1. За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.
Комментарий:
На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Фіктивний [фр. fictif, лат. Fiktio — вимисел] — фальшивий, удаваний, видуманий.
У більшості випадків шлюб розривався фіктивно для одержання якихось матеріальних вигод, пільг, ввести в оману кредиторів, приховати майно від конфіскації тощо.
Право звернення до суду з позовом про визнання розірвання шлюбу фіктивним має зацікавлена особа. Нею може бути кредитор, який бажає одержати від обох з подружжя борг, відшкодувати майнову шкоду; прокурор в інтересах держави про стягнення допомоги з одиноких матерів, про стягнення конфіскованого майна з обох з подружжя; дружина від першого шлюбу, яка зацікавлена, щоб її діти одержували аліменти в більшому розмірі; нарешті — один із подружжя, який був обманутий другим із подружжя не в інтересах сім'ї, тощо.
Фіктивним можна визнати розірваний шлюб державним органом реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 СК), та розірвання шлюбу РАЦС за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки (пункт 3 частини 1 статті 107 СК).
Позивачу відповідно до статті 60 ЦПК України необхідно довести суду, що розірвання шлюбу мало фіктивний характер, що ні один з подружжя не мав наміру на припинення шлюбних правовідносин.
Такими доказами в першу чергу повинні бути показання свідків, що подружжя продовжує сімейне життя, виховує спільних дітей, проживає в одному помешканні, разом їздить в одному автомобілі на роботу; батько турбується про дітей, разом сім'єю відпочиває на дачі, в санаторії; дружина завагітніла тощо. На прохання позивача
суд може вийти на місце помешкання колишніх подружжя і переконатися, що в них єдина спальня і спальні місця, посуд, холодильник, шафа, де знаходиться одяг обох з подружжя, білизна тощо. Доказом також можуть бути листи, картки, кінозйомки хроніки життя колишніх подружжя; придбання, наприклад, житлового будинку, куди подружжя переїхало разом.
Але всі ці докази є оціночні і суд може не взяти їх до уваги. Взагалі доказати фіктивність розірвання шлюбу досить важко і проблематично.
Якщо ж позовна заява буде доведена, суд постановляє рішення про визнання розірвання шлюбу фіктивним і одночасно про анулювання актового запису державного органу реєстрації актів цивільного стану. Це рішення суду є правовою підставою для анулювання актового запису про розірвання шлюбу та Свідоцтва про розірвання шлюбу.
Відповідно до пункту 4.10 Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану від 26 вересня 2002 р. № 86/5 відділ реєстрації актів цивільного стану анулює первинні актові записи на підставі рішення суду про визнання розірвання шлюбу фіктивним.