(СТАТТЯ 63 СК)
1. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Комментарий:
Кожен з подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження спільним сумісним майном.
Власник має право володіти річчю (майном). Це означає, що власник має юридично закріплену можливість фактично посідати, панувати над річчю (майном), можливість впливати на неї у будь-який момент, здійснювати щодо неї свою волю, інакше кажучи, що воно має перебувати саме у власника, а не у когось іншого.
Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості речі (майна) для себе, здобувати з цього користь, вигоду відповідно до її призначення, додержуючись при цьому встановлених законом правил.
Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі (майна). Право розпорядження закріпляє абсолютну владу власника над річчю (майном), яка може виражатися навіть у женні або знищенні речі (майна). Відчуження може здійснюватися шляхом продажу» дарування чи іншим способом. Усі ці права є невід'ємними від права власності, дружжя, як власники, користуються ними на загальних підставах.
Дії одного подружжя щодо управління і розпорядження спільним сумісним м вважаються одночасно діями і другого з подружжя.
Закон не забороняє подружжю установлювати режим володіння, користув і розпорядження спільним сумісним майном проміж собою.
Розділ II
Наприклад, якщо автомобіль, який є спільним сумісним майном, зареєстрований а ім'я дружини, вона може видати чоловікові доручення на його управління ним, цоловік може доручити дружині вести домашнє господарство і розпоряджатися сімейним бюджетом на свій розсуд, вести торгівлю і т. ін.
Чоловік і дружина можуть відповідно до пункту 44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 р. № 20/5 відчужувати майно, яке їм належить на праві спільної сумісної власності і для якого потрібне нотаріальне посвідчення, як разом, здійснивши підпис на договорі відчуження, так і роздільно за одержаним дорученням один від одного.