1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Про розірвання шлюбного договору і причини зазначалося протягом аналізу всіх статей розділу другого «Шлюбний договір», а стаття 102 СК — як підсумковий висновок вищесказаного.

Розірвання шлюбного договору — це розірвання всіх умов, тобто коли неможливо виконати ні в первісному вигляді, ні коли він змінювався, доповнявся. Для цього повинні бути як об'єктивні, так і суб'єктивні обставини. Об'єктивними причинами, які називалися раніше, можуть бути: знищення майна в результаті стихійного лиха (пожежа, повінь), умисного знищення майна третіми особами, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, коли повністю знищений автомобіль тощо, а суб'єктивні обстали - інвалідність, каліцтво, тяжка хвороба, що виключає можливість виконати взяті за шлюбним договором обов'язки, коли сама сторона договору стає нужденною.

розірвання шлюбного договору проводиться за рішенням суду за заявою одного з подружжя. Звичайно, це буде той з подружжя, який за шлюбним договором повинен виконувати певні дії, а він їх не може виконати через об'єктивні та суб'єктивні обставини.

у даному випадку заяву може подати як особисто один з подружжя так і за дорученням, належним чином оформленим.

Якщо шлюбний договір розривається у зв'язку з тим, що один із подружжя став недієздатним, то відповідний позов згідно зі статтею 45 ЦПК України може подати піклувальник, органи опіки та піклування, прокурор.

Як у будь-якому судовому процесі, позивач зобов'язаний надати суду докази про об'єктивні та суб'єктивні причини неможливості виконання шлюбного договору з його боку. У результаті наданих ним причин неможливості виконання умов договору суд зможе дійти висновку, що внаслідок цих причин позивач не зможе ані надавати утримання, ані передати майно, речі, оскільки вони знищені, а він став калікою, банкрутом тощо.