1. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.

2. Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.

3. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішення суду може бути

цінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непраце-здатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Відповідно до пунктів 130, 131 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р. № 20/5 шлюбний договір може включати положення про порядок зміни його умов, загальний строк його дії, а також тривалість окремих прав та обов'язків.

у шлюбному договорі можуть бути встановлені умови чинності договору або окремих його положень і після припинення шлюбу.

Зміни до шлюбного договору можуть бути внесені подружжям шляхом укладання відповідного договору, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Таким чином, шлюбний договір не є чимось постійним, непорушним. Він може бути змінений повністю, в частині окремих умов, положеннях, але за умови, що ці дії були передбачені самим змістом договору.

Але ані законом, ані Інструкцією № 20/5 не передбачено внесення змін до шлюбного договору в односторонньому порядку.

Шлюбний договір може бути змінений тільки самими подружжям у добровільному порядку, і це буде вже новий шлюбний договір, який укладається в письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням. Перший договір при цьому втрачає чинність.

В односторонньому порядку внесення змін до шлюбного договору забороняється. Хоча є такі моменти, що зміни вкрай необхідні, але їх можливо внести тільки шляхом звернення до суду зацікавленої особи, і суд своїм рішенням, якщо будуть надані позивачем докази про необхідність їх зміни задовольнить цей позов.

Доказами про необхідність внесення змін до шлюбного договору можуть бути:

а) дані про неможливість позивача надавати утримання в обумовленій сумі договором або в якійсь її частині;

б) дані про те, що позивач взагалі не зможе надавати утримання, оскільки сам потребує матеріальної допомоги від інших, наприклад, повнолітніх дітей;

в) дані про те, що якби він знав, що відповідач так буде вести себе в подружнім житті (зловживання спиртними напоями, невиконання подружніх обов'язків, відсутність бажання працювати, ухилення від обов'язку виховання дітей), то він (вона) не передбачив би в шлюбному договорі право другого з подружжя на більшу частку в майні, в нерухомому майні, права на утримання тощо;

г) дані про те, що шлюб припинено з вини відповідачки (відповідача), яка (який) порушив подружню вірність, залишив позивача у безпомічному стані;

д) дані про те, що після розірвання шлюбу діти залишилися з позивачем і їм потрібна житлова площа, та яку позивач передав відповідачу при укладенні шлюбного договору з урахуванням дітей, повнолітніх непрацездатних сина, дочки, які повинні були проживати з відповідачем.

Можуть виникнути й інші ситуації, які вимагатимуть зміни умов договору.

Рішення суду про задоволення позову дає підстави для укладення нового шлюбного Договору або внесення до нього часткових змін.

На жаль, законом не передбачено примусове виконання рішення, якщо відповідач відмовиться підписати новий або змінений договір.

Таке рішення стає невиконуваним, але надає право позивачу не виконувати ті умови, які суд постановив змінити або припинити.