1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Моногамія — одношлюбність — історична форма шлюбу і сім'ї, яка виникла із парного шлюбу в епоху розпаду первісного суспільства. Моногамія стала пануючою формою шлюбу.

Одношлюбність — історичний результат складного і тривалого розвитку шлюбних відносин.

З перших днів після повалення царського режиму законодавці міцно притримувалися принципу моногамії: чоловік і жінка можуть знаходитися тільки в одному шлюбі і вступ одного із них або обох в другий шлюб можливий або допустимий лише після розірвання першого шлюбу між ними. В категорічній формі первісно це правило було

закріплено в Росії в грудні в грудневому декреті 1917 року, а в Україні - в лютому 1919 року. Ця вимога була підтверджена кодексом України 1926 року, потім не було записано в КпШС України в статті 17, де сказано, що не дозволяється укладання шлюбу між особами, серед яких хоча б одна перебувала в іншому шлюбі.

Оскільки раніше діючий КпШС УРСР і нині діючий Сімейний кодекс визначають юридичну силу тільки за зареєстрованим шлюбом, то фактичні шлюбні відносини (цивільний шлюб) не можуть слугувати перепоною для вступу в зареєстрований шлюб з іншою особою. Проте звідси не випливає, що з визнанням юридичної сили тільки за шлюбом, зареєстрованим законом, начебто дозволено або допущено одночасно знаходження особи і в шлюбі фактичному, і в шлюбі зареєстрованому. Принцип моногамії повною мірою зберігає силу і в цих випадках.

Стаття 25 СК України, виходячи із того, що фактичний шлюб не користується захистом з боку держави, не містить перепон до вступу в зареєстрований шлюб, якщо до цього особа знаходилася в фактичному шлюбі. Але закон, виходячи із принципу моральності, безперечно забороняє під час вступу особи в зареєстрований шлюб збе-реження фактичного (цивільного) шлюбу.

Безсумнівно, впровадження обов'язкової реєстрації шлюбу було направлено на закріплення принципу моногамії (одношлюбності) або визнання юридичної сили лише за шлюбом зареєстрованим, повинно виключити або в усякому разі стримувати фактичні шлюби, які майже не піддаються, або дуже піддаються контролю зі сторони держави.

У зв'язку з цим закон одночасно передбачив, що другий шлюб не може бути зареєстрований до того часу, поки попередній шлюб, незважаючи на фактичне його припинення, не розірваний у встановленому законом порядку.

Таким чином, важливою умовою укладання шлюбу за сімейним законодавством є точне дотримання принципу моногамії (одношлюбності) і вимог, які гарантують його виконання, зокрема у належному оформленні фактично припиненого раніше зареєстрованого шлюбу.

Принцип моногамії не означає, що кожна людина має право перебувати за своє життя лише в одному шлюбі. Оскільки закон дозволяє розлучення, а також припинення шлюбу внаслідок смерті, оголошення померлим одного із подружжя, то, природно, що деякі особи одружуються декілька разів. Але кожного разу під час нового одруження треба подати докази РАЦСу про те, що попередній шлюб припинено (свідоцтво про розірвання (припинення) шлюбу, видане РАЦСом, а не рішення суду про розірвання шлюбу). Порушення принципу одношлюбності призводить до визнання другого шлюбу недійсним. Держава України — багатонаціональна, але вона залишається християнською. У зв'язку з тим, що відповідно до Конституції України закони України є чинними на всій її території, в тому числі і республіці Крим, де багато мусульман, і що грома дяни України є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за озна ками релігійних переконань та етнічного походження, а тому всі її народи повинн жити за цими законами і дотримуватися їх вимог.

Тобто моногамія (одношлюбність) поширюється на всіх громадян України, неза лежно від їх національності, релігійних переконань, а також звичаїв.