(СТАТТЯ 66 СК)

1. Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, до йому належить на праві спільної сумісної власності.

2. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов'язує правонаступника дружини та чоловіка.

У цьому випадку мається на увазі не визначення порядку користування майном подружжям, яке знаходиться у них в спільній частковій власності, при якій виділ має місце лише на величину частки в спільнім майні, а мається на увазі майно, яке знаходиться в спільній сумісній власності без визначення часток.

До такого майна можна віднести автомобіль (автомобілі різних марок), музичні інструменти, комп'ютери, житлові будинки, квартири, дачі, земельні ділянки тощо.

Причини для визначення користування таким майном можуть бути різні, зокрема:

— побутові, коли необхідно користуватись, наприклад, автомобілем за графіком, або окремим автомобілем постійно з обслуговуванням за свій рахунок; комп'ютером — також за графіком; житловим будинком, квартирою — в зв'язку з неприязненими відношеннями, припиненням шлюбних відносин тощо.

Такі домовленості можуть бути як усними, так і письмовими. У деяких випадках суди можуть брати до уваги такі домовленості.

Наприклад, Пленум Верховного Суду України в пункті 16 постанови від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вказано, що в силу статті 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням) може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, гос-подарчі будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 83 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участі осіб, які пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю.

Береться до уваги і порядок користування житловим будинком, квартирою при визначенні судом порядку користування або поділу в натурі цього житлового будинку, квартири;

— нотаріально посвідчені договори для відчуження майна (для договорів утримання, міни, дарування, ренти тощо).

Наприклад, нотаріус при посвідченні договору довічного утримання (догляду) повинен керуватися пунктом 83 Інструкції № 20/5, яким передбачено: «Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, Договір довічного утримання (догляду) може бути посвідчений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення порядку користування цим майном між співвласниками».

У разі якщо договір порядку користування спільним сумісним майном подружжя посвідчений нотаріусом, він може бути змінений або розірваний за згодою подРу тим же нотаріусом за правилами пунктів 45, 38, 49 Інструкції № 20/5. **

Спори між учасниками спільної сумісної власності щодо визначення, зміни міру часток, а також порядку користування цим майном вирішуються в судовому порядку.