В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.



Коментар:

Необхідність оплати судових витрат, які можуть бути у ряді випадків досить значними, може бути перешкодою для звернення до суду для окремих категорій громадян. З метою усунення таких перешкод законодавець передбачає випадки звільнення або відстрочення від оплати таких витрат.

Стаття, що коментується, передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 даної статті, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду (ст. 207 ЦПК України). Якщо оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення рішення у справі, то судові витрати стягуються за судовим рішенням.

З підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Декрет «Про державне мито» передбачає пільги щодо сплати державного мита для малозабезпечених категорій громадян і державних органів.

Згідно зі статтею нового ЦПК, що коментується, на відміну від ст. 68 ЦПК 1963 р., суд не має права звільняти або зменшувати сплату судового збору. Проте звільнення або відстрочення сплати цих видів витрат автоматично не звільняє сторони від сплати інших видів витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У той же час враховуючи майновий стан сторони суд своєю ухвалою може також зменшити розмір судових витрат, що підлягають сплаті, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, у разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 293 ухвала про визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.