1. Об'єктом податку визнаються обставини, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. Наприклад, отримання доходу фізичною особою є обставиною для виникнення у неї обов'язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.
В історії податкового права називають різноманітні об'єкти оподаткування. На різних етапах розвитку суспільства, в залежності від потреб та пріоритетів у державі визначались різні об'єкти оподаткування: 1) особа (подушний податок); 2) предмети споживання; 3) окремі джерела отримання доходу; 4) майно платника; 5) загальний дохід платника тощо.
2. Коментована стаття містить перелік видів об'єктів, з якими Податковий кодекс України пов'язує виникнення податкового обов'язку по сплаті того чи іншого виду податку. Вказаний перелік не є вичерпним, про що наголошує законодавець. Тобто, названі в статті об'єкти оподаткування складають лише частину із загальної сукупності тих об'єктів, що перераховані в окремих розділах ПК, присвячених правовому регулюванню того чи іншого податку (збору).
В кожному розділі ПК, в якому врегульовано справляння окремого виду податку (збору), є стаття, яка закріплює об'єкт конкретного податку (чи збору). Наприклад, в розділі IV "Податок на доходи фізичних осіб" міститься ст. 163 "Об'єкт оподаткування", в якій розкрито об'єкт оподаткування податку на доходи фізичних осіб.
В коментованій статті до об'єкта оподаткування законодавець зокрема відносить: майно, товари, дохід (прибуток) або його частину, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг).
3. При визначенні поняття "майно" в пп. 14.1.105 п. 14.1. ст. 14 ПК України вказується на його застосування у значенні, закріпленому в Цивільному кодексі України.
Майном відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та майнові обов'язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).
4. Товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери, деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пп. 14.1.244 ст. 14 ПК).
5. З метою оподаткування під доходом розуміють загальну суму доходів платника податку від усіх видів діяльності, отриманих (нарахованих) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК).
При оподаткуванні виникає потреба розрізняти "дохід з джерелом походження з України" і "дохід, отриманий з джерела за межами України".
Дохід з джерелом його походження в Україні, відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК, будь-який дохід, отриманий платником податку у тому числі від будь-яких видів діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України (відповідно до п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" норма щодо оподаткування процентів набирає чинності з 1 січня 2015 року);
доходів від продажу рухомого та нерухомого майна;
спадщини, подарунків, виграшів, призів;
заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю, інші доходи.
Доходом, отриманим з джерел за межами України, відповідно до підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14, є будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, доходи від продажу майна, розташованого за межами України; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних митним органам.
Якщо мова йде про оподаткування резидентів, то об'єктом виступає і "дохід з джерела походження з України", і "дохід, отриманий з джерела за межами України". Оподаткування нерезидентів здійснюється лише відносно "доходу з джерела походження з України".
6. Операції з постачання товарів (послуг) визначені як об'єкт оподаткування податком на додану вартість (див. ст. 185 ПК).
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (поняття "постачання товарів" розкрито законодавцем в пп. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПК).
Під постачанням послуг відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміють будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
7. Операції з реалізації товарів визначені як об'єкт оподаткування акцизним податком. Зокрема в ст. 213 ПК названо як об'єкт оподаткування операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) законодавець розуміє будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини (див. пп. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 ПК).
8. Як зазначалось вище, наведений у статті 22 перелік об'єктів оподаткування не є вичерпним. Так, в розділі V "Податок на додану вартість" серед об'єктів оподаткування названо : ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.