НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 113 Податкового кодексу України
1. Ця стаття Кодексу містить загальні положення щодо застосування фінансових санкцій. Всі норми, що містить ця стаття, зводяться до декількох загальних положень. Деякі з цих положень властиві для всіх видів відповідальності, однак законодавець вирішив зайвий раз наголосити на необхідності їх додержання:
а) суми штрафів зараховуються до відповідних бюджетів;
б) застосування штрафів не звільняє платників податків від виконання основного обов'язку;
Деякі з положень цієї статті встановлюють певні особливості визначення та застосування штрафів:
в) строки та порядок оплати, стягнення і оскарження штрафів визначаються нормами Кодексом щодо сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань;
г) перелік штрафів, передбачених цим Кодексом, не є виключним та може бути визначений іншими законами;
д) розмір та порядок застосування штрафів також може визначатись іншими законами України.
2. Вважаємо за необхідне зупинитись на деяких особливостях визначення загальних положень застосування фінансових санкцій цією статтею Кодексу.
По-перше, пункт 113.1 Кодексу містить досить спірне положення щодо того, що іншими законами України можуть визначатись і самі штрафи, і їх розмір та порядок застосування, відмінні ніж визначені цим Кодексом. Кодекс відрізняється від інших законів тим, що він має містити всі правові норми, що регулюють певні правовідносини. Натомість Податковий кодекс України визначає, що такі основоположні питання фінансової відповідальності, як види стягнень, їх розмір та порядок застосування, можуть відповідно до нього регулюватись і іншими законами України.
По-друге, потребує додаткового роз'яснення з боку законодавця таке положення пункту 113.1: "строки застосування … сум штрафних (фінансових) … здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом…".
3. Необхідно також зауважити, що в Главі 11 Податкового кодексу України штрафи встановлюються в твердій сумі в гривнях. При цьому законодавець відмовився від практики визначення мінімальної та максимальної суми штрафу (так званої вилки), які задля індивідуалізації відповідальності за правопорушення запроваджено кримінальним та адміністративним законодавством.
4. Штрафи за одне й те саме правопорушення встановлюються в Главі 11 диференційовано. При чому, розмір штрафу за одне й те саме правопорушення може бути визначений по-різному, і залежить це не завжди від суспільної шкідливості правопорушення, а від правового статусу суб'єкта правопорушника. В деяких випадках розмір штрафу, який передбачений для юридичних осіб, значно вищий за розмір штрафу, передбаченого за аналогічне правопорушення, вчинене фізичною особою.