1. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також

про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

За час шлюбу подружжя, як зазначалося раніше, спільно здійснюють права володіння, користування і розпорядження спільним сумісним майном. При цьому не має значення, на чиє ім'я оформлено (зареєстровано) це майно.

Поділ спільного майна подружжя, як правило, проводиться в зв'язку з розірванням шлюбу.

Як раніше чинний Кодекс про шлюб та сім'ю (стаття 29), так і чинний на цей час Сімейний кодекс України (стаття 69) допускали і допускають можливість поділу спільного сумісного майна подружжя і під час шлюбу.

Практика свідчить про те, що подружжя піднімають питання про поділ спільного сумісного майна тоді, коли шлюбні відносини між ними припинені і зареєстрований шлюб залишився всього лише формою, позбавленою змісту.

При цьому, якщо фактично подружжя не проживає разом довгий час, позов про поділ майна може мати практичне значення тільки відносно майна, набутого ними раніше в шлюбі. Слід все ж таки підкреслити, що поділ майна без розірвання шлюбу припиняє спільну власність лише відносно набутого в минулому майна, але не виключає спільність майна, яке набуте буде в подальшому, оскільки шлюб зберігається.

Спільність майна подружжя, які знаходяться в шлюбі, сприяє зміцненню сімейних

правовідносин. І навпаки, поділ його неминуче призводить до різних взаємних р03ра хунків, розладнують єдність сім'ї, впроваджують індивідуалізм, у зв'язку з чим у ЗДо' ровій сім'ї питання про поділ спільного майна під час шлюбу, як правило, не виникає

Безумовно, поділ спільного сумісного майна подружжя, пов'язаний з розірванням шлюбу, слід визнати допустимим лише при виключних обставинах.

До числа їх слід віднести, як вказувалося вище, фактичне припинення шлюбних відноСИн

Розуміється, для поділу спільного майна у подружжя можуть бути і інші, не пов'язані з наміром припинити сімейні відносини, мотиви, які необхідно враховувати.

Поділ спільного сумісного майна може мати місце також у випадку смерті одного з подружжя або визнання померлим одного з них, коли виникає необхідність виділу частки майна, яка складає спадкову масу. За цих обставин повинна бути виділена частка майна, яка належить живому подружжю, як учаснику існуючої при житті другого подружжя спільної сумісної власності. Вимога про поділ майна після смерті одного з подружжя може бути заявлена його спадкоємцями.

Поділ спільного майна подружжя може бути проведений за вимогами третіх осіб наприклад кредиторів співвласника, якими є подружжя, майна, що є у спільній частковій власності у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Укладення добровільно договору про поділ майна подружжя чи договору про виділ конкретного майна зі складу всього майна подружжя має посвідчуватися нотаріусом за умовою установлення факту придбання майна під час шлюбу за умови з'ясування всіх обставин придбання цього майна, і воно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Слід пам'ятати, що під час шлюбу за правилами Сімейного кодексу України кожний з подружжя має можливість і право набути майно в особисту приватну власність за особисті кошти. Встановивши ці обставини, нотаріус повинен за заявою другого з подружжя, з обов'язковим зазначенням в тексті договору про набуття покупцем в особисту власність, що в подальшому виключить питання та спори, пов'язані з цивільним обігом цього майна.

Також нотаріус повинен з'ясувати, чи укладався шлюбний договір, що встановлював інший, ніж передбачений законом, правовий режим у відношенні майна, що набувалося подружжям, про що сторони вказують у договорі.

Отже, правила статті 69 СК України стосуються лише майна, яке належить подруж* жю на праві спільної сумісної власності, з поділу повинно бути виключено майно, яке належить кожному з подружжя на праві особистої приватної власності.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна посвіД' чується нотаріально та є правовою підставою для реєстрації права власності на не-рухоме майно. Про необхідність реєстрації нотаріус роз'яснює сторонам, що повинно знайти відображення в договорі (пункт 59 Інструкції № 20/5).

Оскільки Сімейним кодексом передбачено при поділі майна подружжя розмір часток майна подружжя є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, то нотаріус при визначенні часток подружжя керується ДйМ положенням. Законний режим рівності часток може бути змінений за домовлені^10 сторін (пункт 59 Інструкції № 20/5).

Предметом договору про поділ майна подружжя може бути як все майно, об'єктом спільної сумісної власності, так і його частини або лише один об'єкт, ре майна залишається в спільній сумісній власності. При цьому у відношенні конкр

ного об'єкта може укладатися як договір про поділ майна (якщо є можливість поділу його в натурі), так, за бажанням сторін, і договір про виділ майна зі складу усього майна подружжя, укладення якого зменшує частку в спільному майні подружжя, що не поділене, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Наприклад, подружжя для більш зручного користування автомобілями і гара- ясем, які були зареєстровані на чоловіка, вирішили їх розділити, посвідчивши договір в нотаріальній конторі, оскільки автомобіль підлягає державній реєстрації з Державній автоінспекції, і домовилися, що житловий будинок, надвірні будівлі залишаються в спільному сумісному користуванні, а автомобіль і гараж залишаються за чоловіком.

У цьому випадку має місце частковий поділ спільного сумісного майна подружжя, який не припиняє спільну сумісну власність на все майно, а лише частково.

Якщо ж подружжя поділило все майно, в тому числі житловий будинок, надвірні будівлі, земельну ділянку і договір посвідчили у нотаріуса, то має місце повний поділ спільного сумісного майна, і ця власність повністю припиняється.

Договори про виділення частки в натурі з майна (поділ), що підлягає реєстрації, по- свідчується нотаріусом на підставі документів, що стверджують право власності на таке майно, висновок щодо технічної можливості виділення цієї частки в натурі (поділ) на місцевості, а також найменування та площа приміщень, з яких складається частка.

Одночасно з посвідченням договору про виділення в натурі (поділ) житлового будинку, квартири, будівлі, садиби або споруди посвідчується договір про виділення в натурі (поділ) на місцевості земельної ділянки.

Укладення договору про виділення частки в натурі (поділ) припиняє спільну часткову власність. У посвідчу вальному написі нотаріусом зазначається про необхідність реєстрації прав за цим договором.

Вимога про поділ майна може бути заявлена кожним з подружжя, зокрема тим, у помешканні якого це майно знаходиться, оскільки утримання майна, належного другому з подружжя, може визвати великі затрати.

Так, відповідно до статті 360 ЦК України співвласник, а ним є другий з подружжя, відповідно до своєї частки у праві спільної сумісної власності, зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

У той же час власник майна, яке знаходиться у другого співвласника, і яким він користується і володіє, має право, по аналогії зі статтею 390 ЦК України, вимагати від нього усіх доходів від майна, які він одержав, тощо.

У тому випадку, якщо виникне такий спір, суд має право зробити взаєморозрахунки.

Щоб не допустити таких розрахунків і судової тяганини, подружжя повинно вжити всіх заходів для поділу майна, якщо сім'я розпалася остаточно.