НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 158 Податкового кодексу України
Коментована стаття визначає особливості оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв'язку із впровадженням енергоефективних технологій. Питання енергозбереження становлять один із найважливіших напрямків державної політики у сфері народного господарства. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про енергозбереження" від 1 липня 1994 року N 74/94-ВР, яким регламентовано ряд відносин і створено основу для подальшого розвитку законодавства про енергозбереження.
Законом дано визначення поняття "енергозбереження" - "діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів". У ст. 158 мова йде про впровадження енергоефективних технологій та товарів власного виробництва, під якими Закон розуміє (енергоефективні продукція, технологія, обладнання) - продукція або метод, засіб її виробництва, що забезпечують раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів порівняно з іншими варіантами використання або виробництва продукції однакового споживчого рівня чи з аналогічними техніко-економічними показниками (ст. 1 Закону); енергозберігаючими (енергоефективними) заходами є заходи, спрямовані на впровадження та виробництво енергоефективних продукції, технологій та обладнання.
Статтею 158 передбачено два види звільнень з метою стимулювання виробництва певних груп товарів.
Перша з груп оподатковуваних об'єктів передбачає звільнення від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України товарів власного виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:
устаткування, що працює на відновлюваних джерелах енергії;
матеріали, сировина, устаткування та комплектуючі, які будуть використовуватись у виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
енергоефективне обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;
устаткування для виробництва альтернативних видів палива.
Щодо сум коштів, вивільнених у зв'язку з наданням податкової пільги, передбачено цільове використання - вони спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов'язаний визначити прибуток, не оподаткований у зв'язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а також сплатити за відповідний період пеню в розмірах, визначених цим Кодексом.
Даним пунктом передбачений окремий облік облік прибутку або збитку, отриманого від продажу на митній території України зазначених товарів.
Звільняється від оподаткування 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів.
До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, включаються підприємства, установи та організації, включені до галузевих програм із енергоефективності і за результатами проведення експертизи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, та отримали висновок такого органу про відповідність енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або перебувають на стадії розроблення та впровадження, критеріям енергоефективності та включені до галузевих програм з енергоефективності.
Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, покладається на центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергоефективних заходів та енергоефективних проектів, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
При впровадженні платником податку енергоефективних заходів та енергоефективних проектів такий платник повинен забезпечити окремий облік прибутку/збитку, отриманого від здійснення зазначених заходів та реалізації проектів, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Пільга може бути надана лише підприємствам, установам, організаціям, включеним до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів (процедура включення визначена Порядком включення до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів (затверджено наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 01.04.2008 N 49, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 318/15009). П. 1.3 Порядку встановлює, що до Реєстру включаються юридичні особи, які займаються розробкою, впровадженням та використанням енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів та включені до галузевих програм з енергозбереження і за результатами проведення експертизи органами Державної інспекції з енергозбереження (державна експертиза) отримали висновок про відповідність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження.
Реєстр ведеться в електронній формі відповідальним секретарем Агентства. Інформація Реєстру є відкритою для всіх користувачів. Реєстр містить таку інформацію щодо юридичних осіб: повне найменування юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; код за ЄДРПОУ; назва галузевої програми енергозбереження, до якої включена зазначена юридична особа; назва енергозберігаючого заходу та енергоефективного проекту; дата видачі, номер та серія Свідоцтва; примітки.
Включення до Реєстру здійснює Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), до функцій якого також відноситься проведення контролю за додержанням юридичними особами, які включені до Реєстру, вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження", а також умов, визначених Порядком. Для реєстрації подається ряд документів, серед яких Порядок називає копії установчих документів; висновок державної експертизи з енергозбереження про відповідність енергозберігаючих заходів та/або енергоефективних проектів, що вже впроваджені на підприємстві або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження; копія затвердженої та погодженої в установленому порядку галузевої програми енергозбереження, до якої включені енергозберігаючі заходи або енергоефективні проекти юридичної особи, завірена відповідним органом виконавчої влади; розрахунки очікуваних втрат доходів державного бюджету у зв'язку з наданням юридичній особі податкових пільг та пропозиції щодо джерел їх покриття; клопотання міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади відповідної галузі про включення юридичної особи до Реєстру з підтвердженням джерел покриття втрат доходів державного бюджету. НАЕР може залучати представників наукових установ та інших суб'єктів наукової та науково-технічної діяльності для проведення додаткової перевірки даних, що містяться у документах.
НАЕР приймає рішення про включення чи відмову у включенні до Реєстру, при цьому Порядок чітко називає підстави для відмови: невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства та Порядку; негативний висновок державної експертизи з енергозбереження про відповідність енергозберігаючих заходів та/або енергоефективних проектів, що вже впроваджені юридичною особою або знаходяться на стадії розробки та впровадження, критеріям енергозбереження; відсутність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що впроваджені або плануються впровадити в галузевій програмі енергозбереження; галузева програма енергозбереження, у яку включені енергозберігаючі заходи та енергоефективні проекти юридичної особи, не погоджена з НАЕР. У разі відмови у включенні заявник може усунути недоліки, які стали підставою для відмови і у місячний строк повторно подати відповідні документи до НАЕР.
У разі порушення юридичною особою, яка включена до Реєстру, вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження", або норм вказаного Порядку, невиконання вимог відповідної галузевої програми енергозбереження Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів видає наказ про усунення порушень у встановлений строк, про що інформує органи Державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи в триденний строк з дня видачі наказу. При повторному порушенні юридичною особою зазначених вище умов та вимог за наказом про усунення порушень НАЕР виключає юридичну особу з Реєстру, про що інформує органи державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи в триденний строк з дня видачі наказу про виключення з Реєстру та анулює Свідоцтво.
Однією із умов для включення до Реєстру є включення програми підприємства, установи, організації до галузевої програми енергозбереження. Зокрема, ряд положень з цього приводу містить розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів".
Щодо обох груп об'єктів, встановлені у цій статті норми діють протягом п'яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва.