1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції.
3. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу (у редакції Закону України від 16 березня 2006 р. «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо касаційного провадження»)1.
4. При відкликанні касаційної скарги суддя, який готує справу до розгляду в суді касаційної інстанції\ постановляє ухвалу про повернення скарги.
5. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.
Коментар:
Стаття, що коментується, встановлює обсяг розпорядчих дій особи, яка подала касаційну скаргу. Правила частин 1—3 статті, що коментується, від-повідають принципу диспозитивності в цивільному процесі. Принцип дис-позитивності — це закріплена нормами цивільного процесуального права можливість учасників цивільного процесу розпоряджатись своїми матеріальними та процесуальними правами або тільки процесуальними правами в межах, установлених законом. Наприклад, суд, особи, зазначені в ст. 46 ЦПК; свідки, експерти, перекладачі можуть розпоряджатись процесуальними правами, оскільки матеріальних прав у них немає. Сторони ж, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, заявники у справах наказного провадження; заявники і заінтересовані особи у справах окремого провадження можуть розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами. В принципі диспозитивності виражено рушійний початок цивільного процесу, сутністю якого є те, що основним рушійним початком цивільного процесу є ініціатива осіб, які беруть участь у справі (див. коментар до ст. 11 ЦПК). У статті, що коментується, передбачені розпорядчі повноваження особи, яка подала касаційну скаргу. Це право особи, яка подала касаційну скаргу, доповнити її чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, тобто протягом двох місяців (див. коментар до ст. 325 ЦПК).
Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції. У зв'язку з цим, питання про задоволення заяви про відкликання касаційної скарги вирішує суддя-доповідач при підготовці справи до касаційного розгляду. У разі задоволення заяви про відкликання касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, може вдруге подати її, якщо не закінчився строк для її подання.
Відповідно до ч. З статті, що коментується, особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення розгляду справи в каса-ційному провадженні. Якщо заяву про відмову від касаційної скарги подано при підготовці справи до касаційного провадження, то питання про задоволення цієї заяви вирішується при попередньому розгляді справи. У разі коли заяву подано в судовому засіданні суду касаційної інстанції питання про задоволення цієї заяви вирішується касаційним судом безпосередньо у судовому засіданні. У разі задоволення зазначеної заяви суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо інших касаційних скарг у даній справі немає. Відповідно до ч. 5 статті, що коментується, у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.
Слід врахувати, що якщо заяву про відмову від касаційної скарги подано законним представником особи, яка має право на подання касаційної скарги, і заява про відмову від касаційної скарги суперечить інтересам того, кого представляють, то за аналогією з ч. 5 ст. 174 ЦПК і ч. 7 ст. 8 ЦПК (див. коментар до ч. 7 ст. 8 ЦПК) заява про відкликання касаційної скарги не є обов'язковою для касаційного суду. Наприклад, суд першої інстанції відмовив у позові про стягнення аліментів на утримання непрацездатної і недієздатної особи і це рішення було затверджено апеляційним судом. Законний представник не-працездатної і недієздатної особи подав заяву про відмову від касаційної скарги. У наведеному прикладі відмова законного представника від поданої касаційної скарги суперечить інтересам того, кого представляють. Тому зазначена заява не повинна бути задоволена касаційним судом. Заява про відмову від касаційної скарги обов'язкова для касаційного суду тільки в тому випадку, якщо ця відмова не суперечить закону і не порушує права, що оберігаються законом, та інтереси інших осіб. Стаття 64 Конституції України передбачає: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».