1. В коментованій статті закріплено загальне визначення ставки податку без вказівки на її види чи характерні особливості цього елементу.
Відповідно до пп. 7.1.4 п. 7.1 ст. 7 ПК ставка податку є його обов'язковим елементом. Ставка податку - це розмір податкових нарахувань відносно одиниці, взятої за основу виміру бази оподаткування, у процентах чи абсолютній сумі (поняття "база оподаткування" розкрито в коментарі до ст. 23 ПК, а поняття "одиниця виміру бази оподаткування " - коментарі до ст. 24 ПК).
Види ставок розглядаються в статтях 26, 27 та 28 ПК (базова ставка податку; гранична ставка; абсолютна ставка; специфічна ставка; адвалорна ставка; відносна ставка).
Конкретні розміри ставок по загальнодержавним та місцевим податкам (зборам) закріплено в розділах ПК, в яких врегульовано справляння окремих видів податків.
2. В п. 4 Розділу XIX "Прикінцеві положення" перед Кабінетом Міністрів України поставлено завдання - щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України законопроект щодо збільшення ставок податків, виражених в абсолютних значеннях, відносно: акцизного податку; збору за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічного податку; плати за користування надрами для видобування корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено; збору за користування радіочастотним ресурсом України; збору за спеціальне використання води; збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
3. Характеризуючи ставку податку в юридичній літературі відносно неї вживають такий термін, як "норма податкового обкладання".
В багатьох країнах світу, встановлюючи ставки податків, враховують висновки теорії французького вченого-економіста А. Леффера, який вивів теорію залежності суми податкових надходжень до бюджету від розміру ставки податку. Графік такої залежності отримав назву "крива Леффера".