Радою;

указ Президента вступає в дію тільки при умові, що протягом тридцяти календарних днів з дня по-дання Президентом законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу;

указ Президента діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою з цих питань;

це право має існувати лише протягом трьох років, після чого стає чинною норма Конституції про належність законодавчої влади виключно Верховній Раді України.

5. Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності.

Коментар статті Конституції:

У п. 5 "Перехідних положень" передбачено формування Кабінету Міністрів відповідно до нової Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності. На відміну від норм Конституційного Дого-вору Конституція встановила новий порядок формування Кабінету Міністрів. Згідно з Конституцією Президент призначає Прем'єр-міністра за згодою більш ніж половини від конституційного складу Верховної Ради, персональний склад Кабінету Міністрів призначається Президентом за поданням Прем'єр-міністра. Цей порядок формування Кабінету Міністрів має забезпечити створення сильного і професійного вищого органу в системі органів виконавчої влади.

Процес формування Кабінету Міністрів в Україні вже розпочався. За згодою Верховної Ради Президентом призначений новий Прем'єр-міністр, формується склад Кабінету Міністрів. Згідно з новою Конституцією із складу Кабінету Міністрів мають вийти ті народні депутати, які не склали своїх повноважень. На розгляд Верховної Ради переданий законопроект "Про Кабінет Міністрів України". Процес оновлення вищого органу виконавчої влади має бути 1 завершений протягом трьох місяців. Встановлення у "Перехідних положеннях" такого короткого строку І зумовлено необхідністю якнайшвидшого впроваджен-ня у ЖИТТЯ Конституції, здійснення економічної реформи та програми соціального і культурного розвитку країни. Новий склад Кабінету Міністрів буде здійснювати свої повноваження відповідно до Конституції і складе їх перед новообраним Президентом України.

6. Конституційний Суд України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності. До створення Конституційного Суду України тлумачення законів здійснює 1 Верховна Рада України.

Коментар статті Конституції:

Пункт 6 "Перехідних положень" передбачає формування Конституційного Суду протягом трьох місяців після набуття чинності Конституцією.

Президент, Верховна Рада та з'їзд суддів України мають призначити по шість суддів Конституційного Суду строком на 9 років. На спеціальному пленарному засіданні зі складу суддів Конституційного: Суду буде обраний Голова Конституційного Суду на трирічний строк. "Перехідні положення" передбачають формування Конституційного Суду у найближчий час - протягом трьох місяців. Цей короткий строк пов'язаний з нагальною потребою найшвидшого вирішення питання конституційності усього масиву чинних законів та нормативних актів Президента, Кабінету Міністрів, актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також тих законів і нормативних актів, які мають бути прийняті на основі Конституції у найближчі роки. Надзвичайно важливим повноваженням Конституційного Суду мають стати також його висновки за зверненням Президента або Кабінету Міністрів про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів або тих, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість. Ця функція Конституційного Суду набуває особливої актуальності у зв'язку з розширенням договірних відносин України з іноземними державами.

Функцією Конституційного Суду має стати також тлумачення законів, оскільки даний пункт пере-дбачає, що до створення Конституційного Суду тлумачення законів здійснює Верховна Рада. Цією нормою "Перехідні положення" закріплюють існуючий порядок тлумачення законів, який регулюється Регламентом Верховної Ради.

7. Голови місцевих державних адміністрацій після набуття чинності цією Конституцією набувають статусу голів місцевих державних адміністрацій згідно зі статтею 118 цієї Конституції, а після обрання голів відповідних рад складають повноваження голів цих рад.

Коментар статті Конституції:

"Перехідними положеннями" встановлюється порядок набуття статусу голів місцевих державних адміністрацій головами обласних, Київської та Севастопольської міських і районних державних адмі-ністрацій, призначених Президентом України відповідно до ст. 46 Конституційного Договору між Вер-ховною Радою України та Президентом України. Це пояснюється тим, що нова Конституція передбачила дещо інший порядок призначення голів місцевих державних адміністрацій.

Зокрема, значно посилена роль Кабінету Міністрів як вищого органу у системі органів виконавчої влади у призначенні цих посадових осіб. Так, відповідно до ст. 118 Конституції голови місцевих державних адміністрацій призначаються і звільняються з посади Президентом України лише за поданням Кабінету Міністрів. При цьому укази Президента про призначення і звільнення цих посадових осіб відповідно до п. 10 ч. 1 та ч. 4 ст. 106 Конституції мають бути скріплені підписом Прем'єр-міністра, без чого вони не можуть вважатися дійсними.

Таким чином, відповідно до п. 7 "Перехідних положень" усі голови державних адміністрацій, які були призначені одноособово Президентом України до набуття чинності цією Конституцією, повинні бути заново призначені Президентом, але виключно за поданням Кабінету Міністрів.

ОСКІЛЬКИ Конституція не передбачає поєднання статусу голови місцевої державної адміністрації зі статусом голови ради, то п. 7 "Перехідних положень" зобов'язує голів місцевих державних адміністрацій,, які є одночасно головами відповідних рад, скласти повноваження голів цих рад після їх (голів) обрання у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 141 Конституції.

8. Сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 року.

Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності цією Конституцією, здійснюють визначені нею повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Конституції України.

Районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону.

Коментар статті Конституції:

Пункт 8 "Перехідних положень" визначає порядок функціонування органів місцевого самоврядуван-ня, обраних до набуття чинності Конституцією, на період до сформування їх нового складу відповідно до нової Конституції. Зокрема, ч. 1 п. 8 встановлено, що сільські, селищні, міські ради та голови цих рад (на відміну від районних і обласних рад) здійснюють визначені новою Конституцією повноваження до об-рання нового складу цих рад у березні 1998 р. Перелік таких повноважень визначений у ч. 1 ст. 143 Конституції, згідно з яким сільські, селищні, міські ради управляють майном, що є у комунальній влас-ності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку, затверджують бюджети і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Характеризуючи повноваження органів місцевого самоврядування, сільських, селищних та міських рад, слід зазначити, що цим переліком обсяг їх повноважень не обмежується, оскільки вони можуть вирішувати і інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Крім того органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження ор-ганів виконавчої влади, фінансування яких здійснює держава.

Частина 2 цього пункту визначає порядок функціонування районних і обласних рад, що обрані до набуття чинності Конституцією України. Районні і обласні ради мають здійснювати свої повноваження відповідно до ч. 2 ст. 143 Конституції, в якій міститься перелік найважливіших питань, віднесених до відання цих рад. Цей перелік не є вичерпним, оскільки, крім питань, передбачених в ньому, на районні і обласні ради покладається вирішення інших питань, віднесених законом до їх компетенції.

Що стосується терміну функціонування діючого складу районних і обласних рад. то вони на відміну від сільських, селищних і міських рал мають здійснювати визначені Основним Законом повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Конституції України. Проте порядок формування цих рад Конституцією не визначається. Та й чи можливо в ній врегулювати всі аспекти формування даних ор-ганів? Отже, ці питання, очевидно, мають бути встановлені окремим законом відповідно до вимог ст. 7] Конституції.

У частині 3 п. 8 "Перехідних положень" визначається порядок здійснення повноважень районними в містах радами та їх головами після набуття чинності цією Конституцією. Необхідність цього застереження обумовлена передусім тим, що частина 5 ст. 140 Конституції відносить питання управління районними у містах радами до компетенції міських рад, хоча це зовсім не означає свавільної ліквідації елементів місцевого самоврядування на рівні міських районів, принаймні до прийняття нового закону про місцеве самоврядування, який і має визначити компетенцію міських рад у цьому плані.

Сьогодні районні в містах ради та їх голови повинні здійснювати свої повноваження, як це випливає із змісту пунктів 1 та 8 "Перехідних положень", відповідно до Закону "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування". За цим законом міські ради та їх виконавчі органи як складова частина системи міського самоврядування здійснюють повноваження, делеговані їм у встановленому законом порядку, і відповідають за іх належне виконання.

9. Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і 1 застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють Ті функціонування.

Коментар статті Конституції:

Конституція визначила принципово нові основи організації та функціонування прокуратури України. На відміну від чинного законодавства про прокуратуру, а також норм Конституційного Договору в ній не передбачений прокурорський нагляд за додержанням Конституції та законів України органами та посадовими особами державної виконавчої влади, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, а також громадянами. Згідно з Конституцією прокуратура здійснює нагляд лише за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні ІНШИХ заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Ці ЗМІНИ у правовому статусі прокуратури прямо пов'язані з підвищенням ролі судів у захисті передбачених Конституцією прав людини.

Реалізація конституційних положень щодо реформи прокуратури передбачає суттєві зміни не тіль-ки в системі органів прокуратури. Вона потребує також оновлення державного контролю за додержан-ням Конституції і законів органами та посадовими особами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності. Це потребує у свою чергу введення в дію нових законодавчих актів, які мають регулювати діяльність державних інституцій щодо контролю за додержанням законів, а також законодавства про реформовану прокуратуру.

Виникає також необхідність реформування системи досудового слідства та введення в дію законів, що регулюють її організацію і функціонування. Природно, що здійснення передбаченої Конституцією реформи прокуратури, формування системи досудового слідства, оновлення органів державного контролю потребуе часу. Однак складні умови перехідного періоду потребують постійного здійснення нагляду за законністю у суспільстві й державі, і тому конче потрібний п. 9 "Перехідних положень", який передбачає, що прокуратура і після набуття чинності новою Конституцією продовжує виконувати відповідно до діючих законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють п функціонування. "Перехідні положення" не конкретизують ці строки. Ці строки визначить життя.

10. До прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі відповідно до статті 118 цієї Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації.

Коментар статті Конституції:

У пункті 10 "Перехідних положень" визначаються засади здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі на період до прийняття окремого закону, в якому мають бути врегульовані особливості функціонування виконавчої влади в них. Це пояснюється тим, що у зв'язку з прийняттям Основного Закону Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України і затверджені на його підставі Указом Президента України від 21 серпня 1995 р. Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію й Положення про районну, районну в містах Києві та Севастополі державну адміністрацію втратили чинність. Відповідно до а 12 ст. 92 та ст. 120 Конституції організація і діяльність місцевих виконавчих органів визначаються Конституцією і законами України.

міської адміністрації тощо.

11.Частина перша статті 99 цієї Конституції вводиться в дію після введення національної грошової одиниці - гривні.

Коментар статті Конституції:

Згідно з новою Конституцією національною грошовою одиницею в Україні є гривня. Так звалися грошова та вагова одиниця у часи Київської Русі та грошова одиниця Української Народної Республіки. Встановлення нової національної грошової одиниці в Україні має на меті стабілізувати грошовий курс шля-хом здійснення грошової реформи і замити старих обезцінених купоно-карбованців новими, стабільними грошима. Але проведення грошової реформи не може бути ізольованим, чисто монетарним актом. Воно є складовою частиною загальноекономічної реформи, пов'язаної з певною тенденцією економічної стабілізації. Виходячи з цього гривня стала національною валютою України з вересня 1996 р. відповідно до Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" від 25 серпня 1996 р. Тепер вона є єдиним законним засобом платежу як в готівковому обїгу, так і при безготівкових розрахунках. Запровадження гривні має стати надзвичайно важливим кроком в економічних перетвореннях у країні.

12.Верховний Суд України і Вищий арбітражний суд України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до статті 125 цієї Конституції, але не довше ніж п'ять років..,

Судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжу ють здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.

Судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року.

Коментар статті Конституції:

Конституція визначила нові принципи організації і функціонування судової системи в Україні як незалежної і самостійної гілки влади. Ці принципи мають на меті підвищити роль і авторитет судів як головного органу захисту прав людини і громадянина. Згідно з Конституцією створюється єдина система судів загальної юрисдикції, яка будується за принципом територіальності і спеціалізації. Створення надзви-чайних та особливих судів Конституція не допускає.

Конституція, однак, не конкретизувала структури усієї судової системи. Це питання має бути вирішене органічним законом "Про судову владу", який має встановити види і структуру судів загальної юрисдикції, зокрема судів, які будуються за принципом спеціалізації, компетенцію судових органів, статус Верховного Суду та вищих судових органів спеціалізованих судів. Маючи на увазі необхідність розробки і прийняття закону про судову владу, її організацію і функціонування, а також здійснення на основі Конституції та цього закону реформування судової системи, п. 12 "Перехідних положень" передбачає продовження повноважень відповідно до чинного законодавства Верховним Судом України і Вищим арбітражним судом України та суддями всіх судів України. Згідно з ч. 1 п. 12 Верховний Суд та Вищий арбітражний суд продовжують здійснювати свої повноваження відповідно до чинного законодавства до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до нової Конституції, але не довше ніж п'ять років.

Конституція визначила також новий порядок обрання та призначення суддів загальної юрисдикції. Перше призначення професійного судді строком на 5 років здійснюється Президентом України. Вдруге професійні судді обираються Верховною Радою України і обіймають свої посади безстроково. Порядок призначення суддів на перший строк Президентом та обрання суддів Верховною Радою безстроково згідно з Конституцією, який значно підвищує авторитет суддів має бути визначений спеціальним законом. Виходячи з цього, ч. 2 П. 12 "Перехідних положень" визначає правові основи здійснення повноважень суд-дями усіх судів, обраних чи призначених до набуття чинності новою Конституцією. Згідно з "Перехідними положеннями" судді всіх судів України, обрані І чи призначені до набуття чинності Конституцією, і продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені, і Ті ж судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності новою Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року.

Встановлення у "Перехідних положеннях" правових основ організації судів у час створення нових закони» про суди і здійснення судової реформи має забезпечити у складних умовах перехідного періоду захист прав і свобод громадян, законність і правопорядок у суспільстві.

13. Протягом п'яти років після набуття чинності цією Конституцією зберігається існуючий порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи.

Коментар статті Конституції:

Конституція визначила суттєві зміни існуючого порядку захисту свободи і недоторканності людини та. недоторканності її житла. Чинним кримінально-процесуальним законодавством передбачена можливість арешту та гримання особи під вартою, а також проведення огляду чи обшуку житла з санкції прокурора. Конституція визначає для проведення арешту особи, тримання її під вартою, а також для проведення і огляду чи обшуку житла обов'язковість виключно І вмотивованого рішення суду. Саме суд згідно з Конституцією перевіряє матеріали уповноважених на те органів попереднього слідства про доцільність тримання під вартою протягом сімдесяти двох годин. Звичайно, ці норми Конституції передбачають посилення юридичних гарантій захисту недоторканності людини та її житла. Однак запровадження нового порядку захисту прав людини вимагає попереднього створення ряду умов. Воно потребує зокрема:

здійснити суттєве оновлення законодавства про судову систему з врахуванням нової функції судів щодо вирішення справ про законність та обгрунтованість арешту, тримання під вартою, огляду та обшуку житла громадян;

визначити в оновленому кримінально-процесуальному законодавстві механізм реалізації нового порядку застосування арешту, взяття та тримання під вартою, огляду та обшуку житла, а також процесу-альні норми щодо судового розгляду справ з цих питань;

здійснити судову реформу, оновлення прокуратури, сформувати систему досудового слідства;

провести необхідну підготовку та перепідготовку юридичних кадрів.

Вирішення усіх цих складних завдань у сучасних умовах надзвичайної актуальності боротьби із зло-чинністю і визначило необхідність передбачити у п. 13 "Перехідних положень" збереження протягом досить тривалого часу (п'ять років після набуття чинності Конституцією) існуючого порядку арешту, три-мання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, а також порядку проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи.

14. Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

Коментар статті Конституції:

У пункті 14 "Перехідних положень" мова йде про використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань. Оцінюючи зміст даного поло-ження, неможливо обійтись без порівняння його зі ст. 17 Конституції, в частині сьомій якої вказується, що на території України не допускається розташування іноземних військових баз.

Головний висновок, який можна зробити внаслідок такого порівняння, зводиться до того, що у порівнюваних текстах терміном "військові бази" охоплюються різні об'єкти: оскільки у, "Перехідних по-ложеннях" цей термін не супроводжується вказівкою на іноземність, остільки тут маються на увазі на-ціональні військові бази. Лише при такому розумінні є можливість уникнути протиріччя, яке неминуче ма-тиме місце в інших випадках. З другого боку, тільки це тлумачення дозволяє зрозуміти, чому використання військової бази можливе на умовах її оренди, бо за протилежних обставин ішлося б про оренду землі а не баз чи їх майна.

Цілком ясні причини, що обумовили включення порівнюваних положень в Конституцію України. Щоправда, їх наявність потребує розгляду такого питання - чи не суперечать наведені конституційні поло-ження загальним нормам міжнародного права.

Тут доречно розглянути пункт 3 статті 12 Віденської конвенції про правонаступництво держав відносно договорів (19/8 р.). В ньому, зокрема, зазначається, що положення даної статті, які встановлюють правило про недоторканність територіальних режимів, не поширюються на договірні обов'язки, які передбачають створення іноземних військових баз на території, що є об'єктом правонаступництва відповідної держави. Це означає, що навіть якби за часів колишнього СРСР існували якісь угоди стосовно будь-якої неукраїнської військової бази на території України, то і тоді вона, проголошуючи свою незалеж-ність і заявляючи про правонаступництво, не була б зобов'язана виконувати відповідні обов'язки цих угод.

За відсутності ж таких домовленостей, реалізуючи своє невід'ємне право на суверенітет і неза-лежність, Україна спроможна встановити будь-який порядок перебування на її території іноземних військ та використання ними її військових баз при умові, що цей порядок не буде суперечити визнаним нормам міжнародного права. А вказівка даного пункту "Перехідних положень" про те, що умови оренди для тимчасового перебування іноземних військових формувань на території України встановлюються в по-рядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України, таким загальновизнаним нормам міжнародного права не суперечить.