1. Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

2. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

3. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Уперше в сімейному законодавстві України подружжя має право використати своє право на розірвання шлюбу, не наводячи суду причин, умов, які спонукали їх до розлучення, а суд не має права їх вимагати. Тобто вони набули можливості без виносу «сміття з хати» розірвати шлюб, навіть за наявності дітей.

Однак це право вони можуть здійснити тільки за деяких застережень. Цим шлюборозлучним процесом повинні забезпечуватися діти до повноліття вихованням, доглядом, утриманням, місцем проживання тощо.

Отже, подружжя може використати своє право на «швидкий і праведний суд», але за умови, що вони нададуть суду письмовий договір, в якому будуть передбачені наступні умови відносно дітей:

а) із ким із розведених подружжя будуть проживати діти (дитина);

б) якщо їх декілька, то усі будуть проживати з одним батьком чи вони будуть поділені (при цьому не слід забувати, що діти після чотирнадцяти років самі вирішують питання, з ким із батьків вони будуть жити);

в) яку участь (в чому вона конкретно виражається) у забезпеченні умов дітей буде брати той з батьків, який буде проживати окремо від дітей (дитини) (буде сплачувати аліменти, надавати одноразову грошову допомогу, чи взамін аліментів передає нерухомість; при поділі майна подружжя передає більшу частину майна тому з подружжя, з ким залишаються діти, або залишає житлову площу);

г) якщо діти будуть поділені і проживатимуть у обох батьків, то вирішити питання щодо взаємозаліку аліментних обов'язків;

д) яку участь буде брати у вихованні дітей особисто той з батьків, хто буде проживати окремо від дітей (дитини) (постійно зустрічатися з дітьми, цікавитися їх навчанням шляхом зустрічі з педагогами, втручатися в їх навчальний процес, займатися оздоровленням дітей тощо);

є) передбачити обов'язок того з батьків, з ким проживають діти, не перешкоджати другому з батьків виконувати свої права і обов'язки щодо дітей.

Питання утримання дітей у цьому договорі повинні бути деталізовані, тобто той із батьків, який буде окремо проживати від дітей, бере на себе обов'язок сплачувати аліменти (в частках до заробітку (доходу), твердій грошовій сумі); періодичність сплати (щомісяця, щоквартально); порядок сплати (через поштове відділення, особисто чи шляхом відрахування за місцем роботи).

У будь-якому випадку цей договір повинен бути нотаріально посвідчений, що буде гарантією того, що аліменти будуть стягнуті примусово на випадок, якщо подружжя в майбутньому відмовиться виконувати добровільно договір у частині стягнення аліментів.

Примусове стягнення аліментів відбувається за виконавчим написом нотаріуса, який (напис) виконує роль виконавчого листа про стягнення аліментів і він обов'язковий для виконання відділом державної виконавчої служби.

Законодавчо це виглядає так.

Відповідно до пункту 181 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 р. Хо 20/5 батьки дитини мають право укласти між собою договір про сплату аліментів на дитину. Умови договору мають визначати розмір, строки, а також порядку виплати та підстави цільового використання аліментів і не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейним кодексом України.

При посвідченні договору нотаріусом роз'яснюється зміст пункту 2 статті 189 СК з одночасним зазначенням про це у тексті договору у частині можливості стягнення аліментів у безспірному порядку на підставі виконавчого напису у разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором.

Відповідно до розділу 32 цієї Інструкції нотаріус видає виконавчий напис.

Державна виконавча служба відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. № 606-ХІУ приймає виконавчий напис і відкриває провадження про примусове стягнення аліментів.

Заява про розірвання шлюбу розглядається в окремому провадженні після спливу місячного строку після подання заяви (до цього часу подружжя має право забрати заяви). При її розгляді присутність обох подружжя в судовому засіданні обов'язкова, оскільки суд повинен впевнитися чи була дійсно воля обох з подружжя розірвати шлюб, перевірити зміст письмового договору, його умови і наявність нотаріального посвідчення.

У тому випадку, якщо один з подружжя відмовиться від розірвання шлюбу і відкличе свою заяву, або буде не згоден з умовами договору, суд відмовляє в розірванні шлюбу в окремому провадженні.

Пленум Верховного Суду України в пункті 8 своєї постанови № 11 від 21 грудня 2007 року надав судам роз'яснення про порядок розгляду таких справ:

«Розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 СК)» провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини і чоловіка та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до статті 109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити:

з ким з них будуть проживати діти;

яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо;

умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натурально) надання утримання одним із батьків.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликав хоча б один із подружжя».